- •4.Порівняння чисел в десятковій системі числення.
- •10.Дії над числами в різних позиційних системах числення ,відміних від десяткової.
- •13.Теорема про подільність суми двох цілих невід’ємних чисел.
- •28. Поняття дробу і додатного раціонального числа. Множина додатних раціональних чисел, її властивості.
- •29.Поняття дробу. Основна властивість дробу. Рівність дробів. Порівняння дробів.
- •34. Запис додатних раціональних чисел у вигляді скінченних десяткових дробів.
- •30. Додавання дробів. Закони додавання.
- •31.Віднімання дробів
- •32. Множення дробів. Закони множення.
- •33. Ділення дробів
- •2)Домножити чисельник і знаменник на необхідні степені чисел 2 і 5 так, щоб знаменник дорівнював числу 10k
- •35. Запис додатних раціональних чисел у вигляді відсотків. Розв'язування задач з відсотками.
- •1 Відсоток - це одна сота частина числа.
- •37. Необхідність розширення множини додатних раціональних чисел. Поняття додатного ірраціонального числа.
- •I крок.
- •II крок.
- •38. Додатні ірраціональні числа. Множина додатних дійсних чисел, її властивості.
- •40. Множення і ділення додатних дійсних чисел.
- •41. Від’ємні дійсні числа. Множина дійсних чисел, її властивості.
- •42. Модуль дійсного числа. Виконання арифметичних дій над дійсними числами.
- •Правила виконання арифметичних дій над дійсними числами:
- •43. Величини та їх вимірювання.
- •1. Величина як властивість предметів або явищ реального світу. Вимірювання величин. Властивості скалярних величин.
- •44. Поняття вимірювання величини. Міжнародна система одиниць вимірювання величин.
- •46. Одиниці вимірювання довжини відрізка. Дії над числовими значеннями довжин відрізків.
- •47. Довжина відрізка та її вимірювання.Властивості числових значень довжини.
- •48. Площа фігури та її вимірювання. Стандартні одиниці вимірювання площі.
- •49. Площа фігури.Стандартні одиниці вимірювання площі.
- •50.Площа фігури. Обчислення площ многокутників і площ поверхонь геометричних тіл.
- •51. Площа фігури. Вимірюванняплощіфігури за допомогою палетки.
- •52. Маса тіла, її вимірювання. Стандартні одиниці вимірювання маси тіла.
- •53. Одиницівимірюваннямаситіла.Дії над числовимизначеннямимаситіла.
- •54. Маса тіла. Властивості числових значень маси тіла.
- •55. Час, його вимірювання. Стандартні одиниці вимірювання часу.
- •56. Час, його властивості.
- •57. Об’єм тіла, його вимірювання. Стандартні одиниці вимірювання об’єму.
- •58. Об’єм тіла, його вимірювання. Стандартні одиниці вимірювання об’єму.
Правила виконання арифметичних дій над дійсними числами:
1)якщо
;
5+3=8
2)якщо
-5-3=-8
3)якщо
і
і
,
то
;
5-3=2
4)якщо
,
і
,
то
5)якщо
і
,
то
;
5·3=15
6)якщо
і
,
то
;
(-5)·(-3)=15
7)якщо
і
,
то
;
5·(-3)=-15
8)якщо і , то ; (-5)·3=-15
9)якщо
і
,
то
;
20:4=5
10)якщо і , то ; (-20):(-4)=5
11)якщо
і
,
то
;
20:(-4)=-5
12)якщо
і
,
то
;
(-20):4=-5
Висновки:
При додаванні дійсних чисел з однаковими знаками потрібно додати їхні модулі і перед сумою поставити їх спільний знак(правило 1 і 2).
При додаванні двох дійсних чисел з різними знаками модуль суми дорівнює різниці модулів доданків. Знак суми – знак доданка, модуль якого більший (правило 3 і 4).
Віднімання дійсних чисел можна заміняти додаванням (до зменшуваного додати число, протилежне від’ємнику):
;
3-(-8)=3+8=11;
4-9=4+(-9)=-5.
При множенні і діленні двох дійсних чисел потрібно помножити (поділити) їх модулі. Перед результатом ставиться знак «+», якщо множники (ділене і дільник) мають однакові знаки, а якщо знаки різні, то ставиться знак «-«.
43. Величини та їх вимірювання.
1. Величина як властивість предметів або явищ реального світу. Вимірювання величин. Властивості скалярних величин.
У до числовий період діти ознайомлюються з деякими властивостями предметів (колір, розмір, форма і т.д.). У ході дослідження вони приходять до висновку, що деякі предмети, які мають однакову форму, однакового кольору, виготовлені з однакового матеріалу, мають ще деяку властивість, якою відрізняються один від одного. Наприклад, смужки однакового кольору, однакової ширини відрізняються довжиною (довша, коротша). Або два кубики (мають однакову форму) однакового кольору і однакових розмірів відрізняються за масою.Отже, величина - це особлива властивість реальних об'єктів або явищ.Величини бувають одного роду (виражають однакові властивості наприклад, довжини конкретних об'єктів) і різного роду (виражають різні властивості, наприклад, масу і об'єм предмета).Порівнюючи предмети безпосередньо, ми можемо зробити висновок про рівність чи нерівність (більше або менше) цих величин. Уточнити ж відповідь можна шляхом вимірювання. Виміряти величину - означає порівняти її з деякою іншою величиною цього ж роду, яку прийнято за одиницю.Якщо дано деяку величину а і вибрана одиниця цієї величини е, то в результаті вимірювання а знаходиться таке дійсне число х, що а = х · е. Число х називається числовим значенням величини а при одиниці вимірювання е. Коротко це записується так: х = те (а).Справді, 5кг = 5 · 1кг, 12см = 12 · 1см, Згод = 3 · 1год.Величини, які повністю визначаються їх числовими значеннями, називаються скалярними величинами (маса, площа, довжина, об'єм). Існують ще й векторні величини (мають напрямок).Скалярні величини мають такі властивості:1. Будь-які дві величини одного роду можна порівнювати (наприклад, довжина гіпотенузи більша за довжину будь-якого катета, маса яблука менша від маси кавуна, довжини протилежних сторін прямокутника однакові).2. Величини одного роду можна додавати. В результаті одержуємо величину цього самого роду, яку називають сумою величин і позначають як а + b.3. Величину можна помножити на дійсне число. Одержимо величину цього ж роду: b= x · а, яка називається добутком величини а і числа х.4. Величини одного роду можна віднімати: а - b = с, де а = с + b.5. Величини одного роду можна ділити. При цьому одержується невід'ємне дійсне число х, яке називається часткою величин а, b :а : b =х, де а — b - х. Число л: ще називають часткою величин а, b.Вимірювання величин дає змогу виконувати операції над їх числовими значеннями:1. Якщо величини а, b виміряні за допомогою тієї самої одиниці величини е, то відношення між ними будуть такі ж, як і між їхніми числовими значеннями:а = b<=>me(а) = me(b); а >b<=>me (а) >me (b); а < Ь <=>me (а) <me(b).2. Якщо величини а, b виміряні за допомогою тієї самої одиниці величини е, то, щоб знайти числове значення величини а + b, достатньо додати їх числові значення:а + b = с <=>me (а + b) = me (а) + me (b).3. Якщо величини а, b такі, що b = х · а, де x - додатне дійсне число і величина а виміряна за допомогою одиниці вимірювання е, тоb = х · а <=>me(b) = х · me (а).
