- •Організація управління охороною праці та основне завдання.
- •Нормативно-правові документи, на підставі яких розробляється і регламентується суоп.
- •3. Основне завдання і призначення суоп.
- •4. Основні організаційні документи в суоп
- •5. Організація робіт з охорони праці по забезпеченню пожежної безпеки.
- •6. Функції центральної ланки в управлінні охороною праці.
- •Функції управління охороною праці в структурі підприємства.
- •Функціональні обов’язки служби охорони праці на підприємстві
- •9.Організаційна структура служби охорони праці на підприємстві.
- •10.Права посадових осіб служби охорони праці.
- •11. Законодавча документація, що передбачає міру відповідальності за порушення нормативно-правових актів з охорони праці.
- •12. Порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці.
- •Загальні вимоги до побудови суоп
- •Галузеві чинники, що визначають характер умов праці.
- •15. Функції та структура суоп
- •16. Методи управління охороною праці
- •17. Функції та структура суопг
- •18. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •19. Планування заходів з охорони праці
- •21. Паспортизація санітарно-гігієнічних умов праці та атестація робочих місць
- •22. Проблеми фізіології, гігієни праці та основи страхування працюючих
- •23. Завдання аналізу умов праці.
- •24. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища.
- •25. Професійні захворювання характерні для працівників галузевих об’єктів
- •26.Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого мікроклімату
- •27. Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичними чинниками виробничого середовища.
- •28. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму.
- •29. Оцінка шкідливої дії шуму на організм людини.
- •Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками.
- •Професійні захворювання спричинені вібраційним чинником .
- •32. Поліпшення стану виробничого середовища зменшення важкості та напруження трудового процесу.
- •33.Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками.
- •34. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками.
- •35. Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Профілактика виробничого травматизму на галузевих об’єктах.
- •37.Аналіз умов праці на галузевих об’єктах за травматичними чинниками .
- •38.Організація забезпечення безпечних умов праці при експлуатації технологічного обладнання в галузі
- •39.Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •40. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •Підвищення рівня безпеки та профілактики виробничого травматизму в умовах галузі.
- •Причини техногенних аварій та катастроф на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •43. Анти аварійні заходи при експлуатації на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки
- •44.Організація проведення робіт на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •45.Організація видачі нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки.
- •Оформлення та ведення оперативної документації з питань технічної безпеки.
- •47. Організаційні заходи, щодо розробки плану ліквідації аварій (пла) на галузевих об’єктах, щодо захисту працюючих від можливих надзвичайних ситуацій.
- •Методика технічного розслідування нещасних випадків.
- •49. Актуальність питань пожежної безпеки галузевих об’єктів.
- •50.Чинники пожежної безпеки галузевих об’єктів.
- •51.Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об’єктів.
- •52. Основні причини пожеж на галузевих об’єктах
- •53. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •54. Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •55. Класифікація галузевих об’єктів за їх вибуховою та пожежною небезпекою
- •56. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •57. Класифікуються будівель за ступенем вогнестійкості.
- •58. Засоби та заходи забезпечення системи пожежної безпеки.
- •59. Попередження пожеж на галузевих об’єктах при використанні електричного струму.
- •60. Забезпечення пожежної безпеки при використанні вогневих робіт
- •61. Система організаційно - режимних заходів пожежної безпеки на об’єктах галузі.
- •62. Організація служб пожежної безпеки. Пожежно-технічні комісії. Дпд.
50.Чинники пожежної безпеки галузевих об’єктів.
Завданням системи протипожежного захисту є забезпечення захисту людей від небезпечних чинників пожежі та рятування їх у разі загрози.
Більшість людей гине на пожежах внаслідок отруєння . токсичними продуктами горіння. Основними токсичними продуктами горіння є оксиди вуглецю та сірки, аміак, І газоподібні соляна та синильна кислоти і т.ін.
Частіше за все під час пожежі люди отримують смертельне отруєння оксидом вуглецю (СО) (чадним газом).
Вплив на людину температури більше 100°С в умовах пожежі призводить до втрати свідомості та загибелі вже через декілька хвилин. Вдихання розігрітого повітря призводить до некрозу верхніх дихальних шляхів та опіків шкіри. Небезпечною температурою для людини при пожежі в приміщеннях вважають температуру, що перевищує 55°С. Опіки другого ступеня викликає температура 70°С - протягом 1 сек.
