- •Питання до екзамену з предмету «Актуальні проблеми навчання молодших школярів»
- •Проблеми, які постають перед дітьми в початковий період навчання в школі.
- •Психологічні особливості школярів молодшого шкільного віку.
- •Вимоги до дітей на початковому етапі навчання.
- •Труднощі для дітей 6-7 річного віку, які пов’язані з саморегуляцією поведінки.
- •Особливості пізнавального розвитку дітей молодшого шкільного віку.
- •Розвиток сприйняття, удосконалення уваги, покращення пам’яті дітей молодшого шкільного віку.
- •Особливості розвитку мови молодших школярів.
- •Особливості розумового розвитку молодшого школяра.
- •Основні напрямки формування дитячого інтелекту в молодшому шкільному віці.
- •Основні види діяльності учнів початкової школи. Організація трудової та навчальної діяльності молодших школярів.
- •Характеристика навчальної, трудової, ігрової діяльності, спілкування молодших школярів та значення для успішного розвитку.
- •Індивідуальні відмінності в психологічному розвитку першокласників.
- •Шляхи мотивації дітей молодшого шкільного віку до навчальної діяльності. Моральні та матеріальні стимули.
- •Основні проблеми та шляхи подолання труднощів адаптаційного періоду першокласників.
- •Групові форми організації занять в адаптаційний період.
- •Головні напрямки вдосконалення теоретичного і практичного мислення дитини молодшого шкільного віку.
- •Значення формування у дітей молодшого шкільного віку основних компонентів навчальної діяльності: навчальних дій та дій самоконтролю і самооцінки результатів роботи.
- •Причини інтелектуальної пасивності та відставання дітей у навчанні та способи їх подолання.
- •Розвиток мовлення і мислення через удосконалення письма. Основні засоби розвитку мовлення.
- •Розвиток наочно-образного мислення в процесі занять художньою і технічною творчістю.
- •Проблеми формування особистості в молодшому шкільному віці.
- •Значення інноваційних педагогічних технологій у вирішенні проблем у навчанні молодших школярів.
- •В. Сухомлинський про пізнання дитиною радості розумової праці, радості успіху в навчанні.
- •Основні групи труднощів у навчанні учнів 1-4 класів мові, читанню, математиці.
- •Розлади, що зумовлюють труднощі дитини молодшого шкільного віку в оволодінні математичними навичками.
- •Розлади, що спричинюють труднощі в оволодінні молодшим школярем навичками письма.
- •Розлади, що спричинюють труднощі в оволодінні навичками читання.
- •Способи та засоби виявлення труднощів у вивченні математики учнями початкової школи.
- •Приклади методів і прийомів, які допомагають дитині уникнути труднощів у оволодінні математичними навичками, навичками письма і читання.
- •Психологічні причини, що лежать в основі труднощів у навчанні, пов’язаних з недоліками у формуванні рухових навичок письма і читання.
- •Психологічні причини, що зумовлюють труднощі у навчанні, пов’язані з особливостями формування когнітивного компонента навичок письма, читання, математичних умінь.
- •Психологічні причини, що зумовлюють недоліки у формуванні регуляторного компонента навичок письма, читання, обчислювальних умінь.
- •Основні проявлення труднощів у артикулюванні.
- •Наслідки недостатності процесів самоконтролю й саморегуляції, які проявляються у навчанні.
- •Врахування впливу темпераменту на навчальну діяльність молодших школярів.
- •Організація діагностики труднощів, що виникають у молодших школярів у процесі навчання.
- •Діагностична функція педагога, який працює з дітьми початкових класів.
- •Роль батьків під час організації педагогом діагностичних досліджень та корекційних заходів.
- •Способи профілактики труднощів у навчанні дітей з інфантилізмом.
- •Організація самостійної роботи учнів, які мають труднощі у навчанні.
- •Значення формування в молодших школярів досвіду пошукової діяльності.
- •Корекційні заходи для подолання у дітей труднощів в інтелектуальній сфері діяльності.
- •Корекційні заходи для подолання у дітей труднощів, пов’язаних з недостатнім розвитком рухових умінь.
- •Корекційні заходи для подолання у дітей труднощів, пов’язаних з недостатнім розвитком просторових уявлень.
- •Корекційні заходи для подолання у дітей труднощів, пов’язаних з порушенням пам’яті.
- •Корекційні заходи для подолання у дітей труднощів у формуванні навички читання.
- •Корекційні заходи для подолання у дітей труднощів, які зумовлені недостатнім загальним розвитком.
- •Корекційні заходи для подолання у дітей труднощів, пов’язаних з різними психотравмуючими ситуаціями.
- •Вплив дидактогеній на розвиток та навчальну діяльність дітей. Засоби профілактики дидактогеній.
- •Корекційні заходи для подолання у дітей труднощів, пов’язаних з синдромом дефіциту уваги з гіперактивністю.
