- •4.Порівняння чисел в десятковій системі числення.
- •10.Дії над числами в різних позиційних системах числення ,відміних від десяткової.
- •13.Теорема про подільність суми двох цілих невід’ємних чисел.
- •28. Поняття дробу і додатного раціонального числа. Множина додатних раціональних чисел, її властивості.
- •29.Поняття дробу. Основна властивість дробу. Рівність дробів. Порівняння дробів.
- •34. Запис додатних раціональних чисел у вигляді скінченних десяткових дробів.
- •30. Додавання дробів. Закони додавання.
- •31.Віднімання дробів
- •32. Множення дробів. Закони множення.
- •33. Ділення дробів
- •2)Домножити чисельник і знаменник на необхідні степені чисел 2 і 5 так, щоб знаменник дорівнював числу 10k
- •35. Запис додатних раціональних чисел у вигляді відсотків. Розв'язування задач з відсотками.
- •1 Відсоток - це одна сота частина числа.
- •37. Необхідність розширення множини додатних раціональних чисел. Поняття додатного ірраціонального числа.
- •I крок.
- •II крок.
- •38. Додатні ірраціональні числа. Множина додатних дійсних чисел, її властивості.
- •40. Множення і ділення додатних дійсних чисел.
- •41. Від’ємні дійсні числа. Множина дійсних чисел, її властивості.
- •42. Модуль дійсного числа. Виконання арифметичних дій над дійсними числами.
- •Правила виконання арифметичних дій над дійсними числами:
- •43. Величини та їх вимірювання.
- •1. Величина як властивість предметів або явищ реального світу. Вимірювання величин. Властивості скалярних величин.
- •44. Поняття вимірювання величини. Міжнародна система одиниць вимірювання величин.
- •46. Одиниці вимірювання довжини відрізка. Дії над числовими значеннями довжин відрізків.
- •47. Довжина відрізка та її вимірювання.Властивості числових значень довжини.
- •48. Площа фігури та її вимірювання. Стандартні одиниці вимірювання площі.
- •49. Площа фігури.Стандартні одиниці вимірювання площі.
- •50.Площа фігури. Обчислення площ многокутників і площ поверхонь геометричних тіл.
- •51. Площа фігури. Вимірюванняплощіфігури за допомогою палетки.
- •52. Маса тіла, її вимірювання. Стандартні одиниці вимірювання маси тіла.
- •53. Одиницівимірюваннямаситіла.Дії над числовимизначеннямимаситіла.
- •54. Маса тіла. Властивості числових значень маси тіла.
- •55. Час, його вимірювання. Стандартні одиниці вимірювання часу.
- •56. Час, його властивості.
- •57. Об’єм тіла, його вимірювання. Стандартні одиниці вимірювання об’єму.
- •58. Об’єм тіла, його вимірювання. Стандартні одиниці вимірювання об’єму.
44. Поняття вимірювання величини. Міжнародна система одиниць вимірювання величин.
Величина
- це особлива властивість предметів або
явищ реального світу. У початковій школі
вивчають такі скалярні величини:маса,
площа, довжина, об’єм.Величини, які
виражають однакові властивості (довжини
конкретних предметів), називаються
величинами одного роду.Виміряти
величину - означає порівняти її з деякою
іншою величиною цього ж роду, яку прийнято
за одиницю.Якщо дано деяку величину
і вибрана одиниця вимірювання цієї
величини
,
то в результаті вимірювання величини
знаходиться таке дійсне число
,
що
=
.
Число
називається числовим значенням величини
при одиниці вимірювання
.
Коротко це записується так:
.
Наприклад:
5 кг = 5 · 1 кг, 12 см = 12 · 1 см.
Поняттям вимірювання величин займається метрологія - наука про вимірювання, способи досягнення їх одноманітності та необхідної точності.В 1960 році Генеральна конференція по мірам і вагам прийняла міжнародну систему одиниць (СІ) як універсальну систему для всіх галузей науки і техніки.
На даний час вона включає сім основних одиниць:
метр (м) - для довжини;
кілограм (кг) - для маси;
секунда (с) - для часу;
моль (моль) - для кількості речовини;
кельвін (К) - для термодинамічної температури;
кандела (кд) - для сили світла;
ампер (А) - для сили електричного струму.
Дві додаткові одиниці:
радіан (рад) - для плоского кута;
стерадіан (ср).
Похідні одиниці, серед яких:
квадратний метр (м2) - для площі;
кубічний метр (м3) - для об’єму.
Назви інших одиниць утворюються з назв "метр", "грам", "секунда"за допомогою префіксів:
101- дека (да);
102 - гекто (г);
103 - кіло (к);
106 - мега (м);
109 - гіга (Г);
1012 - тера (Т);
1015 - пета (П);
1018 - екза (Е);
10-1 - деци (д);
10-2 - санті (с);
10-3 - мілі (м);
10-6 - мікро (мк);
10-9 - напо (н);
10-12 - піко (п(;
10-15 - фешто (ф);
10-18 - ато (а).
Наприклад:
1 км =103 · 1 м = 1000 м;
1 мм = 10-3 · 1 м = 0,001 м;
1 см = 10-2 · 1 м = 0,01 м;
1 дм = 10-1 · 1 м = 0,1 м.
45. Поняття довжини відрізка, її вимірювання. Стандартніодиницівимірюваннядовжини.
Довжиною відрізка називається додатна величина, визначена для будь - якого відрізка так, що:
1) рівні відрізки мають однакову довжину;
2) якщо відрізок складається із скінченної кількості відрізків, то його довжина дорівнює сумі довжин цих відрізків
Виміряти довжину означає порівняти її з іншим відрізком, взятим за одиницю вимірювання довжини.
Стандартні одиниці вимірювання довжини:
1 м - основна одиниця;
1 мм = 0, 001 м; 1 м = 1000 мм;
1 см = 0,01 м; 1 м = 100 см;
1 дм = 0,1 м; 1 м = 10 дм
1 км = 1000 м.
46. Одиниці вимірювання довжини відрізка. Дії над числовими значеннями довжин відрізків.
Основною одиницею вимірювання довжини є метр.До стандартних одиниць вимірювання довжини відносяться міліметр, сантиметр, дециметр, кілометр.Таблиця одиниць вимірювання довжини відрізка.
1 см = 10 мм
1 дм = 10 см = 100 мм
1 м = 10 дм = 100 см = 1000 мм
1 км = 1000 м
Над числовими значеннями довжини можна виконувати такі дії:
1) порівнювати; якщо довжини відрізків а, b виміряні за допомогою тієї самої одиниці довжини е, то відношення між ними будуть такі ж, як і між їхніми числовими значеннями:
а = b<=>me (а) = me(b); а >b<=>me (а) >me(b); а <b<=>me (а) <me(b).
2) додавати; якщо довжини відрізків а, b виміряні за допомогою тієї самої одиниці довжини е, то а + b = с <=>me (а+ b) = me (а) + me(b);
3) віднімати; якщо довжини відрізків а, b виміряні за допомогою тієї самої одиниці довжини е, то а - b = с <=>me (а - b) = me (а) - me(b);
4) множити на додатне дійсне число; якщо довжини відрізків а, b такі, що b = х · а, де х - додатне дійсне число і довжина а виміряна за допомогою одиниці довжини е, то b = х · а <=>me(b) = х · me (а);
5) ділити на дійсне число; а : х = b<=>me (а) : х = me(b);
6) ділити; якщо довжини відрізків а, b виміряні за допомогою тієї самої одиниці довжини е, то х = а : b<=> х = me (а) : me(b), де х - деяке дійсне число.