Під впливом високих температур відбувається втрата несучої здатності і руйнування будівельних конструкцій. Людина може отримати значні механічні травми, опинитися під заваленими конструкціями, а також можуть бути зруйновані або завалені евакуаційні виходи та шляхи евакуації. Враховуючи високу електронасиченість сучасних об'єктів та руйнівну дію пожежі можливе ураження людей електричним струмом і отримання ними електротравм. Безпосереднє ураження можливе від струмів витікання, контакту з оголеними провідниками та окремими елементами будівель і споруд, що можуть перебувати під напругою.
Такі техногенні наслідки аварій, викликаних пожежами, суттєво впливають і на психіку людей, що значно ускладнює успішну евакуацію і надання допомоги. Опинившись у зоні пожежі, людина потрапляє в екстремальні умови. Під впливом пожежі людина може повністю втратити здатність адекватно реагувати на ситуацію, що склалася. Втрачаючи здатні об'єктивно реагувати і сприймати навколишню обстановку людина несвідомо завдає собі шкоду.
51.Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об’єктів.
Визначення пожежовибухонебезпечних властивостей та особливостей необхідне для створення системи забезпечення пожежовибухобезпеки галузевих об'єктів.
Показники пожежовибухонебезпеки речовин і матеріалів використовуються для класифікації небезпечних вантажів, для вибору категорії приміщень та будівель згідно з вимогами норм технологічного проектування, також з метою здійснення пожежного нагляду за підприємствами і установами галузевих об'єктів.
Пожежовибухонебезпека речовин та матеріалів - це сукупність властивостей, які характеризують їх здатність до виникнення і поширення горіння.
Показниками пожежовибухонебезпеки є: груца горючості; температура спалаху; спалах; температура самоспалахування, температура самозаймання, температурні межі поширення вогню.
За горючістю речовини та матеріали поділяються на три групи: негорючі (неспалимі), важкогорючі (важко спалимі), горючі (спалимі).
Початковою стадією горіння під дією джерела запалювання є спалахування. Щоб речовина спалахнула і горіла необхідно нагріти її до температури спалахування.
Температура спалахування - це та найменша температура речовини, при якій вона займається від джерела спалахування і продовжує горіти після його вилучення.
Значення температури спалахування використовується при визначенні групи горючості речовини, оцінці пожежної небезпеки устаткування і технологічних процесів, пов'язаних з переробкою горючих речовин, при розробці заходів щодо забезпечення пожежної безпеки.
Горіння, яке виникає без впливу відкритого полум'я, а спричиняється дією зовнішнього нагрівання, називається самоспалахуванням.
Тевдература самоспалащвання - це найменша температура навколишнього середовища, за якої в результаті подальшого самоокислення спостерігається самоспалахування речовини.
Нижня концентраційна межа поширення полум'я-це найменша кількість горючої речовини в об'ємі повітря, за якої можливе поширення полум'я по суміші на будь-яку відстань від джерела запалювання.
Верхня концентраційна межа поширення полум'я - це максимальний вміст горючої речовини в об'ємі повітря, за якого можливе поширення полум'я при наближенні джерела вогню.
Значення концентраційних меж застосовується при визначенні категорії приміщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою; при розрахунках вибухонебезпечних концентрацій газів, парів і пилу в середині технологічного устаткування і трубопроводів, при проектуванні вентиляційних систем, а також при розрахунках гранично допустимих вибухобезпечних концентрацій парів і пилу в повітрі робочої зони з потенційним джерелом запалювання, при розробці заходів щодо забезпечення пожежної безпеки галузевих об'єктів.
Значення температурних меж поширення полум'я використовується під час розробки заходів щодо забезпечення пожежовибухобезпеки об'єктів, при розрахунку пожежовибухобезпечних температурних режимів роботи технологічного устаткування, при оцінці аварійних ситуацій, пов'язаних з розливом горючих рідин та ін.
Деякі речовини, в основному органічного походження здатні до самозаймання.
Самозаймання — це процес горіння, який виникає від теплоти, що утворюється в речовині внаслідок теплових, біологічних або фізикохімічних процесів.
Умови, необхідні для виникнення процесу самозаймання, - це достатня подрібненість горючої речовини, легка її горючість, велика поверхня окислення і виділення такої кількості теплоти, що перевищує розсіювання її в зовнішнє середовище.
