- •Організація управління охороною праці та основне завдання.
- •Нормативно-правові документи, на підставі яких розробляється і регламентується суоп.
- •3. Основне завдання і призначення суоп.
- •4. Основні організаційні документи в суоп
- •5. Організація робіт з охорони праці по забезпеченню пожежної безпеки.
- •6. Функції центральної ланки в управлінні охороною праці.
- •Функції управління охороною праці в структурі підприємства.
- •Функціональні обов’язки служби охорони праці на підприємстві
- •9.Організаційна структура служби охорони праці на підприємстві.
- •10.Права посадових осіб служби охорони праці.
- •11. Законодавча документація, що передбачає міру відповідальності за порушення нормативно-правових актів з охорони праці.
- •12. Порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці.
- •Загальні вимоги до побудови суоп
- •Галузеві чинники, що визначають характер умов праці.
- •15. Функції та структура суоп
- •16. Методи управління охороною праці
- •17. Функції та структура суопг
- •18. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •19. Планування заходів з охорони праці
- •21. Паспортизація санітарно-гігієнічних умов праці та атестація робочих місць
- •22. Проблеми фізіології, гігієни праці та основи страхування працюючих
- •23. Завдання аналізу умов праці.
- •24. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища.
- •25. Професійні захворювання характерні для працівників галузевих об’єктів
- •26.Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого мікроклімату
- •27. Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичними чинниками виробничого середовища.
- •28. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму.
- •29. Оцінка шкідливої дії шуму на організм людини.
- •Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками.
- •Професійні захворювання спричинені вібраційним чинником .
- •32. Поліпшення стану виробничого середовища зменшення важкості та напруження трудового процесу.
- •33.Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками.
- •34. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками.
- •35. Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Профілактика виробничого травматизму на галузевих об’єктах.
- •37.Аналіз умов праці на галузевих об’єктах за травматичними чинниками .
- •38.Організація забезпечення безпечних умов праці при експлуатації технологічного обладнання в галузі
- •39.Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •40. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •Підвищення рівня безпеки та профілактики виробничого травматизму в умовах галузі.
- •Причини техногенних аварій та катастроф на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •43. Анти аварійні заходи при експлуатації на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки
- •44.Організація проведення робіт на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •45.Організація видачі нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки.
- •Оформлення та ведення оперативної документації з питань технічної безпеки.
- •47. Організаційні заходи, щодо розробки плану ліквідації аварій (пла) на галузевих об’єктах, щодо захисту працюючих від можливих надзвичайних ситуацій.
- •Методика технічного розслідування нещасних випадків.
- •49. Актуальність питань пожежної безпеки галузевих об’єктів.
- •50.Чинники пожежної безпеки галузевих об’єктів.
- •51.Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об’єктів.
- •52. Основні причини пожеж на галузевих об’єктах
- •53. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •54. Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •55. Класифікація галузевих об’єктів за їх вибуховою та пожежною небезпекою
- •56. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •57. Класифікуються будівель за ступенем вогнестійкості.
- •58. Засоби та заходи забезпечення системи пожежної безпеки.
- •59. Попередження пожеж на галузевих об’єктах при використанні електричного струму.
- •60. Забезпечення пожежної безпеки при використанні вогневих робіт
- •61. Система організаційно - режимних заходів пожежної безпеки на об’єктах галузі.
- •62. Організація служб пожежної безпеки. Пожежно-технічні комісії. Дпд.
54. Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
Аналіз пожежної небезпеки будівель, приміщень, технологічних процесів на галузевих об'єктах має за мету визначити, за яких умов може виникати пожежа, як буде проходити її подальший розвиток та які прогнозуються її наслідки.
Кінцевою метою аналізу пожежної небезпеки є встановлення відповідного рівня протипожежного режиму, при якому можливість виникнення пожежі та масштаби її наслідків будуть мінімальними.
Протипожежний режим - це комплекс встановлених норм поведінки людей, правил виконання робіт та експлуатації об'єкта, спрямований на забезпечення його пожежної безпеки.
Порушення чи відхилення від протипожежного режиму підвищує ризик виникнення пожежі. Тому виявлення порушень режиму має бути складовою частиною аналізу пожежної небезпеки.
