Решение

R = 15 км t = +20°С h =0.05 м V = 6м/с Q0 = 20 т

Qе1 - ? Qе2 - ? T -?

1) эквивалентное количество аммиака в первичном облаке:

Qе₁ = K₁ * K₃ * K₅ * K₇ * Q₀ = 0.18 * 0.04 * 0.23 * 1 * 20т = 0,033 т

2) эквивалентное количество аммиака во вторичном облаке:

Qе₂ = (1-K₁) * K₂ * K₃ * K₄ * K₅ * K₆ * K₇ * Q₀ / (h * d) = (1-0.18) * 0.025 * 0.04 * 2.67 * 0.23 * 1 * 1 * 20 / (0.05 * 0.081) = 2,49 т

3) время подхода зараженого воздуха к черте города (15 км), оно зависит от скорости переноса переднего фронта облака (6 м/с), которая при изотермии составляет 21 км/ч (по табл.)

T = R / V = 15/35 = 0.43 ч

4) возможные потери работников, служащих, населения: на открытой местности – 35% числа людей, которые находились в зоне заражения; в простейших укрытиях – 18% от числа людей, которые укрывались.

г) К ЧС мирного времени относят ЧС природного, экологического и техногенного характера и возникающие в результате стихийных бедствий.

Все ЧС характеризуются воздействием поражающих факторов, вызывающих разрушения, возгорания зданий, сооружений, загрязнения местности и атмосферы вредными веществами, масштабами и скоростью распространения ЧС.

ЧС техногенного характера — это ситуации, которые возникают в результате производственных аварий и катастроф на объектах, транспортных магистралях и продуктопроводах; пожаров, взрывов на объектах; загрязнения местности и атмосферы сильнодействующими ядовитыми веществами (СДЯВ), отравляющими веществами (ОВ), биологически (бактериологически) опасными и радиоактивными веществами.

К ЧС природного характера относятся: гидрометеорологические (тайфуны, наводнения, смерчи, нагоны морской воды, вызывающие наводнения, пылевые бури, засухи, ливневые дожди, град, гололед, обледенение, стихийные пожары, морские бури, ураганы, сильные морозы, сильная жара, сильные туманы); гидрогеоморфологические (лавины, сели, оползни, карст) и эндогенные (землетрясения, вулканизм, цунами) явления.

К ЧС экологического характера относится изменения состояния почв, недр Земли, ландшафтов, состояния атмосферы, гидросферы, биосферы. Все эти ЧС происходят в результате техногенных и природных чрезвычайных ситуаций.

Стихийные бедствия. К стихийным бедствиям относятся природные явления или процессы геофизического, геологического, атмосферного, биосферного и другого происхождения такого масштаба, которые вызывают катастрофические ситуации, характеризующиеся внезапным нарушением безопасности жизнедеятельности населения, разрушением и уничтожением материальных ценностей, поражением или гибелью людей. Стихийные бедствия могут быть причиной аварий и катастроф. К стихийным бедствиям следует отнести: землетрясения, наводнения, бури, ураганы, снежные заносы, обледенения, селевые потоки, оползни, пожары, извержения вулканов, длительные засухи, ливневые дожди и т. д.

61. На хімічно небезпечному об’єкті, розташованому в 6 км від міста, трапилась аварія. Цистерна, в якій перевозили 25 т зрідженого хлорциану, перевернулась і розгерметизувалась. Висота розлитого шару h = 0.05м. Метеорологічні умови в той день були: ізотермія, швидкість вітру – 5 м/с, напрямок – у бік міста, температура повітря -- 0°С. Для захисту населення забезпечено укриттям та протигазами на 30%. Оцінити хімічну обстановку, яка може скластися на території міста через 1 годину після аварії. Визначити:

а) еквівалентну кількість хлорциану в первинній і вторинній хмарі зараженого повітря; б) час переходу хмари отруйного повітря до міста;

в) можливі втрати населення міста в залежності від умов находження та забезпечення протигазами;

г) поясніть завдання Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного та природного характеру.

Решение

R = 6 км t = 0°С h =0.05 м V = 5м/с Q0 = 25 т

Qе1 - ? Qе2 - ? T -?

