- •Організація управління охороною праці та основне завдання.
- •Нормативно-правові документи, на підставі яких розробляється і регламентується суоп.
- •3. Основне завдання і призначення суоп.
- •4. Основні організаційні документи в суоп
- •5. Організація робіт з охорони праці по забезпеченню пожежної безпеки.
- •6. Функції центральної ланки в управлінні охороною праці.
- •Функції управління охороною праці в структурі підприємства.
- •Функціональні обов’язки служби охорони праці на підприємстві
- •9.Організаційна структура служби охорони праці на підприємстві.
- •10.Права посадових осіб служби охорони праці.
- •11. Законодавча документація, що передбачає міру відповідальності за порушення нормативно-правових актів з охорони праці.
- •12. Порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці.
- •Загальні вимоги до побудови суоп
- •Галузеві чинники, що визначають характер умов праці.
- •15. Функції та структура суоп
- •16. Методи управління охороною праці
- •17. Функції та структура суопг
- •18. Інформаційний чинник організації управління безпекою праці
- •19. Планування заходів з охорони праці
- •21. Паспортизація санітарно-гігієнічних умов праці та атестація робочих місць
- •22. Проблеми фізіології, гігієни праці та основи страхування працюючих
- •23. Завдання аналізу умов праці.
- •24. Аналіз умов праці за показниками чинників виробничого середовища.
- •25. Професійні захворювання характерні для працівників галузевих об’єктів
- •26.Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого мікроклімату
- •27. Професійні захворювання, спричинені мікрокліматичними чинниками виробничого середовища.
- •28. Гігієнічне нормування умов праці за показниками виробничого шуму.
- •29. Оцінка шкідливої дії шуму на організм людини.
- •Гігієнічне нормування умов праці за вібраційними чинниками.
- •Професійні захворювання спричинені вібраційним чинником .
- •32. Поліпшення стану виробничого середовища зменшення важкості та напруження трудового процесу.
- •33.Поліпшення стану виробничого середовища за мікрокліматичними показниками.
- •34. Засоби і заходи поліпшення стану виробничого середовища за шумовими характеристиками.
- •35. Раціональні заходи поліпшення стану виробничого середовища щодо вібраційного чинника
- •Профілактика виробничого травматизму на галузевих об’єктах.
- •37.Аналіз умов праці на галузевих об’єктах за травматичними чинниками .
- •38.Організація забезпечення безпечних умов праці при експлуатації технологічного обладнання в галузі
- •39.Аналіз виробничого травматизму за причинами і травмуючими чинниками
- •40. Умови та обставини виникнення небезпечних ситуацій на галузевих об'єктах
- •Підвищення рівня безпеки та профілактики виробничого травматизму в умовах галузі.
- •Причини техногенних аварій та катастроф на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •43. Анти аварійні заходи при експлуатації на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки
- •44.Організація проведення робіт на галузевих об’єктах підвищеної небезпеки.
- •45.Організація видачі нарядів-допусків на роботи підвищеної небезпеки.
- •Оформлення та ведення оперативної документації з питань технічної безпеки.
- •47. Організаційні заходи, щодо розробки плану ліквідації аварій (пла) на галузевих об’єктах, щодо захисту працюючих від можливих надзвичайних ситуацій.
- •Методика технічного розслідування нещасних випадків.
- •49. Актуальність питань пожежної безпеки галузевих об’єктів.
- •50.Чинники пожежної безпеки галузевих об’єктів.
- •51.Пожежонебезпечні властивості та особливості галузевих об’єктів.
- •52. Основні причини пожеж на галузевих об’єктах
- •53. Причини пожеж від проявів механічної та хімічної енергії
- •54. Аналіз пожежної небезпеки галузевих об'єктів
- •55. Класифікація галузевих об’єктів за їх вибуховою та пожежною небезпекою
- •56. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
- •Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
- •57. Класифікуються будівель за ступенем вогнестійкості.
- •58. Засоби та заходи забезпечення системи пожежної безпеки.
- •59. Попередження пожеж на галузевих об’єктах при використанні електричного струму.
- •60. Забезпечення пожежної безпеки при використанні вогневих робіт
- •61. Система організаційно - режимних заходів пожежної безпеки на об’єктах галузі.
- •62. Організація служб пожежної безпеки. Пожежно-технічні комісії. Дпд.
56. Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів
Класифікація пожежонебезпечних та вибухонебезпечних зон галузевих об'єктів здійснюється відповідно до правил улаштування електроустановок (ПУЕ) з метою виключення можливості виникнення пожежі.