Аналіз пожежної небезпеки зводиться до оцінки:
потенційних та наявних джерел запалювання;
умов формування горючого середовища;
- умов виникнення контакту джерел запалювання та горючого середовища;
- умов та причин поширення вогню при виникненні пожежі;
масштабів імовірної пожежі, загрози життю і здоров'ю людей, навколишньому
середовищу, матеріальним цінностям;
рівня забезпеченості об'єкта засобами протипожежного захисту;
рівня протипожежної стійкості кожної дільниці та об'єкта в цілому;
- порушення протипожежного режиму, норм та правил пожежної безпеки.
Завданням аналізу пожежної небезпеки є виявлення умов виникнення пожежі під час окремих технологічних операцій у цехах, дільницях, в цілому на підприємстві, враховуючи специфіку галузевих об'єктів.
В процесі проведення аналізу пожежної небезпеки слід враховувати також психофізіологічні умови праці персоналу. Оптимальний та безпечний протипожежний режим на галузевих об'єктах можна забезпечити тільки з урахуванням збереження працездатності людей, особливо на роботах, пов'язаних з вибухонебезпечними речовинами та устаткуванням.
Аналіз пожежної небезпеки об'єкта необхідно проводити за ходом технологічного процесу, а в адміністративних будівлях - від підвалу до горища, тобто у всіх приміщеннях без винятку.
Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів є основою для розробки усіх видів протипожежних заходів. Тому своєчасне, повне та якісне його проведення значно впливає на загальний протипожежний стан і організацію пожежно-профілактичної роботи в умовах галузі. Важливу роль у підтримці відповідного протипожежного режиму відіграє виробнича дисципліна та відповідальне ставлення працюючих до виконання вимог безпеки і додержання потрібного рівня як протипожежного, так і технологічного режиму.
55. Класифікація галузевих об’єктів за їх вибуховою та пожежною небезпекою
Класифікація об'єктів за вибухопожежною та пожежною небезпекою здійснюється з урахуванням допустимого рівня їх пожежної небезпеки, а розрахунки критеріїв і показників її оцінки з урахуванням маси горючих і важкогорючих речовин та матеріалів, що знаходяться на об'єкті, вибухопожеженебезпечних зон, які утворюються в аварійних ситуаціях, та можливих збитків для людей і матеріаль¬них цінностей.
Категорія пожежної небезпеки приміщення (будівлі, споруди) — це класифікаційна характеристика пожежної небезпеки об'єкта, що визначається кількістю і пожежонебезпечними властивостями речовин і матеріалів, які знаходяться або обертаються в них.
Категорії вибухопожежної та пожежної небезпеки приміщень та будівель визначаються для найбільш несприятливого у відношенні можливості виникнення пожежі або вибуху періоду.
Категорії приміщень за вибухопожежною і пожежною небезпекою згідно з ОНТП24-86.
Категорії приміщення |
Характеристика речовин та матеріалів, які знаходяться у приміщенні
|
А. Вибухопожежо-небезпечна |
Горючі гази, легкозаймисті рідини з температурою спалаху не більше 28°С, у такій кількості, що можуть утворювати вибухонебезпечні паро-газоповітряні суміші, при займанні яких розвивається тиск вибуху, який перевищує 5 кПа. Речовини та матеріали, які здатні до вибуху і горіння при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним у такій кількості, що розрахунковий надмірний тиск вибуху в приміщенні перевищує 5 кПа. |
Б. Вибухопожежо-небезпечна |
Горючий пил або волокна, легкозаймисті рідини з температурою спалаху вище 28°С, горючі рідини в такій кількості, що здатні утворювати вибухонебезпечні пило-або пароповітряні суміші, при займанні яких надмірний тиск вибуху у приміщенні буде перевищувати 5 кПа. |
В. Пожежонебезпечна |
Горючі та важкогорючі рідини, тверді горючі та важко-горючі речовини, а також речовини, здатні горіти тільки при взаємодії з водою, киснем повітря або один з одним, за умови, що дане приміщення не належить до категорії А і Б. |
Г. |
Негорючі речовини та матеріали в гарячому, розжареному та розплавленому стані, процес обробки яких супроводжується виділенням променистого тепла, іскор, полум'я; горючі гази, рідини та тверді речовини, які спалюються або утилізуються як паливо. |
Д. |
Негорючі рідини і матеріали у холодному стані. Допускається відносити до категорії Д приміщення, в яких знаходяться горючі рідини в системах змащування, охолодження та гідроприводу обладнання, в кількості не більше 60 кг на одиницю обладнання у разі тиску не більше 0,2 МПа; кабелі електропроводки до обладнання, окремі предмети меблів на місцях. |