1) эквивалентное количество хлорциана в первичном облаке:

Qе₁ = K₁ * K₃ * K₅ * K₇ * Q₀ (все значения см. в таблице)

2) эквивалентное количество хлорциана во вторичном облаке:

Qе₂ = (1-K₁) * K₂ * K₃ * K₄ * K₅ * K₆ * K₇ * Q₀ / (h * d) (все значения см. в табл..)

3) время подхода зараженого воздуха к черте города (6 км), оно зависит от скорости переноса переднего фронта облака (5 м/с), которая при изотермии составляет 29 км/ч (по табл.)

T = R / V = 6/29 = 0.21 ч

4) возможные потери работников, служащих, населения: на открытой местности – 65% числа людей, которые находились в зоне заражения; в простейших укрытиях – 35% от числа людей, которые укрывались.

г) Основною метою створення єдиної державної системи є забезпечення реалізації державної політики у сфері запобігання і реагування на надзвичайні ситуації, цивільного захисту населення.

Завданнями єдиної державної системи є:

• розроблення нормативно-правових актів, а також норм, правил та стандартів з питань запобігання надзвичайним ситуаціям та забезпечення захисту населення і територій від їх наслідків;

• забезпечення готовності центральних та місцевих органів виконавчої влади, виконавчих органів рад, підпорядкованих їм сил і засобів до дій, спрямованих на запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

• забезпечення реалізації заходів щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій;

• скоординовані дії підрозділів єдиної державної системи щодо реалізації планів дій (аварійних планів), уточнених в умовах конкретного виду та рівня надзвичайної ситуації з метою надання невідкладної допомоги потерпілим, усунення загрози життю та здоров'ю людей;

• навчання населення щодо поведінки та дій у разі виникнення надзвичайної ситуації, виконання цільових і науково-технічних програм, спрямованих на запобігання надзвичайним ситуаціям, забезпечення сталого функціонування підприємств, установ та організацій, зменшення можливих матеріальних втрат;

• підготовка та реалізація комплексу правових, соціально-економічних, політичних, організаційно-технічних, санітар-но-гігієнічних та інших заходів, спрямованих на регулювання техногенної та природної безпеки, проведення оцінки рівнів ризику, завчасне реагування на загрозу виникнення надзвичайної ситуації на основі даних моніторингу (спостережень), експертизи, досліджень та прогнозів щодо можливого перебігу подій з метою недопущення їх переростання у надзвичайну ситуацію або пом'якшення її можливих наслідків;

• збирання і аналітичне опрацювання інформації про надзвичайні ситуації, видання інформаційних матеріалів з питань захисту населення і територій від наслідків надзвичайних ситуацій;

• прогнозування і оцінка соціально-економічних наслідків надзвичайних ситуацій, визначення на основі прогнозу потреби в силах, засобах, матеріальних та фінансових ресурсах;

• створення, раціональне збереження і використання резерву матеріальних та фінансових ресурсів, необхідних для запобігання і реагування на надзвичайні ситуації;

• проведення державної експертизи, забезпечення нагляду за дотриманням вимог щодо захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій (в межах повноважень центральних та місцевих органів виконавчої влади);

• оповіщення населення про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, своєчасне та достовірне його інформування про фактичну обстановку і вжиті заходи;

• захист населення у разі виникнення надзвичайних ситуацій;

• проведення рятувальних та інших невідкладних робіт щодо ліквідації надзвичайних ситуацій, організація життєзабезпечення постраждалого населення;

• пом'якшення можливих наслідків надзвичайних ситуацій разі їх виникнення;

• здійснення заходів щодо соціального захисту постраждалого населення, проведення гуманітарних акцій;

• реалізація визначених законодавством прав у сфері захисту населення від наслідків надзвичайних ситуацій, у тому числі осіб (чи їх сімей), що брали безпосередню участь у ліквідації цих ситуацій;

• участь у міжнародному співробітництві у сфері цивільного захисту населення;

• організація роботи, пов'язаної з постійним спостереженням за потенціальне екологічно-небезпечними і техногенно-небезпечними об'єктами та їх експлуатацією або виведенням з технологічного циклу.

