26.Визначення періоду стійкості найбільшої продуктивності

Продуктивність оброблення різанням може бути визначена за формулою

Пр=1/Тшт -критерій оптимізаціі

Тшт=То+Тд+Тобс+Твт

То-це період часу,коли змінюється форма,розміри або стан деталі

Тд-допоміжний час обробки.Він використовується для завершення оброблення та підготовлення нової деалі

Тобс-час на обслугування робочого місця,який поділяється на організаційне технічне обслуговування.

Твп-час на власні потреби та відпочинок

Зпоштучного часу треба визначити, які є функції режимів різання

Тшт^*=f(h,S,V)

Такими елементами є:

-основний час різання То= і-число робочих ходів

i= V=

To= To= A=

-частина допоміжного часу,яка пов”язана із зміною зношуваного інструмента

Тзм’=Тзм/n_д – це частина часу інструмента на зміну деталі

Кількість деталей n_д=Т/То

Тзм’=

Тшт^*=

=

→ =0

Тпродуктивності Тпр= Тпр=(z-1)Тзм

27.Визначення економічного періоду стійкості

Витрати на оброблення повинні бути мінімальними

Вобрmin

Cобрmin

Із витрат на оброблення треба визначити ту частину витрат,яка є функцією режимів різання

Вобр=f(h,S,V)

Вобр=ТоЕ+Тзм’Е+

Вобр= Е +Тзм ЕT^m-1+

Е-вартість 1хв роботи верстату та робітника, що його обслуговує

S-витрати на інструмент

А-початкова вартість інструменту

i-кількість можливих різальних здатностей інструменту шляхом його загострювання або повороту або повороту змінної багатогранної пластини

j-кількість можливих повторних використань закріпної частини(корпусу інструменту)

а₃-вартість однієї хвилини роботи заточувальника або налагоджування інструменту

То₃-основний час заточування або налагоджування

Вобр= Е +Тзм ЕT^m-1+

E E

Tек= Tек=

Tек=f(ХІМ(z),конструкції інструменту(Тзм),вартість інструменту(S),вартість Е)