Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
В.В.Шакотько Методика використання ІКТ у початк...doc
Скачиваний:
8
Добавлен:
01.04.2025
Размер:
21 Мб
Скачать
☆

1.5. Засоби навчання, класифікація засобів навчання

Засоби навчання – це сукупність об'єктів, які забезпечують процес отримання учнями знань, оволодіння практичними навичками і вміннями. У широкому розумінні під засобами навчання розуміють всі матеріальні об'єкти, які забезпечують досягнення цілей навчального процесу, а також усю сукупність форм, методів і змісту навчання. У вузькому розумінні засоби навчання – це навчальні і наочні посібники, демонстраційні пристрої, технічні засоби, інформаційно-комунікаційні засоби, верстати, інструменти, меблі тощо.

Засоби навчання мають на меті створити максимально зручні умови для безпосереднього і опосередкованого пізнання світу учнем. Як і методи навчання, засоби навчання виконують навчальну, розвивальну та виховну функції.

У дидактиці є кілька класифікацій засобів навчання. Деякі вчені проводять класифікацію за суб'єктом навчального процесу, який використовує засоби навчання для досягнення цілей навчання. У такому випадку виділяють засоби, які переважно використовує учитель для навчання учнів (наочні посібники, демонстраційне обладнання, технічні засоби навчання тощо), і засоби індивідуального користування учнями (шкільні підручники, зошити, атласи, довідники, навчальне приладдя, обладнання для практичних і лабораторних робіт тощо). В окрему групу виділяються засоби спільного користування (меблі, спортивне обладнання та інвентар, демонстраційні карти тощо)

Існує також класифікація за формою подання інформації і сприй­няття її органами відчуття людини:

  1. Візуальні (зорові) – підручники і посібники, таблиці, схеми, зразки і моделі натуральних об'єктів, карти тощо.

  2. Звукові (аудіо) – програвачі платівок і лазерних дисків, магнітофони, музичні інструменти, синтезатори тощо.

  3. Комбіновані (аудіовізуальні) – кінофільми, відеофільми, телебачення, комп'ютерні мультимедійні системи тощо.

Н.В. Морзе пропонує проводити класифікацію засобів навчання за основною дидактичною функцією [49]:

  1. Інформаційні засоби (підручники і навчальні посібники).

  2. Дидактичні засоби (таблиці, плакати, відеофільми, програмні засоби навчального призначення, демонстраційні приклади).

  3. Технічні засоби навчання (аудіовізуальні засоби, комп'ютер, засоби телекомунікацій, відеокомп'ютерні системи, мультимедіа, віртуальна реальність).

Н.В. Морзе також виділяє серед засобів навчання традиційні і нові інформаційно-комунікаційні технології. Доповнивши схему, запропоновану Наталією Вікторівною, сучасними навчальними засобами мультимедіа та комунікації, класифікацію засобів навчання можна зобразити у вигляді, представленому на рис. 15.

Засоби навчання найбільш ефективні, коли вони стають органічним елементом процесу навчання, забезпечуючи реалізацію навчальних цілей.

Рис. 15. Класифікація засобів навчання

Окремі дослідники, на підставі аналізу навчальної діяльності, яка реалізується в навчальному середовищі, де активно використовуються інформаційно-комунікаційні технології, вказують на зміну у стосунках «учитель – учень» у бік гуманізації, на створенні взаємин між педагогом і дитиною на основі педагогіки співробітництва, з більш активною роллю учня в процесі навчання [50]. І далі, враховуючи зміну функцій інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі. О.В. Співаковський та Л.Є. Пєтухова пропонують вводити до сучасної дидактичної моделі як реальний суб'єкт – середовище, засноване на цифровому представленні інформації, даних і знань, і на локальних, і глобальних мережених можливостях доступу до них [65]. Обґрунтовуючи введення до дидактичної моделі третього суб'єкта, О.В. Співаковський та Л.Є. Пєтухова вказують на такі характеристики цього середовища:

– середовище постійно і все більш агресивно збільшує мотивацію підростаючого покоління до споживання контенту (інформації), що циркулює в ньому;

– середовище надає доступ до ресурсів у будь-який зручний для людини час;

– середовище володіє зручним, гнучким, дружнім, інтелектуальним сервісом, що допомагає людині знайти необхідні інформаційні ресурси, дані або знання;

– середовище не емоційне, воно працює згідно із запитами людини стільки, скільки їй необхідно;

– середовище наповнюється інформацією, даними, знаннями з величезною, постійно зростаючою швидкістю;

– середовище дозволяє організовувати зручні в часі контакти між будь-якою кількістю людей тощо.

Звичайно, що роль вчителя в процесі навчання змінюється, він усе більше виступає у ролі керівника, консультанта з питань отримання нової інформації за допомогою сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій.