- •31. Роль сбу в забезпеченні інформаційної безпеки України.
- •32. Тероризм як засіб реклами
- •33. Особливості впливу засобів масової інформації на інформаційний простір України
- •34. Напрям, мета та завдання системи державних органів по забезпеченню інформаційної безпеки України
- •35. Визначення та співвідношення понять "інформаційна війна'", "спеціальна інформаційна операція", "акція інформаційного впливу", "інформаційне протиборство
- •36. Етапи, ознаки та суб'єкти проведення спеціальних інформаційних операцій
- •37. Моделі інформаційних операцій (на прикладі військово-політичних операцій нато в Югославії, Ірані і Лівії)
- •38. Чорний піар як маніпулятивна технологія
- •39. Рівень ефективності проведення ІпсВ. Назвіть джерела загроз інформаційно-психологічній безпеці людини в міжособистісній комунікації.
- •40. Поняття "інформаційна безпека", "інформаційна безпека особи", "інформаційна безпека суспільства", "інформаційна безпека держави".
39. Рівень ефективності проведення ІпсВ. Назвіть джерела загроз інформаційно-психологічній безпеці людини в міжособистісній комунікації.
Рівень ефективності ІПсВ залежить від:
змісту матеріалу: його складності, конкретності, суспільної важливості тощо. Наприклад, за рівних умов чим простіша інформація, тим більше шансів на те, що дії, на які вона спонукає, можуть виконуватися автоматично, особливо коли не суперечать переконанням об'єкта. Тобто, чим конкретніший заклик до дії, тим вищий ступінь автоматизму відповідної реакції;
психічного стану, що характеризується наявністю високого рівня автоматизму відповідної реакції. Страх, пригніченість, апатія сприяють некритичному й підсвідомому сприйняттю впливу. Ступінь автоматизму у відповіді особи пов'язаний із рівнем усвідомленості та критичності сприйняття інформації. Якщо вплив приймається підсвідомо й некритично, то відповідь аудиторії може бути автоматичною;
часового інтервалу між впливами й відповідною реакцією: із збільшенням часового інтервалу автоматизм реакції зменшується внаслідок підвищення критичності й розумової активності об'єкта (пояснюється включенням змісту отриманої інформації в систему знань особистості й усвідомленням його).
Джерела загроз інформаційно-психологічній безпеці людини в міжособистісній комунікації під час здійснення на неї маніпулятивного впливу доцільно структурувати на три основні групи.
Перша група включає загрози, пов'язані з можливостями маніпулятора впливати на сам процес міжособистісної комунікації. Тобто, відповідно до своєї мети змінювати його хід, організацію, процедуру, інформаційний зміст, використовуючи для цього відповідні прийоми.
Друга група об'єднує загрози, пов'язані з можливостями використання маніпулятором зовнішніх для адресата чинників, і поділяється на такі підгрупи:
а) умови зовнішнього соціального середовища (наприклад, можливість використання інших осіб для здійснення впливу, соціальних зв'язків, що склалися з адресатом і його оточенням тощо);
б) особистий потенціал маніпулятора (скажімо, такі його статусні переваги, як рольова позиція, посада, вік, матеріальне становище, кваліфікація, освіта, здібності, знання, комунікативні навички й уміння і т. ін.);
в) умови зовнішнього фізичного середовища (вибір місця та часу проведення міжособистісної комунікації, створення відповідної обстановки тощо).
Третя група включає загрози, пов'язані з можливостями використання маніпулятором внутрішніх, психологічних, індивідуально-особових характеристик адресата (зокрема його стану).
Застосовуючи відповідні прийоми впливу на різні психічні структури особистості адресата, маніпулятор досягає своєї мети. На відміну від міжособистісного, маніпулювання на політичному рівні знеособлене й передбачає вплив на широкі маси. Воля меншості (а то й окремої особи) в завуальованій формі нав'язується більшості. Маніпулювання свідомістю є системою ІПсВ із метою упровадження у свідомість певного світогляду, ціннісних установок, уявлень про мораль, моральність, нормативність тих чи інших форм поведінки.
