- •«Створення і початок діяльності укр. Політичних партій»
- •«Україна в роки революції 1905 – 1907 рр.»
- •9 Листопада 1906 р. – указ міністра внутрішніх справ Петра Столипіна про початок
- •«Посилення національного гніту в україні»
- •«Західноукраїнські землі в 1900 – 1914 рр.»
- •«Початок української революції»
- •«Наростання революції»
- •1 2 Серпня 1917 р. – Москва, нарада ц.Р. Відмовилася надсилати своїх представників, боялася реакції Тимчасового уряду.
- •«Перша спроба радянізації україни»
- •«Гетьманат скоропадського»
- •1 4 Листопада 1918 р. – у Німеччині перемогла листопадова революція.
- •«Західноукраїнська народна республіка (зунр)»
- •«Політика радянської влади в україні у 1919 р.»
- •«Україна в іі-й половині 1919 р.»
- •«Україна на початку 1920 р.»
- •5 Лютого 1920 р. – закон про конфіскацію поміщицького та церковного землеволодіння й передачу землі селянам без викупу.
- •«Радянсько-польська війна і україна»
- •«Україна в умовах неПу (1921 – 1928 рр.)»
- •«Утворення срср»
- •«Курс на українізацію»
- •«Сталінська індустріалізація в україні»
- •«Колективізація с/г україни»
- •«Терор 30-х рр.. На україні»
- •«Західноукраїнські землі у 1921 – 1939 рр.»
- •Р озкол оун
- •«Культура і духовне життя україни /1917 – 1920/»
- •«Розвиток культури україни в 20-х рр.»
- •«Культура україни в 30-ті рр.. «розсріляне відродження»
«Колективізація с/г україни»
Типи колективних господарств (1917 – 1920)
ТСОЗи – товариство спільного обробітку землі – колективізувалися лише посіви.
Артілі – колективізувалися посіви та майн, але залишалася присадибна ділянка та необхідний для обробітку реманент;
Комуна – селянське господарство повністю розчинялося вколективному.
Причини колективізації:
нестача коштів на індустріалізацію;
проблеми з сировиною (селяни відмовлялися здавати свій товар за безцінь);
декілька сотень колгоспів легше контролювати ніж декілька мільйонів селянських господарств;
приватний індустріальний виробник не сумісний з радянською моделлю економіки (націоналізація).
Г рудень 1927 р. – XV з’їзд ВКП(б) – курс на добровільну колективізацію.
Колективізація – як засіб боротьби з куркульством та вирішення хлібної проблеми.
Початок 1928 р. – Й.Сталін висунув гасло суцільної колективізації.
Л истопад 1929 р. – постанова Пленума Ц.К. про необхідність суцільної колективізації.
Прискорена колективізація повинна була закінчитися восени 1931 р.
Реакція селян – винищення рогатої худоби.
1 930 р. – поступова ліквідація куркульства як класу – репресії, виселення на Північ Сибір.
Березень 1930 р. – стаття Сталіна «Запаморочення від успіхів»
Куркулів поділили на 3 групи:
Активні вороги радянської влади – розстріл або заслання до Сибіру.
Активні саботажники колгоспного будівництва – заслання сімей у найвіддаленіші райони.
Менш активні саботажники – розселення в спец поселеннях за місцем проживання.
1937 р. – завершення колективізації (96%)
Наслідки колективізації с/г:
голодомор 1932 – 1933 рр. й людські втрати;
постійне відставання с/г;
фізичне винищення справжніх господарів;
запровадження державного кріпацтва;
зрівнялівка, безгосподарність, незацікавленість селян у результатах праці;
почався розвал с/г.
1931 – 1932 рр. – створення МТС.
Голодомор 1932 – 19333 рр.
Причини голодомору:
штучно створений сталінським керівництвом, щоб зламати опір колективізації через винищення укр. селянства;
в илучення у селян всього зерна навіть посівний фонд;
посіяно менше половини посівних площ у 1932 р.;
діяльність надзвичайної комісії на чолі з В.Молотовим та Л.Кагановичем.
7 серпня 1932 р. – закон про охорону соціалістичної власності
«закон про 5 колосків»
за жменю зерна – розстріл, або ув’язнення на 10 років з конфіскацією майна.
27 грудня 1932 р. – паспортизація сіл (з пропискою)
заборона допомоги з боку міжнародних організацій (на кордонах загород. загони)
сталінське керівництво продовжувало відправляти хліб за кордон.
Наслідки голодомору:
кількість жертв від 2,5 – до 8 млн.
завершення колективізації (70%)
28 листопада 2006 р. – Верховна Рада України прийняла Закон «Про Голодомор» - геноцид.
Тоталітарний режим 30-х рр..
Причини появи сталінізму:
встановлення політичної диктатури більшовицької партії;
ліквідація інших партій;
позбавлення людей участі у соціально-політичному житті.
Основні риси тоталітаризму:
культ особи вождя;
бюрократизм;
підпорядкування партійному апарату усіх сфер життя;
заборона інших партій та організацій;
керівна роль більшовицької партії;
панування партійної еліти;
контроль партії на ЗМІ;
наявність лише однієї ідеології;
відсутність демократичних прав і свобод;
наявність каральних органів.
