Решение

Косл = 4 V = 3км/ч R = 45 км Р = 8; 30; 100; 60; 7 Р/ч

Д - ?

1) время похода облака СДЯВ к объекту:

T = R / V = 45 /60 = 0.75 ч

2) среднее значение уровней радиации:

Рср. = (8 + 30 + 100 + 60 + 7) / 5 = 41 Р/ч

3) доза облучения состава формирования:

Д = (Pср * T) / Косл. = (41 * 0,75) / 4 = 7,7 Р

б) Зона А - зона помірного радіоактивного зараження. Рівень радіації на її зовнішній межі - 8 Р/год., на внутрішній - 80 Р/год. Доза випромінювання до повного розпаду радіоактивних речовин на зовнішній межі Д = 40 Р, на внутрішній - 400 Р. Площа зони А становить біля 70-80% площі радіоактивного зараження. В зоні А роботи на виробничих підприємствах не зупиняють. На відкритій місцевості в середині зони і на її внутрішній межі роботи припиняються. Населення діє згідно з режимом радіаційного захисту, прийнятим для даної місцевості рішенням начальника ЦО.

Зона Б - зона сильного радіоактивного зараження. Рівень радіації на зовнішній межі - 80 Р/год., на внутрішній - 240 Р/год. Доза випромінювання до повного розпаду радіоактивних речовин на зовнішній межі - 400, а на внутрішній - 1200 Р. Площа зони Б становить біля 10% площі радіоактивного зараження. В зоні Б роботи на виробничих підприємствах припиняються на 1 добу і більше - згідно з режимом радіаційного захисту, прийнятим для даної території, а також згідно з рішенням керівництва ЦО (начальників ЦО області, району, штабів ЦО).

Зона В - зона небезпечного радіоактивного зараження. Рівні радіації на зовнішній межі - 240 Р/год, на внутрішній - 800 Р/год. Доза випромінювання до повного розпаду радіоактивних речовин на зовнішній межі - 1200 Р, на внутрішній - 4000 Р. Площа зони В становить біля 8 - 10% площі радіоактивного зараження місцевості. Для захисту населення від радіаційного опромінення використовуються сховища і протирадіаційні укриття, а також засоби індивідуального захисту органів дихання. Роботи на промислових підприємствах припиняються на 1 - 4 доби і більше - згідно з режимом радіаційного захисту і рішенням керівництва цивільної оборони.

Зона Г - зона надзвичайно небезпечного зараження. На зовнішній межі зони Г рівень радіації 800 Р/год, а доза випромінювання до повного розпаду радіоактивних речовин - 4000 Р, а в середині зони - 7000 Р. Роботи в цій зоні припиняються, населення укривається в сховищах і протирадіаційних укриттях і діє згідно з вказівками керівників ЦО, які передаються через штаби ЦО.

в) Променева хвороба 1-го (легкого) ступеня виникає при загальній поглинутій дозі випромінювання 100 - 200 рад. Інкубаційний період може тривати 2—3 тижні, після чого відчувається загальна слабкість, періодичне підвищення температури, почуття важкості в голові, запаморочення, нудота. В крові зменшується кількість білих кров'яних тілець. Променева хвороба першого ступеня виліковна.

Променева хвороба 2-го (середнього) ступеня виникає при загальній поглинутій дозі випромінювання 200 - 400 рад. Інкубаційний період продовжується близько тижня. Симптоми захворювання виражені яскравіше, важче нездужання, головні болі, підвищена температура тіла. Кількість лейкоцитів в крові, особливо лімфоцитів, зменшується наполовину. При активному лікуванні одужання наступає через 1,5 - 2 місяці. Можливі смертельні випадки до 20% всієї кількості хворих на променеву хворобу другого ступеня.

Променева хвороба 3-го (тяжкого) ступеня виникає при загальній поглинутій дозі 400 - 600 рад. Інкубаційний період триває декілька годин. Симптоми захворювання: тяжкий загальний стан, непритомність, крововилив в шкіру і слизові оболонки в області ясен. Кількість лейкоцитів, еритроцитів і тромбоцитів в крові різко зменшується. Внаслідок ослаблення захисних функцій організму виникають інфекційні захворювання. Якщо не проводити лікування, то в 200 з 270 випадків настає смерть, часто від інфекційних захворювань.

