Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Держ_рег_зайнятості_денна_форма_2012.doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
999 Кб
Скачать
☆

Питання для обговорення

  1. У чому полягає сутність ринкового механізму регулювання зайнятості?

  2. Який існує зв`язок між економічним (ринковим) механізмом і економічним методом ДРЗ?

  3. Яким чином впливають на зайнятість трансферти, субсидії та податки?

  4. Яка роль ціни робочої сили в механізмі регулювання зайнятості?

  5. Дискримінація на ринку праці та її вплив на зайнятість.

  6. Дисбаланс на внутрішньфірмовому ринку праці.

Література

9, 11, 18, 23, 24, 25, 30

Семінарське заняття № 3

Тема 4. Напрями боротьби з безробіттям

Мета заняття: засвоїти основні напрямків боротьби з безробіттям; методи щодо запобігання розширенню безробіття та зростання зайнятості.

План заняття

  1. Сутність безробіття і причини його виникнення.

  2. Види безробіття.

Методичні рекомендації до семінарського заняття

Безробіття — це соціально-економічне явище, при якому частина економічно активного населення не зайнята у сфері економіки. Безробіття виступає як перевищення пропозиції робочої сили над попитом на неї.

Графічно безробіття можна зобразити так (рис. 4.2).

Рис. 4.2 Графічне зображення безробіття за класичною теорією

Згідно із класичною теорією, причиною безробіття є перевищення ставки заробітної плати над її рівноважним рівнем. Висока заробітна плата приводить до збільшення сукупної пропозиції праці та зниження попиту на неї, в результаті чого виникає безробіття.

Відповідно до Закону України «Про зайнятість населення» до зареєстрованих безробітних належать працездатні громадяни працездатного віку, які не мають заробітку чи інших передбачених законодавством доходів, зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

Згідно із сучасною економічною літературою, рівень безробіття може визначатися за формулами:

(4.9)

де Б — кількість безробітних, П — кількість працездатного населення;

(4.10)

де 3 — кількість зайнятих.

Рівень безробіття за методологією МОП визначається відношенням (у відсотках) чисельності безробітних віком 15— 70 років до економічно активного населення (робочої сили) означеного віку або відповідної соціально-демографічної ознаки:

(4.11)

Рівень зареєстрованого безробіття в Україні з 2005 року визначається як відношення чисельності безробітних, зареєстрованих у державній службі зайнятості населення, до середньорічної чисельності населення працездатного віку.

(4.12)

|Різні підходи до визначення безробіття, виміру офіційно розрахованого рівня безробіття, приводять до неточностей розрахунків. Цей недолік можна ліквідувати, використовуючи методику розрахунку коефіцієнта безробіття, запропонованої координатором Департаменту зайнятості й розвитку МОП Г. Стендінгом. Визначаючи реальне перевищення пропозиції робочої сили над попитом у перерахунку на еквівалент повного робочого часу, Г. Степдінг припускає, що в разі неповної зайнятості тривалість роботи становить половину середньої тривалості робочого часу. Звідси рівень безробіття можна подати в такому вигляді:

(4.13)

де Ufte— коефіцієнт безробіття в перерахунку на еквівалент повного робочого часу; Uft, Upt — кількість безробітних, які шукають роботу відповідно на повний і неповний робочий час; PT1, PT2 — відповідно кількість вимушено та добровільно зайнятих неповний робочий час; FT — кількість зайнятих повний робочий час.

Цей коефіцієнт безробіття більш точно показує взаємодію попиту та пропозиції робочої сили, тому що виходить за межі поділу найманої робочої сили на зайнятих і безробітних, ураховуючи можливості часткової зайнятості.

В економічні теорії виділяють такі види безробіття:

  1. Фрикційне безробіття — стосується тих осіб, які не працюють у зв'язку із добровільною зміною місця роботи у зв'язку із незадоволенням рівнем заробітної плати, умовами праці, місцем проживання тощо. Безробіття, пов'язане із пошуками чи очікуванням роботи, є відносно короткочасним.

