- •1. Педагогічні основи використання інформаційно-комунікаційних технологій навчання в початковій школі
- •1.1. Основні психолого-педагогічні вимоги до використання інформаційно-комунікаційних технологій у навчально-виховному процесі початкової школи
- •1.2. Санітарно-гігієнічні вимоги до проведення занять з використанням інформаційно-комунікаційних технологій у початковій школі
- •Загальні санітарно-гігієнічні вимоги до організації навчальної роботи в початковій школі
- •Санітарно-гігієнічні вимоги до організації навчальної роботи з використанням комп'ютерної техніки
- •1.3. Принципи і методи навчання, особливості їх реалізації під час використання комп'ютерної техніки на уроках та в позакласній роботі в початковій школі
- •1.4. Форми організації навчального процесу в початковій школі
- •1.4.1. Урок, класифікація уроків і їх структура. Використання інформаційно-комунікаційних технологій на уроках різних типів
- •2 Класу школи №87 м. Перм Югової Анжеліки
- •1.4.2. Інші форми організації навчальної роботи. Використання комп'ютерних технологій
- •1.5. Засоби навчання, класифікація засобів навчання
- •1.5.1. Сучасний персональний комп'ютер як універсальний засіб навчання
- •1.5.2. Програмне забезпечення навчально-виховного процесу
- •1.5.3. Мультимедійні системи
- •1.5.4. Засоби комунікацій
- •2. Використання інформаційно-комунікаційних технологій для підтримки вивчення предметів початкової школи
- •2.1. Педагогічні програмні засоби з української мови для 1 -4-их класів початкової школи
- •2.2. Педагогічні програмні засоби з математики для 1-4-их класів початкової школи
- •2.3. Педагогічні програмні засоби з курсу «я і Україна» для 1 -4-их класів початкової школи
- •2.4. Педагогічні програмні засоби з образотворчого мистецтва для 1 -4-их класів початкової школи
- •2.5. Педагогічні програмні засоби з музики для 1 -4-их класів початкової школи
- •3. Початковий курс інформатики як навчальний предмет
- •3.1. Основні завдання початкового курсу інформатики
- •3.2. Структура програми початкового курсу інформатики. Зміст програми і основні поняття початкового курсу інформатики. Навчальні завдання, що розв'язуються на кожному році навчання
- •3.3. Підручники та посібники. Програмне забезпечення початкового курсу інформатики
- •3.4. Методика реалізації основних завдань початкового курсу інформатики. Формування початкових навичок роботи з пеом. Навчальні програми для формування початкових навичок роботи з пеом
- •3.5. Методика формування уявлень про інформацію, знак, модель, код, кодування
- •3.6. Методика формування алгоритмічного мислення учнів. Використання програм виконавців алгоритмів для формування алгоритмічного мислення учнів
- •3.7. Розвиток логічного мислення, пам'яті, спостережливості та просторової уяви на заняттях з початкового курсу інформатики
- •4. Поняття про контролюючі програми
- •4.1. Психолого-педагогічні вимоги до створення контролюючих програм
- •4.2. Програми-шаблони і їх використання для створення контролюючих програм
- •Література
- •4. Поняття про контролюючі програми 112
1.5. Засоби навчання, класифікація засобів навчання
Засоби навчання – це сукупність об'єктів, які забезпечують процес отримання учнями знань, оволодіння практичними навичками і вміннями. У широкому розумінні під засобами навчання розуміють всі матеріальні об'єкти, які забезпечують досягнення цілей навчального процесу, а також усю сукупність форм, методів і змісту навчання. У вузькому розумінні засоби навчання – це навчальні і наочні посібники, демонстраційні пристрої, технічні засоби, інформаційно-комунікаційні засоби, верстати, інструменти, меблі тощо.
Засоби навчання мають на меті створити максимально зручні умови для безпосереднього і опосередкованого пізнання світу учнем. Як і методи навчання, засоби навчання виконують навчальну, розвивальну та виховну функції.