Променева хвороба 4-го (дуже важкого) ступеня виникає при поглинутій дозі більше 600 рад. Внаслідок такого опромінення у людини дуже тяжкий стан. Якщо лікування не проводити протягом двох тижнів, то наступає смерть у 100 % випадків.

г) Основні принципи захисту населення і територій від радіації:

• пріоритетності завдань, спрямованих на порятунок життя і збереження здоров'я людей та навколишнього середовища;

• безперечної переваги раціональної і превентивної безпеки;

• вільного доступу населення до інформації про захист населення від радіації;

• особистої відповідальності і турботи громадян про власну безпеку, неухильного дотримання ними правил поведінки і дій в НС техногенного і природного характеру;

• відповідальності в межах своїх повноважень посадових осіб за дотримання вимог закону України «Про захист населення і територій від НС техногенного і природного характеру»;

• обов'язковості завчасної реалізації заходів, спрямованих на попередження виникнення НС техногенного і природного характеру і мінімізацію їх негативних психо-соціальних наслідків;

• врахування економічних, природних та інших особливостей територій і ступеня реальної небезпеки виникнення НС техногенного і природного характеру;

• максимально можливого, ефективного і комплексного використання наявних сил і засобів, призначених для запобігання НС техногенного і природного характеру та реагу'вання на них.

57. На залізничній колії в 8 км від міста трапилася аварія. Цистерна, в якій перевозили 60т зрідженого хлору, перевернулась та розгерметизувалась. Висота розлитого шару h = 0.05м. Метеорологічні умови в той день були: ізотермія, швидкість вітру – 5 м/с, напрямок – у бік міста, температура повітря -- +20°С. Для захисту населення забезпечено укриттям та протигазами на 50%. Оцінити хімічну обстановку, яка може скластися на території міста через 1 годину після аварії.

Визначити:

а) еквівалентну кількість хлору в первинній і вторинній хмарі зараженого повітря; б) час переходу хмари отруйного повітря жо міста; в) можливі втрати населення міста в залежності від умов находження та забезпечення протигазами;

г) дайте характеристику ударної хвилі ядерного вибуху. Дії ударної хвилі на незахищених людей, промислові об’єкти, населені пункти.

Решение

R = 8 км t = +20°С h =0.05 м V = 5м/с Q0 = 60 т

Qе1 - ? Qе2 - ? T -?

1) эквивалентное количество хлора в первичном облаке:

Qе₁ = K₁ * K₃ * K₅ * K₇ * Q₀ = 0.18 * 1 * 0.23 * 1 * 60т = 2,484 т

2) эквивалентное количество хлора во вторичном облаке:

Qе₂ = (1- K₁) * K₂ * K₃ * K₄ * K₅ * K₆ * K₇ * Q₀ / (h * d) = (1- 0.18) * 0,052 * 1 * 2,34 * 1 * 1 * 1 * 60 / (0.05 * 1,558) = 76,85 т

3) время подхода зараженого воздуха к черте города (8 км), оно зависит от скорости переноса переднего фронта облака (5 м/с), которая при изотермии составляет 29 км/ч (по табл.)

T = R / V = 8 /29 = 0.28 ч

4) возможные потери работников, служащих, населения: на открытой местности – 50% числа людей, которые находились в зоне заражения; в простейших укрытиях – 27% от числа людей, которые укрывались.

г) Ударна хвиля ядерного вибуху - це область різко стиснутого повітря, яка розповсюджується радіальне від центру вибуху з надзвуковою швидкістю. Маючи великий запас енергії, ударна хвиля ядерного вибуху може уражати незахищених людей, руйнувати різні споруди, будівлі, обладнання, техніку. Параметром, який визначає механічну дію ударної хвилі, є максимальний надмірний тиск повітря безпосередньо у фронті ударної хвилі, вимірюється в кілопаскалях.

