Порушення ретракції згустку виникає в разі зниження активності ретрактозиму, що міститься у тромбоцитах.
Мета роботи:освоїти метод кількісного визначення ступеня ретракції, виявити та оцінити ретракцію тромба.
Для роботи потрібні: мірна пробірка з пробкою та дренажем, заповнена зсілою кров’ю кроля, штатив, термостат.
Хід роботи. Для визначення ретракціі згустка використовують мірну пробірку, заповнену кров’ю кроля. Кров була випущена з артерії прямо у пробірку. Пробірку затикають пробкою з дренажем і ставлять на 1 год у термостат з температурою повітря 37 С.
Витягти пробірку з термостата. Відзначити, скільки крові є в ній. Витягти пробірку з дренажем і тромбом, що утворився на ньому. Визначити, скільки сироватки залишилось у пробірці.
Рекомендації щодо оформлення результатів роботи. Описати вигляд і форму тромбу, що витягли з пробірки, порівняти його з первісним тромбом. Розрахувати у відсотках кількість сироватки, що залишилась, виходячи із загального обсягу крові.
У висновках відповісти на запитання, чи нормальна ретракція згустка і про що вона свідчить?
5. Зміст теми
ЗАХИСНІ ФУНКЦІЇ
КРОВІ
ГРУПОВІ СИСТЕМИ КРОВІ АВО
СDE Аглютиногени Аглютиніни
Гуморальний Тканинний
імунітет імунітет
Мікрофагоцитоз
Макрофагоцитоз Реакції антиген- антитіло
Захисні функції крові здійснюються завдяки а) вродженому імунітету, у якому приймають участь лейкоцити (гранулоцити, агранулоцити - моноцити), аглютиногени та аглютиніни групових система крові, інші фактори, б) набутому імунітету протягом життя, в якому приймають участь лімфоцити.
Фізіологія лейкоцитів: лейкоцити поділяються на гранулоцити (нейтрофіли 48-78%, еозинофіли 0,5-5%, базофіли 0-1%) та агранулоцити (лімфоцити 19-37%, моноцити 3-11%). Процентне співідношення всіх видів лейкоцитів називають лейкоцитарною формулою. Збільшення кількості лейкоцитів у 1 л крові має назву лейкоцитоз, зменшення – лейкопенія.
Нейтрофіли циркулюють у крові близько 8 годин, потім залишають судини і здійснюють захисні функції у тканинах завдяки мікрофагоцитозу бактерій.
Еозінофіли –мають меншу мікрофагоцитарну активність, але знешкоджують комплекси антиген-антитіло, мають цитотоксичний вплив на гельмінти
Базофіли містять гепарин (протидіє зсіданню крові), гістамін (збільшує проникність капілярів), серотонін (звужує судини), інші речовини, які мають значення у вогнищі запалення.
Моноцити виходять із судин через 30 хв - 72 год, прикріплюються до клітин, дозрівають, збільшуються у розмірі перетворюючись на макрофаги, здійснюють фагоцитоз бактерій, ушкоджених та старих клітін, продукують значну кількість біологічноактивних речовин, що регулюють лейкопоез; репрезентують антигени лімфоцитам:
Лімфоцити – трансформуються в первинних лімфоїдних органах у Т-лімфоцити (у загрудинній залозі –тимусі) та В-лімфоцити (у кістковому мозку). У вторинних лімфоїдних органах (лімфатичні вузли, лімфоїдна тканина слизової оболонки травного каналу, селезінка) зустрічаються з антигенами, після чого В-лімфоцити перетворюються на плазматичні клітини, які продукують відповідні антитіла, що взамємодіють з антигенами, утворюють комплекси антиген-антитіло (гуморальний імунітет); Т-лімфоцити знищують чужеродні клітини при пересадці органів (реакція відторгнення) та змінені клітини (клітинний імунітет).
Фізіологічні лейкоцитози спостерігаються при вагітності, фізичному навантаженні (міогенний лейкоцитоз), психичному стрессі, після прийому їжи (харчовий лейкоцитоз). Лейкоцитоз новонароджених також відноситься до фізіологічних лейкоцитозів. При фізіологічних лейкоцитозах відбувається збільшення абсолютної кількості лейкоцитів без змін в лейкоцитарної формулі.
Спрощена схема контуру регуляції лейкопоезу гранулоцитів/моноцитів