«Наростання революції»

Наступ антиукраїнських сил

Підписуючи ІІ-й Універсал Ц.Р. сподівалася, що Тимчасовий уряд виконає свої обіцянки.

• липнева криза уряду в Росії;

• спроба більшовиків прийти до влади у липні 1917 р.;

• V I з’їзд РСДРП (б.) – серпень 1917 р. рішення про захоплення влади насильницьким шляхом.

Тимчасовий уряд наступає на українську державність!

• введено смертну кару на фронтах;

• рос. військові частини вводяться на Україну;

• укр. військові частини посилалися на фронт;

• вводилася попередня цензура;

• в ідродилися чорносотенні організації «Союз малоросів ім.. Гоголя» і т.д.;

• липень 1917 р. – напад рос. військових частин на полк ім.. Б.Хмельницького у Києві.

Тимчасовий уряд переглянув обіцянки, які дав Ц.Р.:

• в ідкинув Статут Генерального Секретаріату розроблений Ц.Р. та відданий для затвердження Тимчасовому уряду

4 серпня 1917 р. Тимчасовий уряд надіслав Ц.Р. «Тимчасову інструкцію Генеральному Секретаріату від Тимчасового уряду»

В.Винниченко «Миршавий клаптик паперу».

Умови:

• Генеральний Секретаріат оголошувався органом Тимчасового уряду;

• його розпорядження поширювалися лише на 5 губерній;

• Тимчасовий уряд відав всіма справами на Україні: військовими, продовольчими, судовими, транспортом, торгівлею.

Прорахунки У.Ц.Р.

Н евелика група самостійників, які залишилися в Ц.Р. запропонували відкинути «Інструкцію». Але більшість Ради 9 серпня 1917 р. взяла до відома цей документ.

З ростало незадоволення населення Центральною Радою.

Причини:

• Ц.Р. не змогла налагодити ефективного керівництва Україною;

• не провела аграрну реформу;

• не приділяла увагу економіці;

• в усіх питаннях орієнтувалася на Тимчасовий уряд;

• боялася військових і тому відмовилася від їх підтримки;

• м огла б запобігти диктатурі Скоропадського (восени 1917 р. він хотів заприсягтися на вірність Ц.Р. Рада відмовила)

Корніловський заколот і Україна

Розбрат в країні встановлення військової диктатури.

1 2 Серпня 1917 р. – Москва, нарада ц.Р. Відмовилася надсилати своїх представників, боялася реакції Тимчасового уряду.

В Росії спроба військового перевороту генерала Корнілова.

У країнці не підтримали, боротьба проти прибічників корніловського заколоту та диктатури.

Зростання активності більшовиків

• Підсилення активності після розгрому Корнілова;

• «Більшовизація рад» - збільшення кількості більшовиків у Радах.

• Лозунг «Вся влада Радам» - Ленін;

• Більшовики домагалися ліквідації двовладдя й оголошення головним орган влади – Ради.

Демократична нарада й позиція Ц.Р.

Вересень 1917 р. – у Петрограді Демократична нарада.

Питання: мала обрати Раду республіки;

Україна приїхала зі своєю платформою:

• всі поміщицькі та церковні землеволодіння передавалися в руки Ц.Р.;

• Росія не втручалася у військові справи України;

• скликання Установчих зборів і проголошення автономії;

• вся повнота влади на Україні в руках Ц.Р. та Генерального Секретаріату;

• ліквідація контролю з боку Тимчасового уряду.

Наростання анархії в Україні

Ц .Р. виявилася урядом слабким і неспроможним контролювати народні маси, а також не виконувала своїх головних завдань.

В ідбувається процес зневірення населення в компетентності існуючого уряду:

• сфера промисловості (поміщики не боялися Ц.Р. і чинили тиск на робітників локаути, страйки робітників)

• сфера с/г (розгроми поміщицьких маєтків, розправа над панами)

• військова сфера (анархія на фронті, укр. солдати відмовлялися брати участь у війні).

Загострення конфлікту Ц.Р. з Тимчасовим урядом

8 – 15 вересня 1917 р. – З’їзд народів у Києві.

Делегати від різних національних груп, Росії.

Питання: федеративна перебудова Росії.