  2. Інституціональне безробіття — є складовою частиною фрикційного безробіття і пов'язане з тим, що іноді надмірні соціальні виплати, запровадження гарантованого мінімуму заробітної плати, недосконалість податкової системи тощо призводять до того, що деяка частина працездатного населення не поспішає працевлаштовуватись, збільшуючи тим самим загальну кількість безробітних.

  3. Структурне безробіття — виникає під впливом структурних диспропорцій на ринку праці, тобто коли внаслідок технологічних та структурних змін суспільного виробництва з'являються невідповідності між попитом і пропозицією робочої сили за професією, кваліфікацією, географічними та іншими ознаками.

  4. Циклічне безробіття — виникає внаслідок циклічного спаду виробництва і є результатом зниження сукупного попиту на робочу силу.

Серед країн СНД Україна посідає друге місце (після Вірменії) за рівнем зареєстрованого безробіття. У залежності від причин вивільнення робочої сили безробіття є добровільним та вимушеним. До добровільного відносять фрикційне та інституційне безробіття.

До вимушеного безробіття відносяться такі види безробіття: технологічне, структурне, конверсійне, економічне, маржинальне і молодіжне.

Технологічне безробіття виникає внаслідок переходу до нових по колінь техніки, технології коли частка ручних робіт стає меншою, а нові, технології потребують більш високого рівня кваліфікації і перепрофілювання працівників.

Структурне безробіття спричиняється масштабним перетворенням економіки, закриттям неперспективних підприємств, скороченням чисельності управлінського персоналу. До цього виду безробіття дуже близьке конверсійне, яке виникає внаслідок скорочення армії і персоналу у галузях військової економіки.

Економічне безробіття спричиняється кон'юнктурою ринку, недостатнім попитом на товари і послуги і веде до згортання виробництв і звільнення працівників. Цей вид безробіття зникає в період зростання виробництва.

Маржинальне безробіття — безробіття слабо захищеного населення. Сюди відноситься молодь, жінки з малими дітьми.

Молодіжне безробіття (до молоді, за статистикою, відносяться громадяни у віці від 16-ти до 31—35-ти років). Молодим людям після закінчення навчання, як правило, дуже важко влаштуватись на роботу. Останніми роками питома вага молоді в загальній кількості безробітних досягла 30 %.

За часом і місцем виникнення безробіття може бути сезонним, циклічним, регіональним.

В залежності від величини часового інтервалу безробіття може бути тривалим (4—8 місяців), довготривалим (8—18 місяців) і застійним (більше 18-ти місяців).

В залежності від ступеня відкритості безробіття може бути прихованим та легалізованим. Приховане безробіття у державній статистичній звітності визначається двома показниками «вимушені відпустки без збереження заробітної плати», «вимушена неповна зайнятість у режимі неповного робочого часу».

Питання для обговорення

  1. Поняття зайнятості населення, основні концепції зайнятості.

  2. Види і форми зайнятості.

  3. Характеристика зайнятості в Україні.

  4. Світові тенденції зайнятості.

  5. Механізм регулювання зайнятості населення.

  6. Управління державного регулювання розподілу доходів.

  7. Методи державного регулювання механізму розподілу доходів.

Тести

  1. Соціально-економічне явище, при якому частина економічно активного населення не зайнята у сфері економіки, називається:

а) неповна зайнятості;

б) безробіття;

в) економічна криза;

г) економічний спад.

  1. До безробітних, за методологією МОП відносяться особи віком:

а) 15—70 років;

б) 16—60 років;

в) 16—55 років — жінки, 16—60 років — чоловіки;

г) 18—60 років.

  1. Рівень безробіття за методологією МОП визначається за формулою (де 3 — кількість зайнятих, Б — кількість безробітних, П — кількість працездатного населення):

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

  1. Рівень зареєстрованого безробіття в Україні визначається за формулою:

а) ;

б) ;

в) ;

г) .

Література

2, 8, 13, 18, 22, 23, 25, 26, 27, 29, 31

Змістовий модуль 2. Забезпечення та організація державного регулювання зайнятості

Семінарське заняття № 4