24. Економічне вчення д. Рікардо - економіста епохи промислового перевороту.

Давид Рікардо (1772—1823) — видатний представник класичної ПЕ. Його 1-ші ек-ні праці було присвячено проблемам грошового обігу. «Основи ПЕ та оподаткування»(1817). У цій праці Рікардо виступає як ідеолог пром-вої бур-жуазії. Він не тільки розробляє ек-ну програму бу-ржуа­зного розв-ку, а й бере активну участь у по-літичній боротьбі бур­жуазії з землевласниками. Як і Сміт, Рікардо бачить кап-ні відносини приро-дними і вічними. Він розвиває ідею свого попере-дника про особистий ін­терес як головну рушійну силу сус-ого розв-ку за умов повної свободи дії. Рікардо фактором зростання вважає розподіл.

Рікардо розрізняє споживну й міно­ву цінність. Кор-сть (споживна цінність) не є мірилом мінової цінності, хоча вона абсолютно необхідна для неї. Товари свою мінову цінність черпають з 2-х дже-рел — рідкісності і к-ті праці, що необхідна для їх добування. Мінова цінність переважної більшос­ті товарів визначається тільки працею. У Рікардо цінність є перви-нною величиною, що визначається працею і роз-поділяється на доходи. На цінність товарів впли-ває не лише пра­ця, безпосередньо витрачена на їх В, а й капітал, тобто праця, витрачена на зна-ряддя, інструменти, будівлі, що беруть участь у В. У Рікар-до теорія цінності переплітається з теорією роз-поділу: зміни в зар-пл не спричиняють відповід-них змін цінності товару, а лише позначаються на величині прибутку.

Рікардо також розріз-няє «природну» й «ринкову» ціну. Під при­родною він фактично розуміє цінність, під ринковою — ціну.

Рікардо багато уваги приділяв аналізу грошей і грошово­го обігу: нама-гається теоретично обгрунтувати проблему гро-шового обі­гу. Теорію грошей Рікардо будує на ос-нові своєї теорії цінності. Гроші він розглядає як товар, що має цінність. Основою грошової сис-ми є золото. Цінність золота і срібла, як і будь-якого ін. товару, визначається витратами праці. За да-ної цінності грошей їхня к-ть в обігу залежить від суми товарних цін. Проте використання золота вважає дорогим і нерозумним і розробляє про­ект сис-ми паперового грошового обігу. Паперові гро-ші не мають внутрішньої цінності. Для надання їм цінності необхідно, щоб їхня к-ть «регулювалась згідно з цінністю металу, який служить грошовою од.». Пізні­ше, однак, відійшов від цієї правильної концепції і виступив як прихильник к-сної теорії грошей.

Основною проблемою ПЕ називав розподіл, основу якого становить теорія зар-пл, прибутку й ренти. Зар-пл - це дохід робітника, плата за пра­цю. Праця як товар також має природну й рин-кову ціну. Природна ціна праці визначається цін-ністю засобів спож-ня робітника і його сім'ї, а са-ме до ціни мінімуму засобів існування. Ринковою ціною праці є та, що фактично виплачується ро-бітни­кам. Рікардо ставить її в залежність від по-питу і пропозиції, тобто узалежнює рух зар-пл від руху народонаселення.

Прибуток — це пере-вищення цінності над зар-пл. Він не має жодних сумнівів, що робітник створює своєю працею цін-ність більшу, ніж одержує у вигляді зар-пл. Го-ловне, що цікавить Рікардо, — це проблема ве-личини при­бутку і його співвідношення із зар-пл. Підкреслював, що рівновеликі капітали дають од-накові прибутки незалежно від того, яку к-ть пра-ці вони приводять у дію. Але водночас визнавав, що на величину прибутку впливає зро­стання прод-сті праці.

Велику увагу приділяє Рікардо проблемі зни-ження норми прибу­тку. Із розв-ком сус-ва норма прибутку має тен­денцію до зниження. Вона зу-мовлена тим, що прод-сть праці в с-г зменшує-ться (дія «з-ну спадної родючості грунту»), а це призводить до зростання цін на продукти хар-чування, отже, до зростання зар-пл й відповід-ного зниження прибутку. Фактором, що протидіє спаданню норми прибутку, Рікардо вважає розв-к прод-них сил. Зменшення прибутку у зв'язку зі зростанням зар-пл це - надзвичайно складна проблема, що загрожує на­громадженню капіталу, тому що зменшується джерело нагрома­дження і зникають стимули до нагромадження.

Земельну ренту визначає як «частку продукту зем­лі, яка виплачується землевласнику за користуван-ня першопочатковими і такими, що не руйнують-ся силами грунту». Він відрізняє рен­ту від тієї частини орендної плати, яка виплачується за користування капіталом, витраченим на підви-щення родючості землі, будівництво госп-ких приміщень тощо. Виникнення ренти Рікардо зв'я-зує з утвердженням приватної власності на землю. Отже, рента — це перевищення цін-ності над середнім прибутком. На гірших ділянках фермер одержує лише середній при-буток, а надлишку тут не виникає. Отже, з гірших ділянок землі рента не виплачується. Динаміку ренти Рікардо правильно зв'язував із нагромад-женням капіталу, розв-ком прод-них сил, зроста-нням міського насе­лення. Не погоджувався з Мальтусом, що проблему відтворення можна вирішити за рахунок спож-ня непрод-них верств населення (чиновники, земле-власники). Головну причину застою торгівлі вва-жав в прорахунках під-ців щодо В товарів. Теорія міжнародної торгівлі, світового ринку: вису-нув принцип порівняльними, відносних переваг, як абстрактне обґрунтування переваг міжнаро-дної спеціалізації В. Кожна країна спеціалізується на В. в якому вона має найбільші переваги або найменшу слабкість.