В ересень 1917 р. – Ц.Р. оголосила про поширення своїх повноважень на всі 9 губерній України.

Т имчасовий уряд не визнав рішення Ц.Р. і подає на неї до суду.

З Петрограду надіслали приказ розпочати судовий процес проти Генерального Секретаріату. До Петрограду були викликані члени Генерального Секретаріату ніби-то для переговорів, а насправді їх хотіли заарештувати. Від арешту їх врятувало тільки падіння Тимчасового уряду та прихід до влади більшовиків.

Більшовицька революція в Росії

2 5 жовтня 1917 р. – у Петрограді – збройний переворот більшовиків.

Тимчасовий уряд повалено

До влади прийшли Ради (парламент)

Видано: Декрет про мир, Декрет про землю, Декрет про владу.

Вищий орган влади: Рада Народних Комісарів (Р.Н.К.) - уряд.

Л истопад 1917 р. – Всеросійські Установчі Збори.

В Росії ¼ частина голосів – за більшовиків

В Україні – 10%

Прийти до влади можливо лише шляхом насильства.

Декрет про землю

В основі принцип зрівняльного землекористування.

З емлю хотіли не ділити між селянами, а на основі поміщицьких господарств створити державні господарства.

С початку пороздавали землю селянам, але лише тимчасово, щоб здобути їхню підтримку.

З емля поміщик селянин колгосп.

Соціально-політична база більшовизму в Україні

П ісля перемого в Росії більшовики прагнуть встановити контроль над Україною.

Всеросійські Установчі збори показали, що більшовики не користуються на Україні великою повагою. Плани щодо України відбилися в більшовицькій «Декларації прав народів Росії» 3 листопада 1917 р. – за нею передбачалося, що всі слов’янські народи ввійдуть в Російську федерацію не на правах суверенних держав, а як частина революційної сили, яка без будь-яких прав приєднається до головної сили.

Наступ ліворадикальних сил в Україні

Після більшовицького перевороту в Петрограді всі міста Донбасу проголосували за владу більшовиків.

В усіх інших місцевостях – влада У.Ц.Р.

Деякі військові частини на Правобережжі – більшовицька влада (тимчасово)

Боротьба за владу в Києві та проголошення У.Н.Р.

Три політичні сили:

• більшовицькі військові частини (більшовики);

• Штаб К.В.О. (Київського військового округу) – за Тимчасовий уряд;

• війська Ц.Р.

29 – 31 жовтня 1917 р. – бої між ними.

Ц .Р – спочатку позиція нейтралітету( думала, що більшовики повалять Тимчасовий уряд, а Ц.Р. від цього виграє)

2 5 жовтня 1917 р. Ц.Р. утворила «Крайовий комітет по охороні революції» - разом з більшовиками.

М ета: не пропустити через територію війська для придушення повстання більшовиків.

Потім більшовики виходять з комітету

Л ише 27 жовтня Ц.Р. зрозуміла, що розгромивши Тимчасовий уряд більшовики розгромлять і її і перестали їх підтримувати.

2 9 жовтня КВО заарештовує Київську раду робітничих і солдатський депутатів Київ відповідає страйками.

31 жовтня Київську раду було звільнено.

П орядок у місті на Ц.Р.

Третій Універсал Ц.Р.

Передумови:

• неспроможність Ц.Р. вирішувати економічні питання;

• б ільшовицькі декрети про землю та мир.

З більшується кількість прихильників більшовиків потрібно підвищувати свої позиції.

7 листопада 1917 р. – ІІІ Універсал

Питання:

• створення УНР;

• аграрне питання (скасовувалося право приватної власності на землю, земля віддавалася в руки селян без викупу);

• державний контроль над підприємствами України;

• 8-годинний робочий день;

• свобода слова, зборів, друку і т.д.;

• скасовувалася смертна кара та амністія всім політ. в’язням;

• свобода прав національних меншин;

• за негайне закінчення І-ої Світової війни;

• 27 грудня мали відбутися Установчі збори на Україні;

• влада Ц.Р. поширювалася на 9 губерній.

Л истопад 1917 р. – Установчі збори (75% населення проголосували за укр. партії)

Утворилося двовладдя (більшовики та Ц.Р.)

Внутрішня політика Ц.Р.

