6. Україна в період неПу.

Неп (нова економічна політика) - політика. заснована на ринкових відносинах, різних формах власності й економічних методів керування народним господарством. Рішення про ії проведення було прийняте на Х з'їзді РКП(б) (березень 1921 р.). Неп розглядали як форму перехідного від капіталізму до соціалізму періоду.

Необхідність заміни політики воєнного комунізму новою економічною політикою була зумовлена економічною та соціально-політичною кризою в країні.

Економічні й соціально-політичні обставини в країні:

1) економічна криза: повна руїна, параліч економіки, інфляція;

2) внутрішньополітична криза: селянські заворушення, повстання кронштадтських матросів (весна 1921 р.);

3) криза всередині керівної партії РКП(б).

Неп у сільському господарстві:

1) продрозкладка була замінена на продподаток, розмір якого, вдвічі менший за продрозкладку, був заздалегідь відомий селянинові, що посилювало його зацікавленість у підвищенні продуктивності свого господарства;

2) селяни здобули можливість продавати лишки своєї продукції через кооперативні організації чи на ринках;

3) було ліквідовано кругову поруку - кожний селянин платив самостійно.

Неп у промисловості:

1) здавання в оренду націоналізованих дрібних і середніх промислових підприємств їхнім колишнім власникам;

2) проведення децентралізації керівництва промисловістю;

3) переведення багатьох підприємств на госпрозрахунок;

4) скасування загальної трудової повинності, формування ринку робочої сили;

5) перехід від зрівняльної заробітної плати до відрядної;

6) залучення іноземного капіталу у формі концесій.

Неп у галузі торгівлі й фінансів:

1) відмова від прямого продуктообміну й повернення до приватної торгівлі;

2) поява трьох видів торгівлі - приватної, кооперативної, державної. У великих містах відкриваються торговельні біржі;

3) випуск (з 1922р.) конвертованого червінця, що дорівнював 10 золотим карбованцям і був забезпечений золотом на 25 %;

4) запровадження різних (86 видів) податків як джерела постійного поповнення держбюджету; введення платні за комунальні, транспортні та інші послуги.

Неп у сфері духовності:

1. Насильне введення марксистської ідеології;

2. Посилення ідеологічного контролю;

3. Введення до Кримінінального кодексу статті про відповідальність за переконання;

4. Посилення боротьби з неписьменністю;

5. Активізація антирелігійної компанії;

6. Вислання за кордон відомих представників інтелігенції.

Неп у політичній сфері:

1. Збереження і зміцнення авторитарної системи;

2. Завершення розгрому опозиційних політичних партій;

3. Політичні судові процеси над опозицією.

В Україні неп був запроваджений пізніше - з 1922 р. Загалом неп відіграв важливу роль у розвитку сільського господарства, а денаціоналізація підприємств промисловості України дозволила швидко відновити промисловість та наситити ринок товарами

Висновок. Під час непу було досягнено високих темпів розвитку країни. У найкоротший термін відновлено господарство країни, різко зріс життєвий рівень населення. Однак неп не міг бути тривалим, бо базувався на двох протилежностях: в економіці панували ринкові відносини, у політиці - адміністративно-командна система, що прагнула підкорити економіку своїм політичним цілям. Реформи в економіці не були доповнені реформами в політичній сфері, а незалежними власниками було важко керувати. Тому в 1929 р. сталінське керівництво відмовилося від НЕПу.