15. Групові форми організації занять в адаптаційний період.

Одним із головних завдань початкової ланки є створення успішної адаптації першокласників до школи. Період входження дитини у шкільне життя називається періодом соціально-психологічної адаптації дитини до нових умов. 

Адаптаційний курс розрахований на 9 днів, в процесі якого учні знайомляться з вчителем, один з одним, з нормами співпраці, правилами поведінки в школі та поза школою. 

У журналі відводиться окрема сторінка, яка називається «Адаптаційний період першокласника». Найбільш оптимальним є проведення 3-х уроків курсу щодня протягом 9 днів (у четвер - 1 урок). Крім того, кожен навчальний день доповнений заняттями з іноземної мови, природознавства, музики, образотворчого мистецтва, фізкультури, основ здоров’я, та індивідуальним заняттям (варіативна складова).

Учитель може планувати проведення окремих навчальних занять у формі уроків-екскурсій, уроків-імпровізацій, уроків-ігор, уроків-театралізацій тощо.

Парна і групова робота організовується як на уроках засвоєння, так і на уроках застосування знань, умінь та навичок. її можна організувати після викладу вчителям нового матеріалу, на початку нового уроку замість опитування, на уроці застосування знань, вмінь та навичок, та як частина повторювально-узагальнюючого уроку.

Учнів треба об'єднувати в групи. З об'єднаних школярів виростуть дорослі, здатні об'єднуватися і працювати разом, виростає об'єднана держава, країна або нація.

Усе, що пропонують учні, має бути прийняте й обговорене. Не слід казати їм, що це „правильна" чи „неправильна" відповідь, треба лише допомагати опрацювати інформацію і прийняти власні рішення, слідкувати, щоб ніхто з учнів не залишався поза обговорюванням.

Дійсно ефективною буде робота в групі не більше 5-6 осіб.

Першим й найважливішим елементом при структуруванні кооперативного навчання є позитивна взаємозалежність. Стає цілком зрозуміло, що:

а)        Зусилля кожного члена групи потрібні й незмінні для успіху всієї групи;

б)       Кожен   член   групи   робить   внесок   у  спільні   зусилля   групи.   

Це   породжує відданість і зацікавленість не тільки у власному успіхові, а й в успіхові інших членів групи, що становить сутність кооперативного навчання. Якщо нема позитивної взаємозалежності, нема й співпраці.

Другий елемент спільного навчання-це особистісна взаємодія, стимулює діяльність. Це може бути усне пояснення шляхів розв'язання проблеми, передача власних знань іншим, перевірка розуміння й обговорення досліджуваного матеріалу з вже вивченим. Панує взаємна підтримка, відданість загальним цілям.

Третій елемент кооперативного навчання - це індивідуальна підзвітність. Група несе відповідальність за досягнення групових цілей, а кожен член групи має відповідати за результатами своєї роботи. Учні навчаються спільно, але згодом набувають індивідуальної компетентності.

Четвертий елемент спільного навчання - розвиток між особистого спілкування та спілкування в невеликих групах. Це вміння не з'являються за змахом чарівної палички, її необхідно розвивати.

П'ятим елементом кооперативного навчання є обробка (аналіз, опрацювання) даних про роботу групи. Члени групи обговорюють, наскільки успішно вони досягли своїх цілей, які дії її членів корисні, а які безрезультатно, й дійти висновку, що залишити, а що змінити у своїй поведінці.

Загально відома технологія „Обговорення проблеми в загальному колі" заохочує учнів до вирішення проблемних питань, до мотивації пізнавальної діяльності. Обговорення триває до тих пір, доки є бажаючі висловитись. Вчитель наприкінці може висловити свою думку.

Можливість висловити свою думку чи позицію, відповісти на запитання швидко, по черзі надає технологія „Мікрофон" відповіді учнів не коментують і не оцінюють.

Можливість висловлювати свою думку, говорити коротко і переконливо дає технологія „Незакінчене речення". Учитель формує незакінчене речення і пропонує учням висловлюючись закінчувати його. Кожний наступний учасник обговорення починає свій виступ запропонованої формули: „Ця інформація дозволяє нам зробити висновок, що..."

Для вироблення кількох вирішень конкретної проблеми широко використовується технологія „мозковий штурм" чи „мозкова атака", яка має метою зібрати якомога більше ідей від усіх учнів протягом обмеженого періоду часу.

При узагальнені та повторенні вивченого можна використати метод „Навчаючи учусь" («Кожен учить кожного»). Який підвищує інтерес до знань. Завдання учнів полягає в тому, щоб поділитися своєю інформацією з картки з однокласниками і самому отримати інформацію від іншого учня і т.д.