Безпосередня поразка ударною хвилею виникає внаслідок дії надлишкового тиску та швидкісного напору повітря. Непряму поразку люди і тварини можуть отримати від вторинних осередків ураження (уламки зруйнованих будівель або уламків скла, каміння та інших предметів, що летять з великою швидкістю). Таке ураження людей можливе при надмірному тиску 3 кПа і більше.

Травми, отримані незахищеними людьми, поділяються на легкі, середні, важкі і дуже важкі. До легких травм віднесено тимчасове пошкодження слуху, вивихи суглобів, легку загальну контузію. До середніх травм віднесено сильні вивихи і переломи, контузію, пошкодження органів слуху, кровотечу з носа і вух. До важких травм віднесено сильну контузію всього організму, пошкодження внутрішніх органів і мозку, тяжкі переломи До дуже важких травм (надмірний тиск більше 100 кПа) віднесено травми, що призводять до смерті.

Осередок ядерного ураження залежно від тиску у фронті ударної повітряної хвилі умовно поділяється на 4 зони руйнування: повні, сильні, середні і слабкі.

При повних зруйнуваннях в будинках, спорудах знищені несучі конструкції, обвалені перекриття. Обладнання, технічні засоби ремонту не підлягають. На електромережах розриви кабелів, на всіх трубопроводах, які знаходяться відкрито, на поверхні, значні зруйнування, повітряні лінії зв'язку і електропередач порвані, стовпи ліній завалені. При повних руйнуваннях відновлення пошкоджень недоцільно. Виникають суцільні завали і задимленість від палаючих предметів.

При сильних зруйнуваннях значно деформуються несучі конструкції споруд і будинків, більша частина стін і перекрить обвалена. Механізми, обладнання дуже здеформовані. На трубопроводах, мережах зв'язку і електропостачання розриви і деформації. Виникають суцільні пожежі, завали.

При середніх руйнуваннях в спорудах, будинках обвалено дах, стіни, перегородки, вибиті вікна, двері. Перекриття і підвали не зруйновані. Частину приміщень можна використовувати. Окремі вузли обладнання, техніки потребують капітального ремонту. Комунально-енергетичні мережі мають окремі розриви і деформацію. Будинки, споруди, обладнання, комунально-енергетичні мережі, техніка потребують капітального ремонту. Виникають окремі завали і суцільні пожежі.

При слабких зруйнуваннях будинки і споруди можуть мати внутрішні пошкодження перегородок, віконних і дверних отворів. На комунально-енергетичних мережах незначні порушення і поломки. Елементи обладнання, техніки, мережі потребують дрібного ремонту. В цій зоні виникають окремі пожежі.

58. На хімічно небезпечному об’екті, розташованому в 5 км від міста, трапилась аварія. Цистерна, в якій перевозили 20т зрідженого хлору, перевернулась і розгерметизувалась. Висота розлитого шару h = 0.05м. Метеорологічні умови в той день були: ізотермія, швидкість вітру – 2 м/с, напрямок – у бік міста, температура повітря -- 0°С. Для захисту населення забезпечено укриттям та протигазами на 60%. Оцінити хімічну обстановку, яка може скластися на території міста через 1 годину після аварії. Визначити:

а) еквівалентну кількість хлору в первинній і вторинній хмарі зараженого повітря; б) час переходу хмари отруйного повітря до міста; в) можливі втрати населення міста в залежності від умов находження та забезпечення протигазами;

г) наведіть класифікацію та призначення захисних споруд цивільного захисту в умовах надзвичайних ситуацій мирного та воєнного часу.

Решение

R = 5 км t = 0°С h =0.05 м V = 2м/с Q0 = 20 т

Qе1 - ? Qе2 - ? T -?

