- •Лекція ветеринарно-санітарний контроль, технологія переробки та гігієна субпродуктів і харчових тваринних жирів
- •1. Поняття і класифікація субпродуктів
- •2. Хімічний склад субпродуктів
- •3. Ветеринарно-санітарні вимоги до збору субпродуктів
- •4. Ветеринарно-санітарні вимоги до обробки субпродуктів
- •1. В цеху забою худоби і розбирання туш:
- •2. В субпродуктовому цеху:
- •5. Ветеринарно-санітарний контроль та оцінювання субпродуктів
- •6. Класифікація харчових жирів тваринного походження
- •7. Ветеринарно-санітарні вимоги до жиру-сирцю
- •Ветеринарно-санітарний контроль харчових жирів тваринного походження
- •8. Ветеринарно-санітарні вимоги до технології витоплення жирів
- •9. Псування жирів
- •10. Ветеринарно-санітарний контроль переробки харчових тваринних жирів
5. Ветеринарно-санітарний контроль та оцінювання субпродуктів
Ветеринарно-санітарну експертизу субпродуктів проводять відповідно до «Правил передзабійного ветеринарного огляду тварин і ветеринарно-санітарної експертизи м’яса та м’ясних продуктів» (2002 р.).
Субпродукти періодично перевіряють на якість для чого досліджують до 5 % місць у кожній партії.
За ступенем свіжості субпродукти ділять на свіжі, сумнівної свіжості і не свіжі (зіпсовані). Ступінь їх свіжості досліджують органолептично. Визначають колір з поверхні і на розрізі, запах, консистенцію.
За сумнівної свіжості субпродукти мають:
відтінок – сіруватий;
консистенцію – крихку;
щільність і пружність – зникає;
поверхня стає вологою чи слизькою;
запах – кислий, неприємний дещо гнильний.
Якщо субпродукти не свіжі, то вони мають:
консистенцію – пухку;
колір – сірий з зеленуватим відтінком;
запах – кисло-гнильний або гнильний;
поверхня розрізу – липка.
Крім органолептичних досліджень субпродукти досліджують на показники безпечності:
1) токсичні елементи (свинець, кадмій, арсен, ртуть, мідь);
2) мікотоксини (афлатоксин В1);
3) пестициди (актелак; базудин; ГХЦГ гама-ізомер; 2,4Д; ДДВФ; ДДТ та його метаболіти, карбофос, метафос, ртутєвмістимі пестициди, хлорофос);
4) радіонукліди (цезій-137, стронцій-90).
У разі виявлення змін в субпродуктах працівники цеху подають ці органи для огляду лікарю ветеринарної медицини.
Паренхіматозні органи утилізують у разі:
виявлення атрофічних, циротичних і дистрофічних процесів;
пігментації (меланоз, гемосидероз);
патологій легень (пневмонії, плеврити, абсцеси, пухлини, аспірація);
патологій серця (перикардити, епікардити, міокардити, ендокардити);
патологій печінки (множинні абсцеси, гнійний гепатит, цироз, дистрофії, гепатит, пухлини);
патологій селезінки (всі види);
патологій нирок (нефрози, нефрити, інфаркти, множинні кісти, гідронефроз, пухлини, ниркові камені);
патологій вимені (мастити різної етіології);
головний мозок (дистрофії, некрози, енцефаліти).
Субпродукти знищують за таких захворювань:
ехінококоз;
туберкульоз;
гнійно-некротичні процеси.
Печінку і легені знезаражують і реалізують в замороженому вигляді, якщо вони уражені:
фасціолами,
дикроцеліями,
метастронгільозом,
диктіокаулами,
лінгватульозом.
В інших випадках їх зачищають, а неуражену частину випускають без обмежень.
Залишати субпродукти необробленими на наступну добу заборонено.
Субпродукти реалізують за наявності ветеринарного свідоцтва (форма 2 вет) та посвідчення якості або направляють для промпереробки після очищення і охолодження.
Після промивання субпродукти направляють для переробки на субпродуктові вироби або на зберігання у холодильник.
Дефекти, за наявності яких забороняється торгівля субпродуктами, але допускається промпереробка чи використання на корм хутровим тваринам і виробництво сухих тваринних кормів:
1) субпродукти, які змінили природній колір, розмерзлися, вдруге заморожені, з порізами, з технічними пігментними плямами;
2) субпродукти 1-ї та 2-ї категорій в необробленому вигляді;
3) шерстні субпродукти з наявністю технологічних дефектів не більше 15 % поверхні або із залишками волосся не більше 5 % поверхні.
