- •1. Предмет та завдання курсу історія економіки та економічної думки.
- •2. Основні принципи та критерії "періодизації" економіки та економічної
- •3. Особливості господарства первісної доби та його періодизація.
- •4. Особливості розвитку економіки рабовласницького суспільства та причини його занепаду та
- •5. Господарство Стародавнього Сходу та пам'ятки економічної думки (Єгипет,Месопотамія, Індія, Китай).
- •6. Особливості господарського розвитку античного світу. Древня Греція та Рим.
- •7. Економічні погляди Ксенофонта, Платона, Аристотеля.
- •8. Феодальна система господарства та її особливості.
- •9. Економічні погляди кантоністів: Хома Аквінський.
- •10. Загальна характеристика меркантилізму.
- •11. Школа фізіократів: ф.Кене, а. Тюрго.
- •12. Зародження основ класичної школи політекономії в Англії та Франції: у. Петті.
- •13. Форми феодального землеволодіння та основні категорії залежних селян в Київській
- •14. Розвиток сільського господарства, ремесла, торгівлі в Київській Русі.
- •15. Економічна думка України доби середньовіччя: "Руська правда", "Повість временних
- •16. Економічні причини та наслідки великих географічних відкриттів.
- •17. Мануфактурне виробництво та його роль у розвитку ринкового господарства в країнах
- •18. Первісне нагромадження капіталу та його роль у становленні ринкової економіки.
- •19. Формування класичної економічної теорії а. Смітом.
- •20. Мануфактурний період у розвитку української економіки (16-18 ст.)
- •21. Ідеї меркантилізму в документах б. Хмельницького. Економічні погляди ф.Прокоповича.
- •22. Промислова революція як матеріальна основа формування господарства індустріального суспільства ( на прикладі Англії).
- •23. Особливості промислового перевороту в країнах Західної Європи та сша.
- •24. Економічне вчення д. Рікардо - економіста епохи промислового перевороту.
- •25. Англійська класична політична економія в працях т. Мальтуса.
- •26. Економічна теорія у Франції: ж.Б. Сей.
- •27. Зародження системи національної політичної економії в Німеччині. Економічні погляди ф.
- •28. Засновник ліберальної економічної теорії в сша г.Ч. Кері.
- •29. Марксизм – як економічне та соціальне вчення.
- •30. Основні проблеми "Капіталу" к.Маркса.
- •31. Хід здійснення та економічні наслідки селянської реформи 1861р.
- •32. Суспільно-економічна думка в дореформений період. Критика кріпосницької системи у працях в. Каразіна, д. Журавського.
- •33. Початок промислового перевороту в Україні: передумови, етапи здійснення і наслідки.
- •34. Монополістичні тенденції в економіці України на рубежі 19-20 ст.
- •35. Особливості економічної думки в Україні в др. Половині 19 ст.
- •36. Столипінська аграрна реформа: передумови, засоби реалізації та наслідки. Ідеї кооперації в українській думці: м. Левицький.
- •37. Економічні погляди м. Туган-Барановського.
- •38. Теорія економічної кон'юнктури є. Слуцького.
- •39. Основні тенденції розвитку світової економіки в кінці 19 на початку 20 ст.Монополізація економіки та її форми.
- •40. Маржиналістська революція та її сутність.
- •41. Австрійська школа граничної корисності. (к. Менгер, є. Бьом-Баверк).
- •42. Промислове зростання у Німеччині на межі 19-20 ст.
- •43. Історична школа політекономії у Німеччині.
- •44. Причини та фактори зростання американської економіки у др.Половині 19 ст.
- •45. Американська школа маржиналізму: Дж. К. Кларк.
- •46. Втрата Англією світової економічної першості на рубежі 19-20 ст.: причини і наслідки.
- •47. Формування неокласичної традиції в політичній економії. Кембрідзька школа. А. Маршалл.
- •48. Причини уповільнення темпів економічного зростання у Франції на межі 19-20 ст.
