3.Індивідуальна серологічна проба на групову сумісність
Ця проба передбачає можливість виявлення у реципієнта високого титру антитіл проти антигенів, що містяться в еритроцитах донора і належать до неосновних групових систем.
Для виконання проби необхідні: чашка Петрі, дзеркало, очні піпетки, предметне скло, сироватка (плазма) реципієнта, кров донора.
Ця проба дозволяє виявить „повні” антитіла, що реагують з антигенами без додавання колоїдів при кімнатній температурі (від 15 до 25 С) На суху чашку Петрі нанести 1 краплю сироватки (плазми) реципієнта. Діаметр краплі повинен бути не менш ніж 1,5 – 2 см. На предметне скло нанести 1 краплю крові донора і кутом другого предметного скла перенести частину краплі крові в краплю сироватки, рівномірно їх розмішати. Співвідношення крапель крові та сироватки становить 1:20. Спостерігати не довше 5 хв. (Див. Посібник з нормальної фізіології, с.137).
4. Індивідуальна проба на резус- сумісність .
На водяній бані при температурі 44-48 С при додаванні колоїдів.(Подальшій хід роботи див. пробу № 3)
Під час переливання крові проводиться
5. Біологічна проба.
15 мл крові донора вводиться реципієнтові тричі з інтервалом 3-5 хв. Проводять спостереження за станом реципієнта, звертаючи увагу на симптоми, що можуть свідчить про наявність аглютинації. На наявність аглютинації можуть вказувати об`єктивні та суб`єктивні показники. Об`єктивні показники: погодинний діурез (визначають після гемотрансфузії протягом певного часу), частоту і наповнення пульсу, артеріальний тиск, колір шкірних покровів на слизових. Суб`єктивні показники: головний біль, біль у кістках, попереку, лихоманка, нудота. Ці симптоми обумовлені не тільки утворенням конгломератів еритроцитів та їх гемолізом, а також інтенсивним внутрисудинним зсіданням крові, тому що в еритроцитах є фактори, що викликають агрегацію тромбоцитів. Руйнування в кров”яному руслі еритроцитів та тромбоцитів призведе до внутрисудинного зсідання крові. При цьому особливо пошкоджуються нирки, утворення сечі може припинитися.
Визначення групи крові в системі АВО за допомогою стандартних людських сироваток
Гемаглютинуючі сироватки
Групи крові |
Групи І (містить та аглютиніни) |
Групи ІІ (містить аглютиніни) |
Групи ІІІ (містить аглютиніни) |
Групи ІV (не містить аглютинінів системи АВО) |
На мембрані еритроцитів аглютиногени системи АВО відсутні |
|
|
|
|
На мембрані еритроцитів аглютиногени А |
А+
|
|
А+ |
|
На мембрані еритроцитів аглютиногени В |
В+
|
В+ |
|
|
На мембрані еритроцитів аглютиногени А та В |
А+ та В+
|
В+ |
А+ |
|
І
ІІ
ІІІ
IV
аглютинація нема аглютинації
В основі проб зі стандартними людськими сироватками, як і при визначенні групи крові за допомогою цоліклонів, лежить реакція аглютинації аглютиногенів А з аглютинінами (А+) та\або аглютиногенів В з аглютинінами (В +). Як і в попередній практичній роботі з визначенням групи крові в системі АВО за допомогою цоліклонів, проби зі стандартними людськими сироватками виявляють наявність/відсутність аглютиногенів А та В на мембранах еритроцитів досліджуваної крові. В роботі № 1 аглютинінами є цоліклони анти-А (аглютинін ) та анти-В (аглютинін ), а при визначенні групи крові за допомогою стандартних людських сироваток аглютинінами є власне аглютиніни, що містяться в плазмі крові людини.
Як відомо, плазма людини І групи крові містить аглютиніни та . Плазма ІІ групи - аглютиніни, плазма ІІІ групи - аглютиніни. Плазма людини ІУ групи не містить аглютинінів системи АВО. Стандартні сироватки отримують з плазми людей відповідних груп, які очищують від антитіл, що не відносяться до системи АВО та фібриногену.
При змішуванні стандартної людської сироватки І групи, яка містить аглютиніни та з кров'ю І групи аглютинації не буде, тому що на мембранах еритроцитів І групи немає аглютиногенів А та В.
При змішуванні стандартної людської сироватки І групи (аглютиніни та ) з кров”ю ІІ групи (на мембрані еритроцитів є аглютиногени А) відбувається реакція аглютинації між аглютиніном сироватки та аглютиногеном А (А+).
При змішуванні стандартної людської сироватки І групи (аглютиніни та ) з кров”ю ІІІ групи (на мембрані еритроцитів є аглютиногени В) відбувається аглютинація аглютиніну сироватки та аглютиногену В (В+).
При змішуванні стандартної людської сироватки І групи (аглютиніни та ) з кров”ю ІУ групи (на мембрані еритроцитів є аглютиногени А та В) відбувається аглютинація аглютиніну сироватки та аглютиногену А (А+), та аглютиніну сироватки та аглютиногену В (В+).
При змішуванні стандартної людської сироватки ІІ групи, яка містить аглютиніни з кров'ю І групи аглютинації не буде, тому що на мембранах еритроцитів І групи немає аглютиногенів В.
При змішуванні стандартної людської сироватки ІІ групи (аглютиніни ) з кров”ю ІІ групи (на мембрані еритроцитів є аглютиногени А) не відбувається реакція аглютинації.
При змішуванні стандартної людської сироватки ІІ групи (аглютиніни ) з кров”ю ІІІ групи (на мембрані еритроцитів є аглютиногени В) відбувається аглютинація аглютиніну сироватки та аглютиногену В (В+).
При змішуванні стандартної людської сироватки ІІ групи (аглютиніни ) з кров”ю ІУ групи (на мембрані еритроцитів є аглютиногени А та В) відбувається аглютинація аглютиніну сироватки та аглютиногену В (В+).
При змішуванні стандартної людської сироватки ІІІ групи, яка містить аглютиніни з кров'ю І групи аглютинації не буде, тому що на мембранах еритроцитів І групи немає аглютиногенів А .
При змішуванні стандартної людської сироватки ІІІ групи (аглютиніни ) з кров”ю ІІ групи (на мембрані еритроцитів є аглютиногени А) відбувається реакція аглютинації між аглютиніном сироватки та аглютиногеном А (А+).
При змішуванні стандартної людської сироватки ІІІ групи (аглютиніни ) з кров”ю ІІІ групи (на мембрані еритроцитів є аглютиногени В) не відбувається аглютинація.
При змішуванні стандартної людської сироватки ІІІ групи (аглютиніни ) з кров”ю ІУ групи (на мембрані еритроцитів є аглютиногени А та В) відбувається аглютинація аглютиніну сироватки та аглютиногену А (А+).
При змішуванні стандартної людської сироватки ІУ групи, що не містить ні , ні аглютинація не відбувається з кров”ю жодної групи.
Гемостаз – це зупинка кровотечі при пошкодженні судин. Види гемостазу: 1) судинно-тромбоцитарний (первинний) - полягає в утворенні тромбоцитарного тромбу при пошкодженні судин мікроциркуляторного русла та звуженні судин, 2) коагуляційний (вторинний) або зсідання крові – полягає в перетворенні білка плазми фібриногену у фібрин та утворення червоного тромбу.
ГЕМОСТАЗ
Внутрішній шлях активації зсідання
крові
Зовнішній шлях активації зсідання
крові
