- •Параметричний тест Голдфелда-Квондта
- •Алгоритм тесту
- •Метод найменших квадратів в матричному вигляді.
- •5) Оцінювання параметрів авторегресійних моделей
- •6)Інтервальний прогноз для окремого передбачення
- •7) Anova багатофакторної економетричної моделі.
- •8) Прогноз однофакторної моделі
- •9) . Стандартна помилка та довірчий інтервал кутового коефіцієнта
- •11 .Скоригований коефіцієнт детермінації за Тейлом та Амемією.
- •10) Кореляційний аналіз
- •12. Виявлення мультиколіеарності та визначення її рівня.
- •13.Природа та наслідки автокореляції збурення.
- •14. Тестування автокореляції збурення
- •15. Критерій Дарбіна-Уотсона. Області визначення dw
- •Критерій Дарбіна — Уотсона
- •Графічне зображення розподілу ілюструє
- •16. Тестуваннагетероскедастичності залишків
- •17. Узагальнений метод найменших квадратів (метод Ейткена)
- •18) Метод найменших квадратів: система нормальних рівнянь.
- •19) Дисперсійний аналіз. Anova у однофакторній моделі.
- •21) Метод найменших квадратів: дисперсійно-каваріаційна матриця, та методи її визначення.
- •22) Мультиколінеарність регресорів, причини виникнення, наслідки методи виявлення та усунення
- •23. Тест Фаррара-Глаубера для тестування мультиколінеарності
- •24. Однокроковий мнк. Умови Гаусса-Маркова.
- •25. Дисперсійно-коваріаційна матриця похибок в узагальненій регресійній моделі.
- •26. Прогноз при автокореляції залишків.
- •27. Метод Ейткена при наявності гетероскедастичності.
- •29. Способи виявлення гетероскедастичності залишків
- •1. Перевіркагетероскедастичності на основікритерію
- •2. Параметричний тест Гольдфельда — Квандта
- •3. Непараметричний тест Гольдфельда - Квандта
- •4. Тест Глейсера
- •31.Лінеаризація нелінійних моделей. Виробнича функція Кобба-Дугласа
- •32. Критерії адекватності економетричних моделей.
14. Тестування автокореляції збурення
Тестування наявності автокореляції, як правило, здійснюється за d-тестом Дарбіна - Уотсона,
хоча існують й інші не менш відомі тес-ти: критерій фон Неймана, нециклічний коефіцієнт автокореляції, циклічний коефіцієнт автокореляції.
Критерій Дарбіна — Уотсона
Крок 1. Розраховується значення d-статистики за формулою
Крок 2. Задаємо рівень значущості а. За таблицею Дарбіна - Уотсона при заданому рівні значущості а, кількості факторів m і кількості спостережень n знаходимо два значення DW1 і DW2 :
. Якщо 0< DW< DW1 , то наявна додатна автокореляція.
. ЯкщоDW 1 <DW< DW2 або 4 - DW2< DW< 4 - D W, ми не можемо зробити висновки ані про наявність, ані про відсутність автокореляції (DW потрапляє в зону невизначеності).
. Якщо 4-DW1 < DW < 4, маємо від’ємну автокореляцію.
. Якщо DW < DW < 4-DW2, то автокореляція відсутня.
Зони автокореляційного зв’язку за критерієм Дарбіна – Уотсона
Окрім статистик Дарбіна - Уотсона та Неймана, для перевірки автокореляції застосовують також нециклічний коефіцієнт автокореляції r*, який відображає ступінь взаємозв’язку рядів u1,u2,..., un і обчислюється за формулою
Коефіцієнт r* може набувати значень в інтервалі (-1,1). Його від’ємні значення свідчать про від’ємну автокореляцію залишків, а до-датні - про додатну автокореляцію.
15. Критерій Дарбіна-Уотсона. Області визначення dw
Критерій Дарбіна-Уотсона (чи DW-критерій) — статистичний критерій, що використовується для знаходження автокореляції залишків першого порядку регресійної моделі. Критерій названий на честь Джеймса Дарбіна і ДжеффріУотсона. Критерій Дарбіна-Уотсона розраховується за наступною формулою:
де
—
коефіцієнт автокореляції першого
порядку.
У
разі відсутності автокореляції помилок
,
при позитивній автокореляції d
прямує до нуля, а при негативній прагне
до 4:
На
практиці застосування критерію
Дарбіна-Уотсона засноване на порівнянні
величини
з
теоретичними значеннями
і
для
заданого числа спостережень
,
числа незалежних змінних моделі
і
рівня значущості
.
Якщо d < dL, то гіпотеза про незалежність випадкових відхилень відкидається (отже, є присутньою позитивна автокореляція);
Якщо d > dU, то гіпотеза не відкидається;
Якщо dL < d < dU, то немає достатніх підстав для ухвалення рішень.
Коли
розрахункове значення
перевищує
2, то з
і
порівнюється
не сам коефіцієнт
,
а вираз
.
Області визначення DW
Критерій Дарбіна — Уотсона
Крок 1. Розраховується значення d-статистики за формулою
Зауваження. Доведено, що значення d-статистики Дарбіна - Уотсона перебуває в межах 0 < DW< 4.
Крок 2. Задаємо рівень значущості а. За таблицею Дарбіна - Уотсона при заданому рівні значущості а, кількості факторів m і кількості спостережень n знаходимо два значення DW1 і DW2 :
. Якщо 0< DW< DW1 , то наявна додатна автокореляція.
. ЯкщоDW 1 <DW< DW2 або 4 - DW2< DW< 4 - D W, ми не можемо зробити висновки ані про наявність, ані про відсутність автокореляції (DW потрапляє в зону невизначеності).
. Якщо 4-DW1 < DW < 4, маємо від’ємну автокореляцію.
. Якщо DW < DW < 4-DW2, то автокореляція відсутня.
