Формування портфелю проектів

ля здійснення ефективної роботи організації у цілому портфель проектів повинен забезпечувати максимальну ефективність за обраним параметром (критерієм) в умовах тих чи інших обмежень ресурсів.

Перший етап при формуванні портфелю полягає у визначенні проектів - кандидатів на включення до портфелю, наприклад, на основі використання аналітичної моделі ранжирування проектів або економічної оцінки ефективності і відбору проектів. На другому етапі виявляються можливі конфлікти або взаємодія за ресурсами між обраних проектів. Третій етап спрямований на оптимізацію портфелю проектів за обраним параметром з урахуванням виявлених обмежень. Інструмент рішення даної задачі описаний у

2.3. Фінансування проектів

Джерела формування інвестиційних ресурсів. До основних джерел формування інвестиційних ресурсів відносяться:

• Внутрішні джерела формування власних інвестиційних ресурсів підприємства (це джерело забезпечує ріст ринкової вартості підприємства)

• Зовнішні джерела формування власних інвестиційних ресурсів підприємства: (Для їх залучення у фінансування проекту підприємство повинно зробити певні зусилля та витрати)

• Джерела формування позикових інвестиційних ресурсів: (забезпечують різноманітність можливостей фінансування проекту)

Системи фінансування проекту. У сучасній практиці управління проектами використовуються дві системи фінансування :

- традиційного фінансування проектів;

- проектного фінансування.

Система традиційного фінансування є найбільш розповсюдженою в умовах економіки перехідного періоду, низького рівня розвитку фінансового ринку, недостатнього обсягу вільного капіталу у суб’єктів, що господарюють, низької правової захищеності вітчизняних та закордонних інвесторів. Цій схемі фінансування проектів притаманні такі особливості:

• Основним організатором фінансування проекту виступає ініціатор.

• Одним з обов’язкових джерел фінансування проекту виступають власні внутрішні джерела ресурсів ініціатора проекту

• Доходи від реалізації проекту отримує переважно ініціатор.

• Фінансову відповідальність перед кредиторами на випадок невдачі реалізації проекту несе ініціатор.

Система проектного фінансування отримала широке застосування в країнах з ринковою економікою. Проектне фінансування можна укрупнено визначити як фінансування інвестиційних проектів, при якому сам проект обслуговує боргові зобов’язання.

Системі проектного фінансування притаманні такі особливості:

• Інвестиційний проект організується у формі самостійного господарюючого суб’єкту - «проектної компанії»..

• Організатором фінансування проекту є не тільки ініціатор, але й інші учасники - засновники проектної компанії, які виступають у ролі інвесторів.

• Фінансування проекту носить суворо цільовий характер.

• Доход за проектом отримують не тільки ініціатор, але й інвестор..

• Інвестиційні ризики розподіляються між усіма учасниками проекту.

• У процесі організації проектного фінансування завчасно розробляються форми виходу учасників з проекту.