2. Класифікація державних видатків

Система державних видатків – сукупність державних видатків,які тісно пов’язані між собою.

Система державних видатків призначена забезпечити раціональне розміщення та ефективне використання державних коштів. Вона характеризує державну політику фінансового забезпечення та соціально-економічного розвитку.

Класифікація державних видатків

За функціями держави: видатки на економічні ф-ї держави;на соціальні,на управлінські,на ф-ї щодо забезпечення обороноздатності країни,на політичні.

За участю у суспільному виробництві:видатки на утримання та розвиток нематеріального в-ва;видатки пов’язані з розвитком матеріального в-ва.

За галузевою ознакою

Видатки на фінансування виробничої сфери:промисловість,с/г,капітальне будівництво,транспорт,зв'язок.

Видатки на фінансування невиробничої сфери:освіта,культура,охорона здоровя ,соціальне забезпечення,державне управління.

Відповідно до рівня розміщення державні видатки поділяються на: Централізовані видатки – видатки,що здійснюються з державного та місцевих бюджетів,державних та регіональних цільових фондів.

Децентралізовані видатки –видатки,що здійснюються державними та комунальними підприємствами,установами,організаціями.

Відповідно до цільового призначення державні видатки класифікуються за статтями витрат:капітальні вкладення;капітальний ремонт;зарплата;оплата послуг,матеріалів;господарські витрати.

3. Методи і форми фінансування державних видатків

Фінансування державних видатків- планове цільове виділення коштів для забеспечення виконання загальнодерж функцій. Забеспечення соц. Гарантій та обов_язків держави, що здійснюються на основі режиму економії.

Методи фінансування державних видатків

1)Самофінансування (на госпрозрахункових підприємства).

2)Бюджетне фінансування (для забезпечення витрат загальнодержавного та регіонального значення).

3)Кредитне забезпечення (державний, комунальний та банківський кредит).

Бюджетне фінансування – надання грошових коштів юр. та фіз особам на проведення заходів передбачених бюджетом.

Форми бюджетного фінансування – способи надання бюджетних коштів на заходи передбачені у бюджеті відповідно до наукових та практичних принципів.

Форми бюджетного фінансування

1) Бюджетне фінансування

2) Бюджетні кредити

3) Кошторисне фінансування

4) Трансферти

Бюджетне інвестування пов’язане з виділенням коштів на інвестиційну чи інноваційну діяльність. Бюджетні інвестиції можуть здійснюватися у вигляді фінансування державних капітальних вкладень, проектного фінансування конкретних інвестиційних проектів, придбання частки акцій чи прав участі в управлінні підприємством.

Бюджетні кредити- цільові кредити, що надаються з бюджету з метою фін. підтримки дежавним та іншим підприємствам у яких понад 50% майна є державна власність.

Бюджетні кредити надаються на поворотній і, як правило, платній основі під затверджені проекти використання коштів. На відміну від банківських кредитів бюджетні кредити надаються на більш пільгових умовах та за нижчими процентними ставками.

Кошторисне фінансування – Виділення бюджетних коштів відповідно до затверджених бюджетів та бюджетних розписів суб_єктам господарювання – бюджетним установам на цілі передбачені їхніми основними фінансовими планами-кошторисами.

Кошторис – це основний документ, який визначає обсяг, цільове спрямування та щоквартальний розподіл коштів, спрямованих із бюджету на утримання установ.

Усі установи, що фінансуються в кошторисному порядку, належать до бюджетних.

Кошторисне фінансування охоплює такі напрями видатків, як: соціальна сфера, управління, оборона, фундаментальні дослідження.

Бюджетні трансферти- цільове безповоротне виділення коштів з бюджету конкретним суб_єктам у формі субсидій, субвенцій, дотацій.

Субсидії – кошти, що виділяються з бюджету юридичним та фізичним особам у формі фінансової допомоги або відшкодування витрат рівня доходів

Субвенції – різновид цільових субсидій, що надаються юридичним особам та які передбачають спільну участь утримувача і бюджету у фінансових певних витрат.

Дотації – кошти, що виділяються з бюджету підприємствам у яких витрати на виробництво та реалізацію продукції не покриваються отриманими доходами.