62. На радіаційно набезпечному об’єкті трапилась аварія з викидом радіоактивних речовин. Для ліквідації забруднення на об’єкт прибуло формування цивільного захисту через 1,5 годин після аварії. Рівень радіації в той момент був 30 Р/год. Щоб здійснити дезактивацію забрудненої території формуванню необхідно 5 годин. Допустима доза опромінення Ддоп=10Р. Роботу виконують на відкритій території (Косл.=1) Визначити:

а) дозу радіації, яку може отримати формування після аварії; б) час перебування людей на зараженій території; в) кількість робочих змін для виконання встановленого об’єму робіт;

г) розкрийте зміст поняття надзвичайна ситуація, аварія, катастрофа, стихійне лихо. Як вони впливають на людей і навколишнє середовище?

Решение

t1 = 1,5ч Косл = 1 Dдоп = 10Р Р1,5 = 30 Р/ч

Д - ? Ксм - ? Т - ? - ?

1) уровень радиации на время t_6.5:

Р_6,5 = Р_1,5 * К_6,5 = 30 * 0,474 = 1,22 (см. по табл.)

2) Доза радиации, которую может получить формирование после аварии:

3) количество робочих смен для выпрлнения дезактивации:

4) время пребывания людей на зараженной территоррии:

По табл. определяем, что продолжительность пребывания людей на радиоактивно зараженной местности составляет 1,3 часа.

г) Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя і діяльності людей на об'єкті або території, спричинене аварією, катастрофою, стихійним лихом чи іншою небезпечною подією, яка призвела (може призвести) до загибелі людей або значних матеріальних втрат.

Аварія — небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті або території загрозу для життя і здоров'я людей і призводить до руйнування будівель, споруд, обладнання, транспортних засобів, порушення виробничого та транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.

Катастрофа - велика за масштабом аварія чи інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.

Стихійне лихо - явище природи, яке викликає катастрофічні обставини і характеризується раптовим порушенням нормального життя та діяльності населення, загибеллю людей, руйнуваннями або пошкодженнями будівель та споруд, знищенням матеріальних цінностей, призводять до катастрофічних ситуацій з раптовим порушенням систем життєдіяльності населення, руйнуванням і знищенням матеріальних цінностей, об'єктів господарської діяльності, що, в свою чергу, може спричинити аварії й катастрофи.

63. Через 3 години після ядерного вибуху формуванню цивільного захисту передбачається подолати слід радіоактивного зараження довжиною 40 км на автомобілях (К_осл.=2). Рівень радіації на 1 годину після ядерного вибуху в окремих п’яти пунктах маршруту складають: 5, 40, 100, 8, 5 Р/год. Визначити:

а) дозу опромінення особистого складу формування при швидкості автомобілів 30 км/год; б) середній рівень радіації на маршруті; в) час подолання сліду радіоактивної хмари на маршруті після ядерного вибуху;

г) дайте характеристику радіоактивного зараження місцевості після ядерного вибуху. Чому його називають вражаючим фактором ядерного вибуху?

Решение

Косл = 2 V = 30 км/ч R = 40 км Р = 5; 40; 100; 8; 5 Р/ч

Д - ? Рср. - ? Т - ?

1) время преодоления следа радиоактивного облака на маршруте после ядерного взрыва:

T = R / V = 40 /30 = 1.33 ч

2) среднее значение уровней радиации:

Рср. = (5 + 40 + 100 + 8 + 5) / 5 = 31,6 Р/ч

3) доза облучения состава формирования:

Д = (Pср * T) / Косл. = (31,6 * 1,33) / 2 = 21,014 Р

г) Радіоактивне зараження (забруднення) місцевості, приземного шару атмосфери, повітряного простору, води та інших об'єктів виникає внаслідок випадання радіоактивних речовин із хмари ядерного вибуху. Найбільш сильне забруднення виникає при наземних вибухах. Відомо, що в районі ядерного вибуху виникають великої потужності потоки повітря, спрямовані вгору і до його центру. Радіоактивні хмари досягають великої висоти і переміщуються. під впливом вітру.

Джерелами радіоактивного забруднення є радіоактивні продукти ядерного заряду, частина ядерного палива, яка не вступила в ланцюгову реакцію, і штучні радіоактивні ізотопи.

Радіоактивні речовини, які випадають із хмари ядерного вибуху на землю, утворюють радіоактивний слід. Слід у плані має форму еліпса, може набувати й іншої форми. Розміри сліду радіоактивної хмари залежать від характеру вибуху і швидкості вітру, який є середнім за швидкістю і напрямком для всіх шарів атмосфери від поверхні землі до верхньої межі радіоактивної хмари. Слід може мати сотні і навіть тисячі кілометрів у довжину і кілька десятків кілометрів у ширину.

