18. Принцип еквівалентності. Поняття про загальну теорію відносності.

Принцип еквівалентності

Система, яка рухається з прискоренням, що дорівнює прискоренню вільного падіння в гравітаційному полі Землі (g), створюватиме в цьому місці простору такі ж самі ефекти, що і поле тяжіння. Усі предмети, що знаходяться в цій системі, так само як і тіла в полі тяжіння, матимуть однакове за значенням і напрямком прискорення. Перебуваючи усередині системи, що прискорено рухаєтеся, ви не зможете жодним способом відрізнити рух із прискоренням від тяжіння. Саме ця можливість еквівалентної заміни тяжіння рухом із прискоренням називається принципом еквівалентності Ейнштейна.

Загальна теорія відносності

Загальна теорія відносності (ЗТВ) — це релятивістська теорія гравітації, опублікована Альбертом Ейнштейном в 1915 році. На відміну від нерелятивістської Ньютонівської теорії тяжіння,ЗТВ придатна також для опису гравітаційної взаємодії тіл, що рухаються зі швидкостями близькими до швидкості світла. Її також можна застосовувати у випадку сильних гравітаційних полів, наприклад поблизу нейтронних зірок та чорних дір.У ЗТВ виникає ціла низка нових ефектів зокрема таких як сповільнення плину часу у гравітаційному полі, залежність гравітаційної взаємодії від обертання тіл, гравітаційні хвилі тощо.

Загальна теорія відносності - нелінійна, а це означає, що в загальному випадку гравітаційне поле не має властивості адитивності. Поле, створене двома тілами не дорівнює сумі полів, створених цими тілами, взятими окремо.

Концептуальне ядро загальної теорії відносності, з якого випливає більшість її висновків — принцип еквівалентності, який стверджує, що гравітація та прискорення — це еквівалентні фізичні явища, тобто

не існує такого фізичного експерименту, який би міг локально відрізнити дію на спостерігача однорідного гравітаційного поля від рівноприскореного руху системи відліку, у якій перебуває цей спостерігач.

19. Течія Ідеальної рідини. Теорема про нерозривність струменя. Рівняння Бернуллі. Формула Торічеллі.

Ідеа́льна рідина́ — уявна рідина, позбавлена в'язкості і теплопровідності та процесів, пов'язаних з ними. У ідеальної рідини відсутнє внутрішнє тертя, тобто немає дотичних напружень між двома сусідніми шарами, вона неперервна і не має структури. 

Лінія течії – безперервна лінія, дотична до якої в кожній точці потоку співпадає з напрямком вектора швидкості рідини в цій точці.

Теорема про нерозривність струменя:

М аса рідини, що проходить за одиницю часу через кожний поперечний переріз трубки течії, для всіх перерізів однакова. v*S = const.

Рівняння Бернуллі.

Стаціонарний рух ідеальної нестисливої рідини в полі сил тяжіння описує рівняння Бернуллі.

- РІВНЯННЯ БЕРНУЛЛІ, де

- Динамічний тиск,

- статичний тиск

Фо́рмула (зако́н) Торіче́ллі  — формула для визначення швидкості витікання рідини з отвору у тонкій стінці відкритої посудини:

де:   — швидкість витікання рідини з отвору;

 — висота стовпа рідини в посудині;

 — прискорення вільного падіння.

Вона показує, що при витіканні ідеальної нестисливої ​​рідини з отвору в широкій посудині рідина набуває швидкості, яку отримало б тіло, що вільно падає з висоти