Положення про формування кадрового резерву для державної служби

Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2001 року № 199

1. Кадровий резерв для державної служби (далі - кадровий резерв) створюється для заміщення посад державних службовців, а також для просування їх по службі.

Формування кадрового резерву повинне забезпечити добір працівників, які:

здатні запроваджувати демократичні цінності правової держави та громадянського суспільства, неухильно відстоювати права людини і громадянина;

мають професійні навички, що грунтуються на сучасних спеціальних знаннях і аналітичних здібностях, для прийняття та успішної реалізації управлінських рішень;

2. Кадровий резерв формується із:

керівників і спеціалістів підприємств, установ, організацій;

працівників органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування;

державних службовців, які підвищили кваліфікацію, пройшли стажування або за результатами атестації рекомендовані для роботи на більш високих посадах;

осіб, рекомендованих конкурсними комісіями для зарахування до кадрового резерву.

випускників вищих навчальних закладів, у тому числі тих, що зараховані на навчання за освітньо-професійними програмами підготовки магістрів державного управління

3. До кадрового резерву зараховуються професійно підготовлені працівники, які успішно справляються з виконанням службових обов'язків, виявляють ініціативу, мають організаторські здібності і необхідний досвід роботи.

Під час формування кадрового резерву забезпечується пропорційно-збалансоване представництво кандидатур кожної статі з урахуванням складу працюючих у відповідних сферах управління.

Зарахування працівника до кадрового резерву провадиться за його згодою. Про зарахування до кадрового резерву повідомляється керівництво за місцем роботи зарахованого працівника.

4. На кожну посаду державного службовця кадровий резерв формується з такого розрахунку: на посаду керівника – не менше двох осіб, на посади спеціалістів складаються списки осіб, зарахованих до кадрового резерву з урахуванням фактичної потреби.

Список осіб, зарахованих до кадрового резерву, переглядається щорічно у грудні. У разі необхідності до списку протягом року можуть бути внесені зміни у порядку, встановленому для зарахування до кадрового резерву. Зразок списку осіб, зарахованих до кадрового резерву, додається.

5. Зарахування до кадрового резерву затверджується наказом чи розпорядженням керівника державного органу за погодженням з іншими органами, якщо для призначення на посади, на які формується кадровий резерв, передбачається погодженням кандидатур з цими органами.

Пропозиції щодо резерву на посади, призначення на які здійснюється органами вищого рівня, розглядаються спеціальними комісіями, утвореними при цих органах. Очолює комісію керівник органу або його перший заступник. Склад комісії затверджується рішенням відповідного органу.

6. Головдержслужба аналізує пропозиції центральних та місцевих органів виконавчої влади та інших органів щодо формування кадpoвoгo резерву на посади державних службовців, призначення на які здійснюється Президентом України за поданням Кабінету Міністрів України, а також Кабінетом Міністрів України, і узагальнений мaтepiaл подає щороку в І кварталі на розгляд Кабінету Міністрів України.

Цей матеріал Департамент кадрового забезпечення та персоналу опрацьовує із залученням інших працівників Секретаріату Кабінету Міністрів України, погоджує з віце-прем’єр-міністрами України та подає на затвердження Прем’єр-міністру України список кадрового резерву. У разі потреби центральні та місцеві органи виконавчої влади та інші органи можуть протягом року подавати до Головдержслужби пропозиції про внесення змін до списку кадрового резерву для узагальнення і подання Кабінетові Міністрів України.

7. Після зарахування до кадрового резерву на посади, робота на яких передбачає доступ до державної таємниці, розглядається питання щодо оформлення в установленому пopядкy допуску до дepжавнoї тaємниці особам, які його не мають.

8. З працівниками, зарахованими до кадрового резерву, проводиться робота згідно із затвердженими керівниками державних органів чи їх структурних підрозділів особистими річними планами, де передбачається:

вивчення і аналіз виконання законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України;

систематичне навчання шляхом самоосвіти;

періодичне навчання і підвищення кваліфікації у відповідних навчальних закладах (у тому числі зарубіжних);

участь у роботі семінарів, нарад, конференцій з проблем та питань діяльності державних органів і структурних підрозділів;

стажування терміном до двох місяців у державному органі, до кадрового резерву якого зараховано працівника;

виконання обов’язків державного службовця, на посаду якого зараховано працівника до кадрового резерву;

залучення до розгляду відповідних питань, проведення перевірок, службових розслідувань;

участь у підготовці проектів актів законодавства, інших нормативних документів.

9. Контроль за виконанням особистих річних планів осіб, зарахованих до кадрового резерву на посади керівників державних органів, покладається на керівників органів вищого рівня, на інші посади – на керівників структурних підрозділів.

10. Організаційно-методичне керівництво формуванням кадрового резерву для державної служби здійснює Головдержслужба.

11. Кадрові служби державних органів, на які поширюється дія Закону України "Про державну службу", формують кадровий резерв, систематично аналізують та узагальнюють практику його формування, вносять пропозиції керівництву щодо вдосконалення цієї роботи.

12. Якщо посада, до кадрового резерву на яку зараховано працівника, стає вакантною, він має переважне право на її заміщення при проведенні конкурсу.

Просування по службі державного службовця, якого зараховано до кадрового резерву, або такого, що пройшов стажування чи навчався в Українській академії державного управління при Президентові України, може здійснюватися за рішенням керівника відповідного державного органу, поза конкурсом.

13. Керівник державного органу несе відповідальність за ефективну підготовку і використання кадрового резерву. У разі заміщення вакантної посади керівник державного органу в поданні про призначення кандидата на цю посаду повинен зазначити, протягом якого періоду він перебував у кадровому резерві, яким чином виявив себе, а якщо не перебував – подати обгрунтовані пояснення причини невикористання кадрового резерву.

14. Перебування працівника у кадровому резерві може припинитися з його власної ініціативи або за вмотивованою пропозицією керівника відповідного державного органу. Виключення із списків кадрового резерву оформляється наказом чи розпорядженням керівника.

* * *

Додаток 9