І ІІ Універсал проголосив демократію, але не займався її реалізацією.

Ц .Р. проводила настільки помірковану політику, що її почали підтримувати навіть прихильники Тимчасового уряду:

* відмовилася від негайного вирішення аграрного питання (земля залишалася в руках поміщиків) Ц.Р. було так вигідніше це давало більше прибутків.

Зовнішня політика Ц.Р.

Керівники Ц.Р. добивалися офіційного визнання УНР Антантою.

Антанта щодо УНР мала двоїсту політику:

• хотіла бачити Україну під владою Тимчасового уряду;

• не хотіла зближення України з Німеччиною.

Грудень 1917 р. – Франція, Великобританія визнали УНР, але ніяк не допомагають Україні.

Ц .Р. звернулася до урядів Кубані, Дону, Сибіру, Криму, Молдавії з метою утворення федерації почалися переговори.

Спроби більшовицького перевороту в УНР

П омилки Ц.Р. викликали розчарування населення цим скористалися більшовики.

В они починають готувати у Києві нове повстання, очолюване ревкомами.

3 0 листопада 1917 – війська Ц.Р. оточили військові казарми більшовиків, роззброїли їх і відправили в ешелонах до Росії.

С проба 2-го гвардійського корпусу (більшовики) захопити владу в Києві – провал; їх захопив ї роззброїв Скоропадський.

Б ільшовики відмовилися від збройної боротьби, хотіли скликати Всеукраїнський з’їзд Рад і проголосити на ньому УНР – більшовицькою.

З агострився конфлікт Ц.Р. і Раднаркому

4 грудня – Ультиматум Раднаркому.

4 - 5 грудня – у Києві І-й Всеукраїнський З’їзд Рад українці проголосували за Ц.Р.

Провалилася спроба здійснити більшовицький переворот на Україні мирним шляхом.

Ультиматум Раднаркому РСФРР Центральній Раді

4 грудня 1917 р.

Н азва: «Маніфест до українського народу з ультимативними вимогами до Укр. Ради»

Підписаний: Леніним та Троцьким

Положення:

• Раднарком визнавав УНР, але не УНР, якою керувалася Ц.Р.;

• Ц.Р. повинна була стати більшовицькою, або само розпуститися;

• після цього повинна була з’явитися більшовицька УНР.

Конкретні вимоги:

• негайно припинити українізацію армії;

• не пропускати на Дон через Україну козацькі полки;

• не роззброювати більшовицькі військові частини.

В разі не прийняття вимог протягом 2-х діб Раднарком вважає Ц.Р. в стані війни.

Ц .Р. відкинула всі вимоги продовжила готуватися до Всеукраїнських Установчих Зборів і розпочала економічну блокаду Росії.

Рішення про війну з Ц.Р.

5 грудня 1917 р. – Раднарком ухвалив рішення вважати Ц.Р. в стані війні.

Д ля керівництва воєнними діями було створено комісію у складі Леніна, Сталіна і Троцького.

Головнокомандуючий військами Раднаркому – В. Антонов-Овсієнко.

8 грудня – війська Червоної Армії захопили Харків

Став головним більшовицьким осередком на Україні

Створено «Штаб по боротьбі з контрреволюцією на Україні»

Керівники: Ленін, Муравйов.

Проголошення більшовицької влади в УНР

Раднарком хотів створити у Харкові на противагу Генеральному Секретаріату свій більшовицький уряд:

9 грудня у Харкові розпочався Всеукраїнський З’їзд Рад

12 грудня – з’їзд проголосив Україну – республікою Рад робітничих і солдатських депутатів.

Відносини України і Росії. Початок розчленування України

На з’їзді Рад було проголошено УНР – федеративною частиною Російської Республіки. Але насправді ні про яку Україну – автономну, як частину Російської федерації не йшлося.

Україну було розчленовано на 2 частини:

УНР – Україна з центром у Києві – Ц.Р.

Укр. республіка – Україна з центром у Харкові – більшовики.

Перший радянський уряд України

Н а Харківському з’їзді було обрано Центральний виконавчий комітет Рад України (Ц.В.К)

Вища державна влада в республіці

Склад ЦВК: 41 делегат (35 більшовиків, 5 есерів, 1 меншовик)

Керівник: Мєдвєдєв – до березня 1918 р.

Затонський – з березня.

ЦВК – парламент (законодавча влада).

Народний Секретаріат – уряд (виконавча влада)

Уряд не користувався авторитетом серед населення України через російські інтереси його представників.

Вторгнення російських червоних військ в УНР

Більшовики поширюють свою владу в УНР через втручання в її внутрішню політику.

П ривід: виступ отамана Каледіна на Дону проти більшовиків.

С хід Донбасу – бої між Каледіним та більшовиками через Україну на Дон переправлялися з фронту війська каледінців, що підсилювало воєнні дії.

Це все було використано як привід для наступу в Харкові військ більшовиків, які готувалися для нападу не на південь, а на центр України.

Сили сторін

Війська більшовиків на січень 1918 р. – 100 тис /60 тис. з Росії + 40 тис. свої/

Більшовики поділені на армійські групи:

1. група П.Єгорова (планувала наступ з Харкова на Київ)

2. г рупа Р.Берзіна (з Гомеля – Білорусь на Київ)

3. група А.Знаменського (з Брянська на Київ)

Керівники операції: Антонов-Овсієнко, Муравйов, Орджонікідзе

Знаменський Берзін Єгоров

Брянськ Гомель Харків

Бахмач (Муравйов)

Київ

Війська Ц.Р.

• більшість укр. військових частин було розпущено по домівках;

• інша частина займала нейтральну позицію, бо їм подобалася агітація більшовиків.

Основною опорою Ц.Р. стали Вільне козацтво та добровольчі формування, які створилися вже в ході війни: Загони Петлюри, Коновальця, Удовиченка.

Та ж кількість (100 тис.), але розкидані по всій Україні.

Загальний наступ більшовицьких військ

Б ільшовики планували встановити контроль над Харковом і Донецьком (найрозвинутіші регіони України) ці області охороняли 15 тис. солдат УНР.

С ередина грудня – ударом з Харкова більшовики захопили важливі залізничні вузли, внаслідок чого Каледінскі війська на Дону і Донбасі були ізольовані від фронту.

2 6 грудня 1917 р. – більшовики взяли Донецьк.

1 0 січня 1918 р. – Олександрівськ

Наприкінці грудня Каледінці залишили Донбас.

У січні владу більшовиків було встановлено у Одесі, Херсоні, Миколаєві.

Похід більшовицьких військ на Київ

6 січня 1918 р. – наступ більшовицьких військ з Харкова на Київ.

Група Єгорова послідовно захопила Полтаву, Лубни, Гребінку.

Група Знаменського захопила Глухів та Кролевець.

Г рупа Берзіна – Бахмач і Конотоп.

У Бахмачі всі 3 групи більшовиків об’єдналися під командуванням Муравйова.

Об’єднані сили пішли на Київ.

Майже всі війська Ц.Р. в цей час були зосереджені на Правобережній Україні, лише на станції Крути невеликий загін (500 студентів і старшокласників) під командуванням сотника Омельченка прикривав наступ на Київ.

Більшість з них загинули, але ті, хто залишився, розібрали колію і тим самим зупинили наступ більшовиків на деякий час.

29 (16) січня 1918 р. – бій під Крутами.

Січневе збройне повстання у Києві

16 січня 1918 р. – у Києві розпочалося повстання робітників заводу «Арсенал». Сприяло перемозі більшовиків над силами Ц.Р.

22 січня 1918 р. – це повстання закінчилося поразкою, але для цього Ц.Р. довелося зняти значну частину військ з фронту і це покращило становище більшовиків.

Четвертий Універсал Ц.Р.

9 січня 1918 р. – IV-м Універсалом УНР проголошувалася незалежною.

Ц е символізувало остаточний розрив з Росією, однак вже стало відомо наслідки війни Радянської Росії з УНР.:

В ійська більшовиків переважали війська УНР в 20 разів в живій силі і в 40 разів у озброєнні.

19 січня 1918 р. – Ц.Р. оголосила закон «Про скасування права власності на землю»

М ета: прихилити до себе селян

Але було вже надто пізно, більшовицькі війська ввійшли до Києва (26 січня 1918 р.) Ц.Р. втекла до Житомира.