У дидактиці є кілька класифікацій засобів навчання. Деякі вчені проводять класифікацію за суб'єктом навчального процесу, який використовує засоби навчання для досягнення цілей навчання. У такому випадку виділяють засоби, які переважно використовує учитель для навчання учнів (наочні посібники, демонстраційне обладнання, технічні засоби навчання тощо), і засоби індивідуального користування учнями (шкільні підручники, зошити, атласи, довідники, навчальне приладдя, обладнання для практичних і лабораторних робіт тощо). В окрему групу виділяються засоби спільного користування (меблі, спортивне обладнання та інвентар, демонстраційні карти тощо)
Існує також класифікація за формою подання інформації і сприйняття її органами відчуття людини:
Візуальні (зорові) – підручники і посібники, таблиці, схеми, зразки і моделі натуральних об'єктів, карти тощо.
Звукові (аудіо) – програвачі платівок і лазерних дисків, магнітофони, музичні інструменти, синтезатори тощо.
Комбіновані (аудіовізуальні) – кінофільми, відеофільми, телебачення, комп'ютерні мультимедійні системи тощо.
Н.В. Морзе пропонує проводити класифікацію засобів навчання за основною дидактичною функцією [49]:
Інформаційні засоби (підручники і навчальні посібники).
Дидактичні засоби (таблиці, плакати, відеофільми, програмні засоби навчального призначення, демонстраційні приклади).
Технічні засоби навчання (аудіовізуальні засоби, комп'ютер, засоби телекомунікацій, відеокомп'ютерні системи, мультимедіа, віртуальна реальність).
Н.В. Морзе також виділяє серед засобів навчання традиційні і нові інформаційно-комунікаційні технології. Доповнивши схему, запропоновану Наталією Вікторівною, сучасними навчальними засобами мультимедіа та комунікації, класифікацію засобів навчання можна зобразити у вигляді, представленому на рис. 15.
Засоби навчання найбільш ефективні, коли вони стають органічним елементом процесу навчання, забезпечуючи реалізацію навчальних цілей.
Рис. 15. Класифікація засобів навчання
Окремі дослідники, на підставі аналізу навчальної діяльності, яка реалізується в навчальному середовищі, де активно використовуються інформаційно-комунікаційні технології, вказують на зміну у стосунках «учитель – учень» у бік гуманізації, на створенні взаємин між педагогом і дитиною на основі педагогіки співробітництва, з більш активною роллю учня в процесі навчання [50]. І далі, враховуючи зміну функцій інформаційно-комунікаційних технологій в навчальному процесі. О.В. Співаковський та Л.Є. Пєтухова пропонують вводити до сучасної дидактичної моделі як реальний суб'єкт – середовище, засноване на цифровому представленні інформації, даних і знань, і на локальних, і глобальних мережених можливостях доступу до них [65]. Обґрунтовуючи введення до дидактичної моделі третього суб'єкта, О.В. Співаковський та Л.Є. Пєтухова вказують на такі характеристики цього середовища:
– середовище постійно і все більш агресивно збільшує мотивацію підростаючого покоління до споживання контенту (інформації), що циркулює в ньому;
– середовище надає доступ до ресурсів у будь-який зручний для людини час;
– середовище володіє зручним, гнучким, дружнім, інтелектуальним сервісом, що допомагає людині знайти необхідні інформаційні ресурси, дані або знання;
– середовище не емоційне, воно працює згідно із запитами людини стільки, скільки їй необхідно;
– середовище наповнюється інформацією, даними, знаннями з величезною, постійно зростаючою швидкістю;
– середовище дозволяє організовувати зручні в часі контакти між будь-якою кількістю людей тощо.
Звичайно, що роль вчителя в процесі навчання змінюється, він усе більше виступає у ролі керівника, консультанта з питань отримання нової інформації за допомогою сучасних засобів інформаційно-комунікаційних технологій.