- •49. Економічні причини і наслідки Першої світової війни. Версальська система. Суть і мета плану Дауеса.
- •50. Еволюція неокласичної теорії на початку 20 ст. Теорії монополії та конкуренції: Дж.
- •51. Зародження інституціональної теорії в сша: т. Веблен, Дж. Коммонс,в. Мітчелл.
- •52. Політика "воєнного комунізму" та "нова економічна політика": особливості, наслідки та
- •53. Індустріалізація в Україні за радянські часи: причини, хід реалізації,наслідки.
- •54. Велика депресія 1929-1933 р. У сша та шляхи виходу з неї. "Новий курс" ф.Д. Рузвельта.
- •55. Теоретична система та економічна програма Дж. М. Кейнса.
- •56. Економічні наслідки Другої світової війни. План Маршалла як програма ринкового
- •57. Побудова соціально-ринкового господарства у фрн: причини і суть "економічного дива».
- •58. Сутність теорії неолібералізму в.Ойкена, а.Мюллера-Армака,о.Рюстова.
- •59. Особливості французької школи неолібералізму: м. Алле, ж. Рюеф.
- •60. Провідні школи неолібералізму: "фрайбурзька", "чиказька", «паризька»,«лондонська» та їх основні представники та проблематика досліджень.
- •61. Особливості англійської школи неолібералізму ф. Хайека.
- •62. Економіка сша після II Світової війни та теорія монетаризму. І. Фішер, м. Фрідмен.
- •63. Економічні реформи р. Рейгана і. М. Тетчер та їх теоретичне підгрунття (теорія економіки
- •64. Господарство України після II Світової війни: необхідність відновлення довоєнної структури
- •65. Економічні перетворення в період "хрущовської відлиги". Соціально-економічна політика в
- •66. Спроби запровадження економічних важелів у радянську економічну систему.Господарська реформа 1965 р. (Косигінська) її причини та наслідки.
- •67. Застійні явища в економіці України 70-х - і половина 80-х рр. Спробареформування радянської системи у другій половині 80-х рр.
- •68. Економічна думка за часи командно-адміністративної системи.
- •69. Тенденції світового економічного розвитку на межі 20-21 століття . Концепція сталого економічного розвитку.
- •70. Перехід від індустріального до постіндустріального суспільства. Структура постіндустріальної економіки та її еволюція.
- •71. Розвиток інституціональної теорії: Дж. Гелбрейт, д. Белл.
- •72. Теорії суспільства "третьої хвилі", інноваційної політики, інформаційного суспільства та
- •73. Економічна теорія прав власності та трансакційних витрат р. Коуза.
- •74. Особливості розвитку економіки незалежної України.
53. Індустріалізація в Україні за радянські часи: причини, хід реалізації,наслідки.
У другій половині 20-х рр. в ході партійної дискусії Й. В. Сталін нав'язав країні свою модель індустріалізації, яка передбачала застосування авторитарних методів і будь-якою ціною.
5 грудня 1929 р. ЦК ВКП(б) прийняв постанову „Прореорганізацію управління промисловістю" якою утверджувалася економіка командного типу. Згідно з цією постановою, підприємства, а не трести, як раніше, оголошувалися основною ланкою управління. Трести мерсі ворювалися на органи технічного управління. Темп зростання промислового виробництва проголошений був дуже високим 37,7%. Але середньорічний темп промислового зростання за роки першої сталінської п'ятирічки (1928 - 1933) був значно нижчим - 15,7%.
Капіталовкладення в основні промислово-виробничі фонди України зросли з 438 млн крб у 1929 р. до 743 млн крб у 1930 р.; 997 млн крб - у 1931 р. і до 1,229 млн крб у 1932 р. (в порівняльних цінах 1928 р.). З 1930 року у промисловості освоювалося не менше коштів, ніж за всі попередні роки (в 1921 - 1928 рр. - 761 млн крб). Це дало можливість за 4 роки (1929 - 1933 рр.) подвоїти виробничі потужності великої промисловості. Особливо значні темпи капітальних робіт спостерігалися в електроенергетиці і машинобудуванні.
