9 Листопада 1906 р. – указ міністра внутрішніх справ Петра Столипіна про початок

реформи.

Мета: ліквідація на селі бази для соц. рухів.

Суть:

• підвищення ефективності с/г шляхом створення мережі селянських банків та кредитних установ для допомоги селянам в купівлі землі (кредит на 55,5 років);

• ліквідація селянських общин, які гальмували розвиток с/г;

• створення «хуторів» і «відрубів» (виділення селянину землі в одному масиві) під час поділу сел. общин.

Р езультат: реформа була успішною, але після вбивства у 1911 р. П. Столипіна есерівським бойовиком під час його візиту до Києва реформа припинилася.

Есери боялися втратити селян як революційну силу.

Трудова еміграція у роки Столипінської реформи:

У ряд навпаки заохочує переселення селян на Далекий Схід та Сибір.

П ричина: велика кількість бідноти загроза владі можливість революції

«Далі їдеш, тихіше будеш»

Трудова міграція росіян на Південь і Схід

У кр. селяни звикли працювати на землі не хочуть працювати на заводах краще еміграція.

Р ос. селяни бідніша земля, важчий клімат відсутність прив’язаності до землі приїздять працювати на укр. заводи.

Результат: продовження русифікації міст.

«Посилення національного гніту в україні»

Насадження ідеології рос. великодержавного шовінізму:

С толипін: земельна реформа (+)

сусп. відносини (-)

• зросійщення;

• централізація;

• 1908 р. – створення у Києві під «чорносотенців» покровительством Столипіна.

«чорносотенці» - «клуб російських націоналістів»

війна проти укр. руху, мови та культури

Ставлення рос. партій до укр. руху

П артія кадетів (ліберали) – проти визнання окремих національних прав українців

1912 р. – стаття Петра Струве «Загальноруська культура і український

партикуляризм».

закликали до боротьби проти укр. визвольного руху

Партія соціалістів (більшовики) – публічно вимагали скасування укр. прав

Отже, російський опозиційний рух, був таким же централізаторським, як і царське самодержавство.

Утиски укр. мови:

Після 1907 р. – переслідування укр. мови.

1 909 р. – уряд заборонив викладання укр.. мовою в тих школах, де в період революції воно було введено.

Не дозволялося навіть роз’яснювати незрозуміле учням укр. мовою.

Не дозволялося співати укр. пісні, декламувати вірші.

Русифікація в ВУЗах.

Переслідування укр. культури та преси:

• на 1907 р. – з 18 періодичних видань залишилося 9;

• цензура щодо укр. п’єс – закрито «Просвіти»;

• не дозволялося вшановувати пам’ять Т.Шевченка (організовувати вечори, збирати кошти на спорудження пам’ятника).

2 0 січня 1910 р. – Столипінський циркуляр

заборона реєструвати будь-які чужорідні (українські) товариства

та видавництва.

рос. уряд відніс українців до інших («чужорідних») народів.

«Справа Бейліса»

Рос. уряд провокував анти єврейські судові процеси:

1911 р. – в Києві агенти охранки заарештували прикажчика Менделя Бейліса

Звинуватили у вбивстві хлопчика з ритуальною метою

Фальшива справа, лжесвідки, лжеексперти, тиск чорносотенців

Суд виправдав Бейліса 1913 р.

«СТАН УКРАЇНСЬКОГО НАЦІОНАЛЬНОГО РУХУ

В 1907 – 1914 рр.»

1. Укр. партії після третьочервневого перевороту

УНП – у 1907 – 1910 рр. завмерла

• у 1910 – 1914 рр. активізувалася

Міхновський видав у Харкові журнал «Сніп»

Діяльність представників укр. спольщених родин: Вячеслав Липинський

граф Михайло Тишкевич

2. Українське питання в ІІІ і IV Державних питання

1 908 р. – ІІІ Державна Дума: УДРП своїх депутатів до Думи провести не змогла

заручилася підтримкою кадетів

висунули законопроект про дозвіл викладання укр. мовою в

початкових школах

Дума відхилила

1 909 р. – IV Державна Дума: українці знову не пройшли

ТУП домовилася з кадетами

українці підтримають їх на виборах, а ті проведуть проект

відродження укр. мови в школах

знову не вийшло

3. Масові протести українців проти національного гніту

1903 р. – збудовано пам’ятник І.Котляревському в Полтаві.

Осінь 1912 р. – похорони Миколи Лисенка (100 тис. учасників)

1 914 р. – святкування століття від дня народження Т.Шевченка

Російська влада заборонила друкувати пам’ятне видання на честь Т.Шевченка, церква отримала заборону Синоду читати панахиди на честь Шевченка, заборона називати вулиці, учням заборонялося ходити на концерти присвячені Шевченку

В Києві заборонили урочисте відзначення

10 – 11 березня 1914 р. – студентські акції протесту в Києві

Проти демонстрантів виступили члени чорносотенної організації «Двоголового орла» тягали вулицями й топтали портрет Шевченка

Сутичка між двома демонстраціями

Поліція розігнала обох опонентів.

4. Український рух напередодні І Світової війни

Питання: «Чию сторону підтримувати: Австр. чи Рос?»

Політики Наддніпрянщини – за Росію.

Г рудень 1912 р. – таємне засідання галицьких партій (РУРП, УНДП, УСДП)

Вирішили підтримати Австрію

1 913 р. – виступ Дмитра Донцова реферат «Сучасне політичне положення нації і наші завдання» ідея політичного відокремлення «сепарації» від Росії.