Тема Категоріально-понятійний апарат як один із основних засобів пізнання та практичної діяльності

Термін « Категоріально-понятійний апарат»: 2 явища –категорія та поняття ,хоча більш точно було б почати з поняття ,але формування КПА задає напрям від категорій до поняття.

КАТЕГОРІЯ як термін ( від грецького словосполучення-звинувачення; спочатку – юридичний термін: виступ у суді негативний)

Розуміння слова «поняття» - термін «наукове поняття» - якісна характеристика певного явища,яке відображає його сутнісні характеристики.

Категорія- спеціально наукове поняття ,яке використовується при побудові певної теорії як системоутворюючої

Іншими словами, більшість категорій є науковими поняттями, але не всі наукові поняття є категоріями. Категорії – найбільш концептуальні, важливі, на чому побудована теорія.

Термін ( іноді термінологічний апарат дорівнює категоріально понятійному аппарату) - це слово чи словосполучення за допомогою якого називаються деякі конкретні явища в науці ,техніці, м-ві

Категорія для багатьох концепцій поділяється на 2 рівні :

1)філософський та загально- світоглядний рівень

2)спеціально- науковий

За категоріями стоять визначення , сутнісні характеристики чогось. Категорія – різновид наукового поняття.

Приклад, дактилоскопія – наукове поняття ,але не категорія.

Дуже важливо давати вірно визначення поняттям, правильно використовувати поняття за контекстом їх формулювання та застосування, але в більшості випадків все починається з того, щоб надати поняттю зміст. Наука оперує не словами і термінами, а поняттями.

Поняття не тотожнє слову. Слово – нечіткі межі; поняття – більше чіткі межі, кордони також чіткіше визначені.

Саме поняття як явище пов’язане із здісненням як мінімум 2-ох н. операцій:

1.абстрагування

2.ідеалізація

Більшість явищ,предметів мають необмежену кількість ознак. Щоб дати визначення поняття – абстрагуємось від несуттєвих ознак.

Визначення – процес визначення суттєвих ознак і достатньої кількості ознак для позначення об’єкта.

Поняття –форма, за допомогою якої відображаються суттєві, достатні для відмінності ознаки предметів, явищ.

Ознаки мають давати можливість відмежувати одне явище від іншого.

Кожне поняття має об’єм і зміст

Об’єм – це сукупність предметів ,явищ ,які можуть бути охоплені цим поняттям;

Зміст – ознаки, за допомогою яких визначається об’єкт

Залежність: чим ширше описаний зміст явища ( поняття), тим менший об’єм цього поняття.

Коли ми визначаємо докладно певне поняття-кількість ознак є більшою,чим вищий ступінь абстрагування, тим більший об’єм поняття.

Види понять:

Перший вид

Всі поняття за об’ємом поділяються на :

1. загальні- охоплюють велику кількість предметів ,явищ тощо

2. одиничні – охоплюють 1 предмет або явище

3. пусті-нульовий об’єм нема понять що його наповнюють

Приклади:

1)загальне поняття-студент

2)Одиничне-Миколаєнко

3) ідеальне- двигун,баба яга

Другий вид

Співвідношення: поняття між собою можуть бути збірні і подільні(розделительные)

Збірні характеризуються сукупністю предметів та явищ з точки зору властивості ,яка в них відіграє більшу роль; властивість є типовою для всіх явищ, які формують його, але є необов’язковою для кожного предмета або явища, які входять в це поняття.

Ці збірні поняття дуже важко використовувати для норм ,нормативного аналізу.

А роздільні: ознаки всієї множини притаманні кожному об’єкту, який до неї входить.

Приклад

А)виборці проголосували за партію /регіонів

Б)виборці в США проголосували за обаму: президент Обома-збірне поняття ,бо не всі проголосували 100% за Обаму

В) подільні поняття

Г) студент КНУ : означає «вчиться в КНУ-Об.ознак для всіх

Підтверджує :

1. наказ про зарахування в студенти

2. не відраховані

3. знання

Д)Березова роща: скільки там % берез треба

Третій вид