Забрудненість місцевості радіоактивними речовинами характеризується рівнем радіації і дозою випромінювання до повного розпаду радіоактивних речовин. Внаслідок випадання радіоактивних речовин на місцевості виникають небезпечні зони: А, Б, В, Г.

64. На хімічно небезпечному об’єкті (сховище зрідженого хлору), розташованому в 20 км від міста, трапилась аварія. Цистерна, в якій знаходилось 60 т зрідженого хлору, перевернулась і розгерметизувалась. Висота розлитого хлору h = 0.05м. Метеорологічні умови в той день були: конвекція, швидкість вітру – 6 м/с, напрямок – у бік міста, температура повітря -- +20°С. Для захисту населення забезпечено укриттям та протигазами на 70%. Оцінити хімічну обстановку, яка може скластися на території міста через 1 годину після аварії. Визначити:

а) еквівалентну кількість хлору в первинній і вторинній хмарі зараженого повітря; б) час підходу хмари отруйного повітря до міста; в) можливі втрати населення міста в залежності від умов находження та забезпечення протигазами;

г) охарактеризуйте основні способи захисту населення і території в надзвичайних ситуаціях техногенного і природного характеру.

Решение

R = 20 км t = +20°С h = 0.05 м V = 6м/с Q0 = 60 т

Qе1 - ? Qе2 - ? T -?

1) эквивалентное количество хлора в первичном облаке:

Qе₁ = K₁ * K₃ * K₅ * K₇ * Q₀ = 0.18 * 1 * 0.08 * 0,6 * 60т = 0,5184 т

2) эквивалентное количество хлора во вторичном облаке:

Qе₂ = (1-K₁) * K₂ * K₃ * K₄ * K₅ * K₆ * K₇ * Q₀ / (h * d) = (1-0.18) * 0.052 * 1 * 2,67 * 0,08 * 1 * 1 * 60 / (0.05 * 1,558) = 7,0147 т

3) время подхода зараженого воздуха к черте города (20 км), оно зависит от скорости переноса переднего фронта облака (6 м/с), которая при конвекции составляет ? км/ч (по табл. Не удалось определить)

T = R / V

4) возможные потери работников, служащих, населения: на открытой местности – 35% числа людей, которые находились в зоне заражения; в простейших укрытиях – 18% от числа людей, которые укрывались.

г) Захист населення - це створення необхідних умов для збереження життя і здоров'я людей у надзвичайних ситуаціях. Головна мета захисних заходів - уникнути або максимально знизити ураження населення.

З метою захисту населення, зменшення втрат та збитків економіці в разі виникнення НС має проводитися спеціальний комплекс заходів:

• оповіщення та інформування, яке досягається завчасним створенням і підтримкою в постійній готовності загальнодержавної, територіальних та об'єктових систем оповіщення населення;

• спостереження і контроль за довкіллям, продуктами харчування і водою забезпечується створенням і підтримкою в постійній готовності загальнодержавної і територіальних систем спостереження і контролю з включенням до них існуючих сил та засобів контролю незалежно від підпорядкованості;

• укриття в захисних спорудах, якому підлягає усе населення відповідно до приналежності (працююча зміна, населення, яке проживає в небезпечних зонах, тощо), досягається створенням фонду захисних споруд;

• евакуаційні заходи, які проводяться в містах та інших населених пунктах, які мають об'єкти підвищеної небезпека також у воєнний час, основним способом захисту населення є евакуація і розміщення його у позаміській зоні;

• інженерний захист проводиться з метою виконання вимог інженерно-технічного захисту з питань забудови міст розміщення небезпечних об'єктів, будівництва будинків, інженерних споруд та ін.;

• медичний захист проводиться для зменшення ступеня ураження людей, своєчасного надання допомоги потерпілим та їх лікування, забезпечення епідемічного благополуччя в районах надзвичайних ситуацій;

• біологічний захист включає своєчасне виявлення факторів біологічного зараження, їх характеру і масштабів, проведення комплексу адміністративно-господарських, режимно-обмежувальних і спеціальних протиепідемічних Та медичних заходів;

• радіаційний і хімічний захист включає заходи щодо виявлення і оцінки радіаційної та хімічної обстановки, організацію і здійснення дозиметричного та хімічного контролю, розробка типових режимів радіаційного захисту, забезпечення засобами індивідуального захисту, організацію і проведення спеціальної обробки.

