10. Яка мета атестації робочих місць за умовами праці? Основні завдання атестації.

Основна мета атестації робочих місць за умовами праці полягає у врегулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками в сфері реалізації прав на здорові і безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації за роботу в несприятливих умовах.

Основними завданнями атестації робочих місць є визначення та усунення шкідливих і небезпечних виробничих факторів на робочому місці, а також причин їх виникнення. У випадку, якщо усунути шкідливі показники неможливо, робоче місце зараховується до категорії шкідливих умов праці, а для працівників, які тут працюють, надаються пільгові права на додаткову відпустку, пільгове пенсійне забезпечення, компенсаційні виплати або інші пільги відповідно до чинного законодавства. Комплексна оцінка умов праці на робочих місцях проводитися в декількох напрямках:

- гігієнічна оцінка умов праці (визначаються різноманітні фактори впливу на організм працівника);

- технічна оцінка (аналізується технологічна оснащеність конкретного робочого місця та його сумісність з технологічними процесами на сусідніх робочих місцях);

- організаційна оцінка умов праці (рівень забезпечення працівників спецодягом і засобами захисту, відповідність робочого місця нормам та правилам санітарної безпеки і т.д.).

11. Які документи складаються за результатами атестації?

За результатами атестації складається перелік:

• робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджується право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;

• робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства відповідно до ст. 26 Закону України "Про підприємства" і ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" ;

• робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно виконати першочергові заходи по їх поліпшенню.

12. Яким чином проводиться гігієнічна оцінка умов праці? На скільки класів підрозділяються умови праці виходячи з принципів гігієнічної класифікації?

Гігієнічна оцінка умов праці проводиться шляхом порівняння результатів проведених вимірів з нормативними значеннями (шум і вібрація оцінюються за еквівалентним рівнем).

Ступінь небезпечності і шкідливості факторів визначається за критеріями, установленими гігієнічною класифікацією праці; розглядаються тільки ті фактори, які за ступенем небезпеки і шкідливості відносяться до ІІІ класу.

Виходячи з принципів Гігієнічної класифікації, умови праці підрозділяються на чотири класи.

1-й клас – оптимальні умови праці – такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а створюються умови для підтримки високого рівня працездатності. Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені тільки для мікрокліматичних параметрів і факторів трудового процесу. Для інших факторів умовний рівень оптимальності визначається рівнем, прийнятним за безпечний для населення.

2-й клас – допустимі умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлені гігієнічні нормативи для робочих місць, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку чергової зміни і не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працівників і їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.

3-й клас – шкідливі умови праці – характеризуються наявністю шкідливих виробничих факторів, що перевищують гігієнічні нормативи і можуть створювати несприятливий вплив на організм працюючих та/або його потомство. Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів і вираженості в організмі працюючих поділяються на чотири ступені:

4-й клас – небезпечні (екстремальні) умови праці, що характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища, вплив яких протягом робочої зміни (або її частини) створює високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень, отруєнь, каліцтв, загрозу для життя.