Класифікація приміщень і зовнішніх установок згідно з пуе
Зони класу |
Загальна характеристика середовища у приміщеннях і зовнішніх установках |
Приклади виробництва |
Пожежонебезпечні зони |
||
П-І
|
Є у наявності горючі рідини з температурою займання понад 6ГС |
Склади мінеральних мастил |
П-ІІ |
Виділяється горючий пил або волокна з нижньою концентраційною межею вибуховості (НКМВ) 65г.м"3 до об'єму повітря у приміщення |
Деревообробні, прядильні цехи |
П-ІІа |
Наявні тверді горючі речовини |
Склади паперу, меблі |
П-ІІІ |
Є у наявності горючі рідини з температурою займання більше за 61 °С або тверді горючі речовини за межами приміщення |
Відкриті склади вугілля, деревини |
Вибухонебезпечні зони |
||
В-І |
Утворюються вибухонебезпечні суміші горючих газів або легкозаймистих рідин (ЛЗР) з повітрям при нормальних режимах роботи |
Розлив ЛЗР, відкриті ємності |
B-Ia |
Те саме, що і В-І, але внаслідок аварії, пошкодження чи несправності Те саме, що і в В-Іа, але горючі гази |
Насосні перекачування ЛЗР, Машинні зали |
В-Іб |
мають високу НКМВ (понад 15%) і різкий запах; у верхній частині приміщення може збиратися газоподібний водень; горючі гази та ЛЗР є у невеликій кількості |
аміачних компресорних, акумуляторні, лабораторії зі зберіганням ЛЗР і горючих рідин |
В-Іг |
Простір навколо зовнішньої установки, в якій міститься горючий газ або легкозаймиста рідина в межах по горизонталі та вертикалі: 0.5м від прорізу до приміщень класів В-І, В-Іа, В-П; Зм від закритих апаратів з горючими газами або ЛЗР; 5м від запобіжних дихальних клапанів; 8м від резервуарів з горючими газами або ЛЗР; 20м від місць зливу і наливу зливно- наливних естакад |
Наземні і підземні резервуари з горючими газами або ЛЗР, автозаправні станції |
В-ІІ |
Утворюються вибухонебезпечні суміші горючого пилу або волокна з повітрям при нормальних режимах роботи |
Приготування вугільного, торф'яного пилу |
В-ІІа |
Те саме, що і В-П але тільки внаслідок аварії або несправностей |
Склади борошна |
Усі електродвигуни, світильники, електроустаткування, встановлені у вибухонебезпечних та пожежонебезпечних зонах, повинні мати спеціальні позначки, що вказують ступінь їх захисту згідно з ПУЕ.
57. Класифікуються будівель за ступенем вогнестійкості.
Ступінь вогнестійкості будівель і споруд характеризується групою займистості і межею вогнестійкості їх елементів. Відповідно до нормативів виділяється п’ять конструктивних характеристик будинків залежно від ступеня їх вогнестійкості.
І ступінь — будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону, залізобетону із застосуванням листових і плитних негорючих матеріалів;
ІІ ступінь - будинки з несучими та огороджувальними конструкціями з природних або штучних кам’яних матеріалів, бетону, залізобетону. Для перекриттів дозволяється застосувати дерев’яні конструкції, які захищені штукатуркою або мають вогнезахисту обробку;
III а, ІІІб ступені —будинки переважно з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркасу - з металевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції -з негорючих листових матеріалів з негорючим утеплювачем або утеплювачем групи низької та помірної горючості;
IV ступінь - будинки з несучими та загороджувальними конструкціями з деревини або інших горючих матеріалів, захищених від вогню та високих температур штукатуркою або іншим листовим, плитним матеріалом. До елементів покриття не пред’являються вимоги щодо межі вогнестійкості, але деревина має пройти вогнезахисну обробку;
ІVа ступінь - будинки переважно одноповерхові з каркасною конструктивною схемою. Елементи каркасу - з металевих незахищених конструкцій. Огороджувальні конструкції — з металевих профільованих листів або інших негорючих матеріалів з утеплювачем груп середньої та підвищеної горючості;
V ступінь — будинки до несучих і загороджувальних конструкцій яких не пред’являються вимоги щодо межі вогнестійкості та межі поширення вогню.
Найбільшу межу вогнестійкості у будівлях будь-якого ступеня мають забезпечувати несучі будівельні конструкції, найменшу — внутрішні перегородки, а відтак вогнестійкість будівель і споруд визначається певними часовими діапазонами.
