3.Система національних рахунків (снр). Співвідношення основних показників снр

С НР-комплекс статистичних показників,які використовуються для виміру агрегованого результату національного виробництва. Основою обліку СНР є інституційна одиниця. Націон економіка визначається як сукупність усіх інституційних одиниць-резидентів,що функціонують на даній території протягом тривалого часу. Зведені національні рахунки – характеризують рух ВВП, національного доходу, фінансування капіталовкладень, операції з іншими країнами. Принципи Системи Національних Розрахунків є відображення господарського кругообігу в 3 аспектах: виробництва, розподілу та кінцевого використання. Система показників СНР є найважливішим інструментом роз­робки національної економічної стратегії, зовнішньоторговель­ної та валютно-фінансової політики, дозволяє зробити оцінку міждержавних рівнів економічного і науково-технічного розвит­ку, здійснити пошук раціональних форм участі в міжнародному розподілі праці.Основним показником у системі національних рахунків є ВВП,який харак-зує обсяг вир-ва у країні. У СНР вирізняють такі поняття: проміжна та кінцева продукція, додана вартість. Кінцеві товари та послуги-частина ВВП, що остаточно виходить за межі поточного виробництва і використовується для нагромадження, експорту та заміщення витрачених засобів виробництва. Проміжні-це товари,що використовуються для виробництва інших товарів(сировина, матеріали, паливо). Додана вартість- характеризує внесок конкретних суспільних факторів виробництва у створення вартості в масштабах економіки в цілому.

4. Ввп. Методи обчислення ввп

В ВП- вимірює ринкову вартість кінцевих товарів та послуг,вироблених на економічній території даної країни за певний період часу. Принципи обчислення ВВП: - принцип рівності доходів та витрат; -принцип неврахування доходів від невиробничих операцій; -принцип врахування неринкових та неявних доходів; -принцип обчислення доданої вартості.Методи обчислення ВВП: 1.Метод кінцевого використання(за витратами) – сума витрат макроекономічних суб’єктів на придбання товарів та послуг за даний рік. ВВП=С+Lg+G+NE. При розрахунку ВВП за витратами фактично йдеться про сукупний попит та вироблений ВВП. 2.Розподільчий метод (за доходами) – обчислюють як суму грошових доходів,отриманих від виробництва продукції в даному році. ВВП=W+p+i+R+A+Tn. W- з/п; і- відсоток; р-прибуток; R-рента; А-амортизація; Тн-непрямі податки. До таких доходів належать: оплата найманої праці (з/п, премії, надбавки), валовий прибуток, змішаний дохід, ПДВ, акцизний збір, імпортні та експортні мита, плата за землю. 3. Виробничий метод( доданої вартості) – сума додатних валових вартостей та чистих податків. ВВП- сума доданих вартостей усіх виробників. Сума доданої вартості повинна дорівнювати вартості кінцевих товарів і послуг. Похідними від ВВП є ВНД (ВВП+зовнішні чисті доходи резидентів даної країни); Чистий Національний Продукт( ВВП-амортизація); ЧНДохід (ВНД-амортизація).

5.Номінальний та реальний ввп. Дефлятор ввп та індекс цін

Номінальний ВВП- вартісний показник,який визначається за ринковими цінами поточного року. Реальний ВВП- вартісний показник, який визначається за незмінними(базисними) цінами. Він точніше показує динаміку фізичного обсягу виготовленого продукту. Недоліками номінального ВВП є те що він не враховує мінімальний рівень інфляції,ринок цінних паперів та трансфертні платежі. Індекс цін-це показник,який характеризує зміни цін. Він є узагальненим показником і характеризує зміну цін на кінцеві товари та послуги за якими суспільство їх купує за певний період часу.

І=∑р1q1/∑p0q1.

Дефлятор ВВП-відношення номінального ВВП до реального. Він відображає зміну цін на товари і послуги,вироблені в економіці.

ВВПр=ВВПн/дефлятор ВВП

Розрізняють процеси інфлювання та дефлювання. Якщо величина індексу цін менше 1, то відбувається збільшення номінального ВВВ – інфлювання. Якщо ж величина індексу цін більша за 1, то відбувається зменшення номінального ВВП – дефлювання.