65. На радіаційно небезпечному об’єкті трапилась аварія з викидом радіоактивних речовин. Радіоактивна хмара забруднила територію машинобудівного заводу. Для ліквідації забруднення на місце прибуло формування цивільного захисту через 4 години після аварії. Рівень радіації на цей час був Р₄ = 47 Р/год. Щоб здійснити дезактивацію забрудненої території формуванню необхідно 8 годин. Допустима доза опромінювання Ддоп=15Р. Роботу виконують на відкритій території із Косл.=1. Визначити:

а) дозу радіації, яку може отримати формування після аварії; б) час перебування людей на зараженій території; в) кількість робочих змін для виконання встановленого об’єму робіт; г) охарактеризуйте часткову і повну санітарну обробку особливого складу формувань цивільного захисту при проведенні рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках враження.

Решение

t1 = 4ч Косл = 1 Dдоп = 15Р Р4 = 47 Р/ч

Д - ? Ксм - ? Т - ? - ?

1. уровень радиации на время t₁₂:

Р₄ = Р₁ * К₄ = 47Р/ч, отсюда

Р_{1 =} Р₄ / К₄ = 47 / 0,575 = 81,74 Р/ч

Р₁₂ = Р₁ * К₁₂ = 81,74 * 0,37 = 30,24 Р/ч (см. по табл.)

2) Доза радиации, которую может получить формирование после аварии:

3) количество робочих смен для выпрлнения дезактивации:

4) время пребывания людей на зараженной территоррии:

По табл. определяем, что продолжительность пребывания людей на радиоактивно зараженной местности составляет 1,55 часа.

г) Часткова санітарна обробка проводиться відразу після зараження отруйними речовинами, а при зараженні радіоактивними речовинами - протягом першої години безпосередньо в зоні зараження. Часткова санобробка полягає в усуненні радіоактивних речовин з відкритих ділянок тіла, одягу і засобів захисту змиванням водою або вбиранням тампонами, а з одягу і ЗІЗ - витрушуванням; в знезараженні або усуненні отруйних речовин і біологічних засобів на відкритих ділянках тіла, окремих ділянках одягу і ЗІЗ з використанням індивідуальних протихімічних пакетів.

Особовий склад формувань, який діє в зонах радіоактивного зараження, із завчасно одягнутими ЗІЗ органів дихання і шкіри часткову санобробку не проводить до виходу із зони. Якщо люди знаходяться в зоні радіоактивного зараження без ЗІЗ, то необхідно провести часткову санобробку і потім одягти ЗІЗ. При цьому часткову санітарну обробку обличчя, шиї, рук проводять обмиванням водою. Радіоактивний пил з одежі видаляють обмітанням або витрушуванням.

Повна санітарна обробка полягає в обмиванні всього тіла теплою водою з милом і мочалкою з обов'язковою заміною білизни і верхнього одягу. Вона проводиться на санітарно-обмивальних станціях, які створюються на базі лазень, санпропускників, душових павільйонів і на пунктах спеціальної обробки. Вони розгортаються підрозділами ЦО, а також на обмивальних майданчиках, які обладнуються в польових умовах за допомогою дегазаційно-душових машин.

Повну санобробку необхідно проводити не пізніше 2-3 годин після зараження. В зв'язку з цим санітарно-обмивальні пункти необхідно розгортати якомога ближче до місць виходу населення і формувань ЦО із зони масового ураження.

Мета повної санітарної обробки - повне знезаражування від радіоактивних, отруйних речовин і бактеріальних засобів одягу, взуття поверхні тіла. Повній санітарній обробці підлягає особовий склад формувань, робітники, службовці та евакуйоване населення після виходу з осередку ураження (зони зараження).

При забрудненні краплинно-рідинними отруйними речовинами необхідно негайно провести часткову санітарну обробку: наступне обмивання теплою водою з милом не захищає від ураження ОР і необхідності в проведенні повної санітарної обробки немає. Заражений одяг повинен бути замінений у максимально .короткий термін.

