15. Поняття про територіальні форми суспільної організації виробництва

Територіальна організація виробництва - це синтез форм суспільної організації виробництва, який базується на галузевому та територіальному поділу праці.

На різногалузевих підприємствах під впливом науково-техніч­ного прогресу відбуваються складні й суперечливі процеси даль­шого усуспільнення й суспільного поділу праці. Ці процеси вияв­ляються в еволюційному розвитку низки суспільних форм органі­зації виробництва. Концентрація виробництва означає його усу­спільнення через збільшення розмірів під­приємств, зосередження процесів виробництва, робочої сили, засобів виробництва й випуску продукції на все більш великих підприємствах. Спеціалізація виробництва. Ця, добре розвинута в усіх галузях економіки, сус­пільна форма організації виробництва відображає процес зосередження діяльності підприємства на виготовленні певної продукції або виконанні окремих видів робіт. Заведено виокремлювати кілька її об'єктних видів

Спеціалізація підприємств є важливою передумовою неухиль­ного підвищення ефективності їхньої господарської діяльності. Конверсія виробництва.Конверсія як форма організації виробництва ха­рактеризує істотне (іноді повне) перепрофілювання частини або всього виробничого потенціалу підприємства на виробництво Іншої продукції під впливом доко­рінної зміни ринкового середовища або глобальних чинників роз­витку економіки.  Кооперування виробників Кооперування є формою виробничих зв'язків між підприємствами, що спільно виготовляють певний вид кінцевої продукції. Воно органічно зв'язане з розвитком спеціалізації виробництва, характеризується відносною сталістю та стійкістю зв'язків між продуцентами, необхідністю до­тримання підприємствами-суміжниками відповідних техніко-технологічних вимог головних підприємств з випуску готових до спожи­вання виробів.  Комбінування виробництва. Комбінування як специфічна суспільна форма організації виробництва — це процес органічно­го поєднання в одному підприємстві (комбінаті) багатьох виробництв, що належать до різних галузей промисловості чи народного господарства в цілому. Диверсифікація виробництва. Диверсифікація будь-якого виробництва є однією з поширених форм його організації за умов роз­виненої ринкової економіки і гострої конкуренції продуцентів на ринку. Сутність диверсифікації полягає в одночас­ному розвитку багатьох технологічно не зв'язаних між собою видів виробництва, у значному розширенні номенклатури та асортимен­ту виробів, що їх виготовляє підприємство.

16. Функціонально-територіальна структура господарства району.

Основний зміст сусп.-гео району характеризується його територіальною структурою –сукупність суттєвих зв’язків між його компонентами, внутрішніми властивостями предметів та явищ. Найважливішими її суспільно-географічними ознаками є територіальна спеціалізація, комплексно-пропорційний розвиток та особливості управління.

Функціональними компонентами суспільно-географічного району є галузі чи види діяльності людини, насамперед виробничої чи соціальної. За своєю функціональною роллю вони поділяються на головні , базові, супутні, додаткові, місцеві та обслуговуючі.

Головні галузі визначають місце суспільно-географічного району в системі географічного поділу праці країни, формують функціональний профіль району.

Базові галузі постачають сировину і паливо головним галузям. Розміщення базових підприємств уточнює границі району.

Супутні галузі формують побічні вітки головних виробництв на основі спільного і повного використання сировини чи відходів при її переробці.

Додаткові галузі теж виробляють спеціалізовану продукцію чи послуги, але технічно не пов’язані з головними чи супутніми виробництвами.

Місцеві галузі задовольняють соєю продукцією чи послугами потреби свого району.

Обслуговуючі галузі постачають основним галузям електроенергію, тепло, воду, буд.мат і забезпечують потреби в ремонті, транспортних засобах тощо.

Функціонально-територіальна структура суспільно-географічного району характеризує співвідношення і взаємне розміщення різних форм територіальної зосередженості діяльності людини.

Алаєв терит.стр. вважає динаміне розміщення продуктивних сил по економічних районах, що функціонують в єдиній системі національної економіки. Результатом конкретного аналізу терит. стр. Діяльності людини є виділення її елементів, що виявляються за допомогою методу сусп..-гео. районування.

Типи терит. Стр.:радіально-кільцевий,прямокутно регулярний, приморський,лінійно-вузловий та багатоядерний.