34. Агломерації Львівської області

- Львівська. моноцентрична агломерація з центром у місті Львів. Найбільша в Західній Україні. Головні чинники створення і існування агломерації: давнє княже місто України, головний центр західної України, перепуття транспортних шляхів у Європу і з Європи.Складається:

• з міст: Львів.

• з районів: Городоцький район, Жовківський район, Буський район,Золочівський район, Кам'янка-Бузький район, Миколаївський район,Перемишлянський район, Пустомитівський район і Яворівський район. 

• Найбільшими містами агломерації стали Винники, Городок, Миколаїв,Новий Роздол, Яворів. Інші малі міста агломерації - в радіусі 30-50 км від міста-центру.

- Дрогобицько – Бориславська - агломерація з центром у місті Дрогобич. оловні чинники створення і існування агломерації: гірський курорт, центр нафтової промисловості. Найперші поселення на території сучасної Дрогобицької агломерації виникли на базі багатих мінеральних ресурсів – кам'яної та калійної солі, нафти та її похідних (міста Дрогобич, Борислав, Стебник. Складається з міст Дрогобич, Борислав, Трускавець, Стебник, смт Східницята сусідніх населених пунктів Дрогобицького району. Вони складають групу сусідніх міст, які мають інтенсивні економічні і культурно-побутові зв'язки за рахунок спільного ринку праці, ментальної подібності і інтегрованої історії^[3]. Вони утворюють поліцентричну агломерацію, де Дрогобич — центральне місто, Стебник і Борислав — промислові центри, Трускавець і Східниця — рекреаційні^]. Дрогобицько-Бориславський економічний вузол характеризується розвинутою видобувною промисловістю (нафта, калійна сіль, озокерит), а також сучасними галузями обробної промисловості, що базується передовсім на привізній сировині (машинобудування, виробництво нетканих матеріалів). Одночасно, це бальнеологічний курорт міжнародного значення  

- Червоноградсько – нововолинська. Агломерація з центром у місті Червоноград. Розташована вздовж Західного Буга. Головні чинники створення і існування агломерації: видобування вугілля, вигідне транспортне розташування.

Львівський міжнародний аеропорт.

Складається:

• з міст: Червоноград.

• з районів: Сокальський район.

36. Львівська обласна система розселення

Львівська область розташована на заході країни.  Межує на півночі і північному сході з Волинською і  Рівненською областями, на сході і південному сході з Тернопільською і Івано-Франківською областями, на півдні із Закарпатською областю. На заході проходить частина державного кордону України з Польщею. Площа 21,8 тис. км2 (3,6% площі України). Населення 2540,9 тис. чол.(5,3% населення України). Обласний центр - місто Львів. Львівська область поділяється на 20 районів, має 44 міста, 34 селищ міського типу, 1846 сільських населених пунктів. Пересічна густота населення 116,3 чол. на 1 км2 .  Найгустіше заселене Передкарпаття, найменше - гірська частина. За густотою населення Львівська область належить до областей з вищим від середнього ступеню зони заселеності. Найбільш урбанізована серед західних областей України. 

Велика густота міських поселень (найбільша у Передкарпатті). Міське населення становить 60%. В області виділяють локальні системи розселення: південну, центральну, та північну. На території Львівськї області розташовані міста, як мають населення менше 2, 5 тис. осіб, це Угнів та Белз.Також дуже малими міста є Глиняни, Бібрка, Комарно, Новий Калинів, Хирів, Добромиль, із населенням до 5 тис. осіб. 32 малих міста із населенням до 50 тис. осіб (Рудки, Моршин, Великі Мости, Сколе, Старий Самбір, Судова вишня, Перемишляни, Турка, Рава-Руська, Буськ, Пустомити, Мостиська, Радехів, Ходорів, Дубляни, Кам*янка-Бузька, Жидачів, Соснівка, Яворів, Жовква, Миколаїв, Городок, Винники, Стебник, Сокаль, Броди, Золочів, Новий Розділ, Новояворівськ, Трускавець, Борислав, Самбір) Середні міста (від 50 до 100 тис.) – Стрий, Червоноград, Дрогобич. До групи надвеликих міст входить Львів з населенням 755,9 тис. осіб. Великих міст в області нема.

Найпоширеніші у Львівській області, як і в Україні, малі села (до 500 осіб), (57 усіх сіл). Малі села кількісно переважають у більшості районів області. Особливо висока їхня частка у поліських районах – Бродівському (71, або 70,3%), Золочівському (74, або 69,2%)

Жовківському (110, або 68,8%), Буському (55, або 68,7%). Це зумовлено, насамперед, природними умовами – переважанням у поширенні малородючих ґрунтів (дерново-підзолистих), заболоченістю і лісистістю території. Середні села (500–1000 осіб) становлять 27% (486 одиниць) від кількості сільських поселень Львівської області, тут проживає 336,5 тис. осіб (31,6%) сільського населення регіону. Категорія середніх поселень становить найвищу частку у Сокальському (37,8%), Стрийському (36,7), Сколівському (35,8), Старосамбірському (35,4%) районах. У решти районах частка поселень цієї групи коливається від 18 до 30%. Великих сіл, з кількістю населення понад 1000 осіб, на досліджуваній території порівняно небагато – 297. Переважно це центри кущових систем розселень. Найбільша частка великих сільських поселень зосереджена у центральних і передкарпатських районах області – Дрогобицькому 26 (35%), Стрийському

(33,8), Миколаївському (29,8), Пустомитівському (26,7%). Найбільші села Львівської області – Зимна Вода, Сокільники, Солонка, Давидів, Муроване, Оброшин.

Серед міських поселень - полі функціональні (Львів, Дрогобич, Стрий), з перевагою промислово - економічної функцій (Червоноград, Новий Розділ, Новояворівськ, Стебник), організаційно - господарської функцій місцевого значення (Ходорів,  Золочів, Радехів, Самбір), рекреаційних функцій (Трускавець, Моршин, Великий Любінь, Немирів, Славське) торгово - прикордонних функцій (Мостиська). Великі і стали середні міста осередками маятникових трудових поїздок Львова населення (до щодня мігрує близько 140 тис. чол.).

Для Львівської обл. характерне центральне розміщення обласного центру. У м. Львові зосереджено близько половини міського населення області. Великі міста сконцентровані на залізничних та автомагістральних перетинах (Стрий, Дрогобич, Миколаїв, Роздол, Червоноармійськ, Броди).