При зараженні біологічними засобами повній санітарній обробці підлягає весь особовий склад, який знаходився в районі дії біологічного засобу, незалежно від того, чи використовувалися засоби індивідуального захисту та чи проводилася часткова санітарна обробка. Повна санітарна обробка в цьому випадку полягає у знезаражуванні дезінфікуючими розчинами відкритих частин тіла з подальшим миттям людей теплою водою з милом. Одночасно проводиться дезінфекція забрудненого одягу чи його заміна.

66. На радіаційно небезпечному об’єкті трапилась аварія з викидом радіоактивних речовин. Для ліквідації забруднення на місце прибуло формування цивільного захисту через 5 годин після аварії. Рівень радіації на цей час був Р₅ = 27 Р/год. Щоб здійснити дезактивацію забрудненої території формуванню необхідно 6 годин. Допустима доза опромінювання Ддоп=20Р. Роботу виконують в спеціальних машинах з Косл.=10. Визначити:

а) дозу радіації, яку може отримати формування після аварії; б) час перебування людей формування в зоні аварії; в) кількість робочих змін для виконання встановленого об’єму робіт;

г) дайте характеристику режимів функціонування Єдиної державної системи запобігання і реагування на надзвичайні ситуації техногенного і природного характеру.

Решение

t1 = 5ч Косл = 10 Dдоп = 20Р Р5 = 27 Р/ч

Д - ? Ксм - ? Т - ? - ?

1. уровень радиации на время t₁₁:

Р₅ = Р₁ * К₅ = 27Р/ч, отсюда

Р_{1 =} Р₅ / К₅ = 27 / 0,525 = 51,43 Р/ч

Р₁₁ = Р₁ * К₁₁ = 51,43 * 0,385 = 19,79 Р/ч (см. по табл.)

2) Доза радиации, которую может получить формирование после аварии:

3) количество робочих смен для выпрлнения дезактивации:

4) время пребывания людей на зараженной территоррии:

По табл. определяем, что продолжительность пребывания людей на радиоактивно зараженной местности составляет 8 часов.

г) Залежно від масштабів і особливостей НС, що прогнозується або виникла, рішенням Ради Міністрів АР Крим, обласної, міської, районної державної адміністрації, виконавчого органу місцевих рад у межах конкретної території може існувати один із таких режимів функціонування Єдиної державної системи:

• режим повсякденної діяльності - при нормальній виробничо-промисловій радіаційній, хімічній, біологічній (бактеріологічній), сейсмічній, гідрогеологічній, гідрометеорологічній обстановці (за відсутності епідемій, епізоотій та епіфітотій);

• режим підвищенної готовності - при істотному погіршенні виробничо-промислової, радіаційної, хімічної, біологічної (бактеріологічної), сейсмічної, гідрогеологічної і гідрометеорологічної обстановки (з одержанням прогнозованої інформації щодо можливості виникнення НС);

• режим діяльності у надзвичайній ситуації - при реальній загрозі виникнення і при ліквідації наслідків надзвичайної ситуації техногенного і природного характеру;

• режим діяльності у надзвичайному стані — вводиться в Україні або на окремих її територіях у порядку, визначеному Конституцією України та Законом України «Про надзвичайний стан».

67. На радіаційно небезпечному об’єкті трапилась аварія з викидом радіоактивних речовин. Для ліквідації наслідків через 3 години на місце прибуло формування цивільного захисту. Рівень радіації на цей час був Р₃ = 18 Р/год. Формуванню передбачається провести дезактивацію території об’єкту (Косл.=1) за 5 годин. Для особового складу формування допустима доза опромінювання Ддоп=20Р.. Визначити:

а) дозу радіації, яку може отримати формування при дезактивації на відкритій місцевості; б) час перебування формування в зоні аварії; в) кількість робочих змін для виконання об’єму робіт;

г) охарактеризуйте сили цивільної оборони України.

Решение

t1 = 3ч Косл = 1 Dдоп = 20Р Р3 = 18 Р/ч

Д - ? Ксм - ? Т - ? - ?

2. уровень радиации на время t₈:

Р₃ = Р₁ * К₃ = 18Р/ч, отсюда

Р_{1 =} Р₃ / К₃ = 18 / 0,645 = 27,91 Р/ч

Р₈ = Р₁ * К₈ = 27,91 * 0,434 = 12,11 Р/ч (см. по табл.)