1) эквивалентное количество хлора в первичном облаке:

Qе₁ = K₁ * K₃ * K₅ * K₇ * Q₀ = 0.18 * 1 * 0.23 * 0,6 * 20т = 0,4968 т

2) эквивалентное количество хлора во вторичном облаке:

Qе₂ = (1-K₁) * K₂ * K₃ * K₄ * K₅ * K₆ * K₇ * Q₀ / (h * d) = (1-0.18) * 0.052 * 1 * 1.33 * 0.23 * 1 * 1 * 20 / (0.05 * 1,558) = 3,348 т

3) время подхода зараженого воздуха к черте города (5 км), оно зависит от скорости переноса переднего фронта облака (2 м/с), которая при изотермии составляет 12 км/ч (по табл.)

T = R / V = 5 /12 = 0.42 ч

4) возможные потери работников, служащих, населения: на открытой местности – 40% числа людей, которые находились в зоне заражения; в простейших укрытиях – 22% от числа людей, которые укрывались.

г) Захисні споруди за своїм призначенням і захисними властивостями поділяються на сховища, протирадіаційні укриття (ПРУ) і найпростіші укриття - щілини.

Сховища - це інженерні споруди, які забезпечують надійний захист людей від усіх уражаючих факторів ядерного вибуху, отруйних і СДЯВ, бактеріальних засобів, уражаючих факторів звичайної зброї, високих температур при пожежах, обвалів і уламків зруйнованих будівель і споруд.

Сховища характеризуються коефіцієнтом послаблення радіації і стійкості до надлишкового тиску ударної хвилі, за ступенем захисту сховища поділяються на п'ять класів.

За місткістю сховища поділяються на малі (до 150 осіб), середні (від 150 до 450), великі (понад 450 осіб).

За місцем розташування - на вбудовані, що розміщені у підвальних приміщеннях будівель, та окремо побудовані поза будівлями.

За забезпеченням фільтро-вентиляційним обладнанням - промислового виготовлення і спрощене, виготовлене з підручних матеріалів.

За часом побудови сховища класифікуються на побудовані завчасно і швидко споруджені.

Швидкобудівні сховища так само, як і збудовані завчасно, повинні мати приміщення для людей, місця для розміщення найпростішого промислового обладнання, санвузли, аварійний запас води, входи і виходи, аварійний вихід.

Для їх будівництва найкраще застосовувати збірний залізобетон, наприклад, елементи колекторів інженерних споруд міського підземного господарства.

Щоб дотримати високий ступінь захисту сховища на його входах треба обов'язково ставити надійні захисно-герметичні двері, враховані на сприйняття таких же самих навантажень, як і основні конструкції сховища.

Протирадіаційне укриття (ПРУ) -- захисна споруда, яка забезпечує захист у ній людей від зовнішнього гамма- і нейтронного випромінювання і безпосереднього потрапляння радіоактивного пилу, крапель отруйних речовин і аерозолів бактеріальних засобів в органи дихання, на шкіру і одяг, а також від світлового випромінювання ядерного вибуху. При відповідній міцності конструкції ПРУ можуть частково захищати людей від дії ударної хвилі ядерного вибуху і уламків зруйнованих будівель, від наслідків урагану.

Обґрунтована мінімальна місткість ПРУ - п'ять осіб.

Найпростіші укриття — щілини (траншеї) - будуються і обладнуються при загрозі воєнних конфліктів повсюдно для тієї частини населення, яка не забезпечена захисними спорудами. Щілини (траншеї) можуть бути відкритими і перекритими. Вони не забезпечують захист органів дихання від отруйних речовин і біологічних засобів.

59. На АЕС трапилась аварія з викидом радіоактивних речовин. Для ліквідації забруднення на об’єкт прибуло формування цивільного захисту через 1 годину після аварії. Рівень радіації в той момент був 20 Р/год. Передбачається проводити дезактивацію на відкритій місцевості (Косл.=1) протягом 8 годин. Допустима доза опромінювання формування Ддоп=20Р. визначити:

а) дозу радіації, яку може отримати формування після аварії; б) час перебування людей на зараженій території; в) необхідну кількість робочих змін для виконання дезактівації;

г) поясніть порядок організації та проведення евакуаційних заходів при виникненні надзвичайних ситуації мирного та воєнного характеру.