За 4 роки першої п'ятирічки завдання по створенню електростанцій загальною потужністю 924 тис. КВт до 1932 р. було перевиконано.
Приріст потужностей за 1929 - 1932 рр. склав 936 КВт. До кінця 1932 р. в Донбасі було видобуто 156 млн т вугілля проти передбачуваних п'ятирічкою 204 млн тонн. Чверть капіталовкладень, передбачених для промисловості, були направленні в металургію. Побудовано три гіганти: "Запоріжстачь ", "Криворіж-сталь" та "Азовсталь". З побудовою "Дніпроспецсталі" (осінь 1932 р.) в Україні з'явилася <Ф електрометалургія, ^ трубопрокатна промисловість (Маріуполь, Нікополь, Харцизьк), |=> кольорова металургія (заводи "Укрцинк" у Костяитиновці і найбільший в Європі Дніпровський алюмінієвий завод).
Обсяг виробництва у машинобудуванні і металообробці за першу п'ятирічку зріс у 4,5 раза.
Форсована індустріалізація привела до кардинальних змін у складі робітничого класу. У великій промисловості України на початку 1929 р. працювало 699 тис. робітників, а наприкінці 1932 р. - 1275 тис, тобто майже в 2 рази більше.
В листопаді 1929 р. зібрався Пленум ЦК ВКП(б), присвячений необхідності корінних перетворень у сільському господарстві, який визнав недостатніми накреслені XV з'їздом партії темпи колективізації (до 20% селянських дворів по СРСР, до 24% по Україні наприкінці І п'ятирічки) і проголосив перехід до суцільної колективізації. Цей курс було закріплено постановою ЦК ВКП(б) від 5 січня 1930 р. "Про темп колективізації і заходи допомоги держави колгоспному виробництву". В ній передбачено закінчити колективізацію в Україні восени 193 і р. 27 грудня 1929 р. Й. Сталін виступив з промовою, в якій поставив завдання "ліквідації куркульства як класу". За станом на 10 березня 1930 р. було розкуркулено 61,887 господарств, тобто 2,5%. Розкуркулених висилали у райони Півночі.
Починаючи з лютого 1930 р., коли було опубліковано новий "Примірний статут сільгоспартілї" як перехідної до комуни форми колективного господарювання, колективізатори у масовому порядку почали забирати у селян корів, дрібну худобу і навіть птицю. Це призвело до того, що до осені 1930 р. з колгоспів вийшла приблизно половина селянських господарств (всі середняки).
Восени почалася нова кампанія, в якій було зроблено наголос на оподаткуванні. Одноосібників обкладали колосальними податками, годі як колгоспники діставали податкові пільги.
Восени 1931 р. питома вага колгоспних дворів серед селянських господарств дійшла до 67%, а до кінця 1932 р. в Україні було колективізовано майже 70% господарств з охопленням понад 80% посівних площ. Наприкінці 1932 р. в Україні діяли 542 МТС (машинно-тракторні станції). Вони обслуговували половину колгоспів. Всередині 1937 р. в Україні існувало 27347 колгоспів, які об'єднували 3757 тис. селянських дворів (96% наявної кількості).
Найбільшим злочином сталінського режиму проти українського народу був організований ним голодомор 1932 - 1933 рр. Це, як свідчать документальні підтвердження, була наперед спланована акція проти українського селянства, яка повинна була ліквідувати базу української нації і національного відродження, протистояння радянській владі. Не дивлячись на дефіцит продовольства в Україні, Сталін навмисне підняв план заготівлі зерна у 1932 р. на 44%. Голод набув найстрашнішої сили на початку 1933 р. Загалом від голоду 1932 - 1933 рр. в Україні загинуло від 5 до 9 млн осіб.