2) Доза радиации, которую может получить формирование после аварии:

3) количество робочих смен для выпрлнения дезактивации:

4) время пребывания людей на зараженной территоррии:

По табл. определяем, что продолжительность пребывания людей на радиоактивно зараженной местности составляет 1,4 часов.

г) До сил цивільної оборони входять державна професійна спеціальна аварійно-рятувальна служба, спеціалізовані та невоєнізовані формування.

Державна професійна спеціальна аварійно-рятувальна служба підпорядкована керівникові центрального органу виконавчої влади з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС).

Перед аварійно-рятувальною службою МНС поставлені завдання захисту населення від наслідків аварій, катастроф, стихійних лих і в осередках ураження, проведення рятувальних та інших невідкладних робіт.

Спеціалізовані формування - це підрозділи цивільної оборони, призначені для виконання специфічних робіт, пов'язаних із радіаційною та хімічною небезпекою, значними руйнуваннями, аварійними ситуаціями на нафтогазодобувних промислах та продуктопроводах, проведенням профілактичних та відновлювальних робіт, що потребують спеціальної кваліфікації особового складу і застосування спеціальних технічних засобів.

Спеціалізовані формування безпосередньо підпорядковуються органу-засновнику, а оперативно - для застосування в разі НС - відповідному органу управління у справах цивільної оборони.

На спеціалізовані формування покладаються:

• рятувальні та евакуаційні роботи в осередку ураження та надання медичної допомоги потерпілим безпосередньо на місці робіт або на шляхах евакуації;

• профілактична робота по запобіганню аваріям і катастрофам;

• виробництво, ремонт та технічне обслуговування захисних дихальних апаратів, контрольних приладів, засобів аварійного зв'язку, іншого оснащення для ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.

Крім того, спеціалізовані формування можуть виконувати роботи неаварійного характеру, спрямовані на поліпшення протиаварійного захисту потенційно небезпечних об'єктів та підготовку персоналу таких об'єктів до дій у надзвичайних ситуаціях.

Невоєнізовані формування (НФ) - це група робітників та службовців об'єкта, що об'єднані в окремі загони, команди, дружини, ланки, групи, оснащені спеціальною технікою і майном, без звільнення від основної роботи, підготовлені для ведення рятувальних та інших невідкладних робіт (РІНР) при виникненні надзвичайної ситуації.

Базою створення невоєнізованих формувань є підприємства, установи та організації, їх працівники, матеріальні та технічні засоби.

Невоєнізовані формування забезпечення (служб) створюються в адміністративно-територіальних одиницях, на об'єктах господарювання і призначені для вирішення спеціальних завдань та всебічного забезпечення РІНР у районах стихійного лиха й вогнищах ураження. Організаційно це можуть бути загони, команди, колони, бригади, дружини, групи, відділення, ланки, пости. Вони можуть виконувати такі завдання:

• ведення розвідки;

• забезпечення зв'язком;

• ведення медичної розвідки, надання медичної допомоги, проведення протиепідемічних та санітарно-гігієнічних заходів;

• локалізація та гасіння пожеж;

• ведення інженерної розвідки, РІНР, відновлення і ремонт доріг та дорожних споруд;

• ведення аварійно-технічних робіт на мережах і спорудах комунально-енергетичного господарства;

• проведення санітарної та спеціальної обробки людей, техніки, майна, а також територій;

• перевезення людей і матеріальних цінностей;

• підтримування громадського порядку, несення комендантської служби;

• забезпечення гарячим харчуванням, водою, продовольством, одягом, взуттям та іншими видами забезпечення.

68. На цукровому заводі, розташованому в 10 км від міста, трапилась аварія після пошкодження цистерни, в якій знаходилось 50т. Соляної кислоти.Висота розлитої кислоти h = 0.05м. Метеорологічні умови в той день були: інверсія, температура повітря -+20°С. швидкість вітру – 2 м/с, напрямок – у бік міста, Населення забезпечено на 60%. Визначити:

а) еквівалентну кількість хлору в вторинній хмарі зараженого повітря;

б) час підходу отруйного повітря до міста;

в) можливі втрати населення міста

г)пояснити які невоєнізовані форми ЦО створюються на обєктах господарської діяльності, хто в них входить, які завдання.