Решение

t1 = 1ч Косл = 1 Dдоп = 20Р Р1 = 20 Р/ч

Д - ? К - ? Т - ? - ?

1) уровень радиации на время t₉:

Р₉ = Р₁ * К₉ = 20 * 0,417 = 8,34 (см. по табл.)

2) Доза радиации , которую может получить формирование после аварии:

3) количество робочих смен для выпрлнения дезактивации:

4) время пребывания людей на зараженной территоррии:

По табл.. определяем, что продолжительность пребывания людей на радиоактивно зараженной местности составляет 1.15 часа.

г) Евакуація - організоване вивезення чи виведення людей з об'єктів і населених пунктів, перебування в яких стає небезпечним для життя. Основна мста евакуації - забезпечення безпеки кожної людини і всіх. Евакуації підлягають також цінності, документація та архівні матеріали.

При евакуації вивозяться (виводяться) робітники та службовці підприємств, організацій і установ, які припиняють чи переносять свою діяльність у заміську зону, а також непрацездатне і незайняте у виробництві населення із зон можливих руйнувань категорійованих міст і об'єктів, розташованих поза цими містами. Екстрена евакуація населення здійснюється із зон радіоактивного і хімічного зараження, зон масових пожеж, а також з району можливого затоплення.

Враховуючи обстановку, що склалася на час надзвичайної ситуації, може бути проведено загальну або часткову евакуацію населення тимчасового або безповоротного характеру.

Щоб організовано провести евакуацію, не допустити паніки і загибелі людей, необхідно: завчасно планувати евакуацію населення; визначити райони, придатні для розміщення евакуйованих з небезпечних зон; організувати оповіщення керівників підприємств і населення про початок евакуації; організувати управління евакуацією, турбуватись про життєзабезпечення в місцях розміщення евакуйованого населення; організувати навчання дітей під час проведення евакуації.

Організацією проведення евакуаційних заходів займаються начальники і штаби цивільної оборони міста, міських районів і господарських об'єктів. Безпосередньо здійснюють евакозаходи спеціально організовані підрозділи місцевих органів державної виконавчої влади, для проведення евакуації населення на допомогу штабам цивільної оборони створюються евакуаційні органи. До них належать:

• обласні, міські, районні та об'єктові евакокомісії;

• евакуаційні комісії міністерств, відомств, організацій та установ;

• збірні евакуаційні пункти;

• приймальні евакокомісії та приймальні евакуаційні пункти;

• пункти посадки і висадки, а також проміжні пункти евакуації.

Евакуаційні та евакоприймальні комісії є відповідними органами державної влади, керівники господарських об'єктів несуть повну відповідальність за виконання всього комплексу заходів з евакуації населення і за всебічне забезпечення цих заходів, евакуаційні та евакоприймальні комісії очолюють заступники голів держадміністрацій, а на об'єктах - заступники керівників.

Збірні евакуаційні пункти призначаються для збору, реєстрації евакуйованого населення і відправлення його на пункти посадки (станції, платформи, пристані) чи на вихідні пункти пішохідних маршрутів.

60. На хімічно небезпечному об’єкті, розташованому в 15 км від міста, трапилась аварія. Цистерна, в якій перевозили 20 т зрідженого аміаку, перевернулась і розгерметизувалась. Висота розлитого шару h = 0.05м. Метеорологічні умови в той день були: ізотермія, швидкість вітру – 6 м/с, напрямок – у бік міста, температура повітря -- +20°С. Для захисту населення забезпечено укриттям та протигазами на 70%. Оцінити хімічну обстановку, яка може скластися на території міста через 1 годину після аварії. Визначити:

а) еквівалентну кількість аміаку в первинній і вторинній хмарі зараженого повітря; б) час переходу хмари отруйного повітря до міста; в) можливі втрати населення міста в залежності від умов находження та забезпечення протигазами;

г) визначте вражаючі фактори, які виникають при надзвичайних ситуаціях мирного часу.