- •Корекційні заходи для подолання у дітей труднощів, які зумовлені астенічними станами.
- •Дидактика початкової школи про організацію індивідуального підходу до організації навчальної діяльності. Диференційоване навчання.
- •Розвиток життєвої компетентності молодшого школяра.
- •Організаційні форми навчання у початковій школі.
- •Психолого-педагогічна реабілітація дітей, які мають труднощі у навчанні.
Особливості розвитку мови молодших школярів.
Отже, мовлення ─ це своєрідна форма пізнання людиною предметів , явищ дійсності та засіб спілкування людей між собою. Розвиток мовлення в дитини ─ це процес оволодіння рідною мовою, умінням користуватися нею як засобом пізнання навколишнього світу, засвоєння досвіду, набутого людством.
Складовою проблеми розвитку мовлення молодших школярів виступає робота над словом, оскільки розвиток мовлення включає в себе роботу:
над окремими словами;
над словосполученнями і реченнями;
над зв’язним мовленням.
Засвоєння лексичного багатства мови молодшими школярами не повинно проходити стихійно. Одним із найважливіших завдань розвитку мовлення учнів початкових класів є керування процесом збагачення словника дітей, упорядкування словникової роботи, нарешті , активізація словника учнів.
Як відомо, методика словникової роботи передбачає чотири основні напрями:
збагачення словника учнів новими словами і розширення його за рахунок нових значень уже відомих лексем;
уточнення словника, яке передбачає пояснення значень слів ─ паронімів, слів ─ синонімів, антонімів; засвоєння багатозначності, лексичної сполучуваності слів, засвоєння слів ─ омонімів;
активізація словника, тобто переведення слів із пасивного словникового запасу учнів у активний;
витіснення із вживання не літературних слів, переведення їх із активу в пасив.
Робота з розвитку мовлення молодших школярів включає такі напрями:
вдосконалення звуковимови учнів і підвищення їхньої мовної культури;
збагачення, уточнення й активізація словникового запасу молодших школярів;
уміння вживати слова у властивому для них значенні, користуватися виражальними засобами мови залежно від ситуації і мети висловлювання;
послідовно і логічно викладати думки;
удосконалення граматичного ладу мовлення учнів;
оволодіння нормами українського літературного мовлення;
засвоєння найважливіших етичних правил спілкування.
З перших днів навчання в школі вчитель повинен працювати над розвитком активного словника учнів, бо це дуже знадобиться у майбутньому житті, допоможе їм правильно та впевнено викладати свої думки, вільно спілкуватися з однолітками та дорослими. Чим більше дитина читає, переказує, слухає, тим краще розвивається її пам’ять, а, отже, тим легше їй засвоювати знання з усіх навчальних дисциплін, які вивчаються в початкових класах.
Особливості розумового розвитку молодшого школяра.
Мислення дітей молодшого шкільного віку значно відрізняється від мислення дошкільнят: так якщо для мислення дошкільника характерне така якість, як мимовільність, мала керованість і в постановці розумових завдань, і в їх вирішенні, вони частіше замислюється і надтим, що їм цікавіше, що їх захоплює, то молодші школярі в результатінавчання в школі, коли необхідно регулярно виконувати завдання в обов'язковому порядку, навчитися керувати своїм мисленням, думати тоді,коли треба.
При спілкуванні в початкових класах у дітей формується усвідомлене критичне мислення. Це відбувається завдяки тому, що вкласі обговорюються шляхи вирішення завдань, розглядаються різні варіанти рішення, вчитель постійно вимагає від школярів обгрунтовувати, розповідати, доводити правильність своєї думки, тобто вимагає віддітей, щоб вони вирішували завдання самостійно.
Уміння планувати свої дії так само активно формується у молодших школярів у процесі шкільного навчання навчання спонукає дітей спочатку простежувати план розв'язання задачі, а тільки потім приступати до їїпрактичного вирішення.
Молодший школяр регулярно і в обов'язковому порядку стає всистему, коли йому треба міркувати, порівнювати різні судження,виконувати умовиводи.
Тому в молодшому шкільному віці починає інтенсивно розвиватисяі третій вид мислення: словесно - логічне абстрактне мислення, ввідміну від наочно - дієвого і наочно - образного мислення дітей дошкільного віку.
На уроках в початкових класах при вирішенні навчальних завдань у дітей формується такі прийоми логічного мислення як порівняння, пов'язане з виділенням та словесним позначенням в предметі різних властивостей і ознак узагальнення, пов'язане з відволіканням від несуттєвих ознак предмета і об'єднання їх на основі спільності істотних особливостей.
У міру навчання в школі мислення дітей стає більше довільним, більш програмованим, більш свідомим, більш планованим,тобто воно стає словесно - логічним.
Звичайно, і інші види мислення розвиваються далі в цьому віці,але основний напрямок падає на формування прийомів міркування іумовиводів.