- •Питання на екзамен із навчальної дисципліни «організація транспортних подорожей»
- •Поняття транспортної системи та стратегія сталого розвитку.
- •2.Розвиток транспортної системи у період давніх цивілізацій.
- •3.Розвиток транспортної системи у період Середньовіччя.
- •4.Розвиток транспортної системи у період Великих географічних відкриттів.
- •5.Розвиток транспортної системи у період промислової і транспортної революції.
- •6.Загальні особливості транспортної системи періоду її інтенсивного розвитку (хХст.)
- •7.Вплив транспорту на навколишнє природне середовище.
- •9.Розвиток автоперевезень у світі.
- •8.Види забруднення під час транспортних турів та політика екологічної безпеки транспорту.
- •10.Регіональні особливості системи автомобільних перевезень.
- •11.Основні види автотранспорту.
- •12.Нормативно-правова база організації автобусних перевезень.
- •14.Особливості організації спеціалізованого автобусного маршруту.
- •15.Особливості організації роботи гіда (керівника туристичної групи) на автобусних маршрутах.
- •Організація прокату автомобілів.
- •Вимоги до безпеки автомобільного транспорту. Екологічні проблеми автотранспорту.
- •Виникнення та розвиток повітряного транспорту.
- •19.Сучасний стан ринку авіаперевезень у світі та Україні.
- •20.Основні типи літаків для перевезення пасажирів.
- •21.Правове забезпечення авіаційних перевезень у міжнародному та внутрішньому сполученнях.
- •Організація взаємодії туристичної фірми з авіакомпанією.
- •Резервування авіаквитків на регулярних лініях.
- •24.Система тарифів та пільг при авіаперевезеннях.
- •25.Організація обслуговування пасажирів на регулярних авіалініях.
- •26.Організація роботи гіда на авіаційному маршруті.
- •Забезпечення безпеки на авіарейсах. Екологічні проблеми авіатранспорту.
- •28.Стан розвитку залізничної мережі.
- •Розвиток швидкісних перевезень залізничним транспортом.
- •30.Рухомий склад залізничного пасажирського транспорту. Правове регулювання залізничних перевезень пасажирів.
- •31.Організація спеціальних залізничних турів (турпоїздок).
- •32.Організація обслуговування туристів під час спеціального залізничного туру.
- •33.Організація перевезень на міжнародних регулярних залізничних лініях.
- •34.Організація перевезень туристів на регулярних залізничних лініях в Україні.
- •Особливості організації роботи гіда (керівника групи) та забезпечення безпеки на лінійному залізничному маршруті.
- •36.Флот водного транспорту та види водних рейсів.
- •37.Стан розвитку внутрішньої водної мережі та основні річкові круїзні території.
- •38.Стан розвитку морської транспортної мережі та формування круїзних територій.
- •Особливості сучасного стану розвитку ринку водних подорожей.
- •40.Нормативно-правова база організації водних перевезень.
- •41.Організація обслуговування туристів при лінійному перевезенні судном.
- •42.Особливості організації круїзного водного маршруту.
- •43.Організація обслуговування туристів під час водних подорожей.
- •44.Забезпечення безпеки пасажирів під час водних подорожей.
- •44.Безпека природокористування під час водних подорожей.
- •45.Сутність та структура транспортних подорожей.
- •Транспортні тур та їх особливості.
- •46.Комп’ютеризовані засоби бронювання та продажу транспортних подорожей.
Особливості сучасного стану розвитку ринку водних подорожей.
Експерти Світової туристичної організації вважають круїзи одним з п’яти найбільш перспективних видів туризму ХХІ ст. Світовий круїзний ринок швидко розвивається. Якщо у 1970 р. в круїзах брало участь 500 тис. осіб, на 2005 р. ця цифра сягнула 12 млн. Щорічний приріст складає 9,6 %.
Кількість суден за останні 25 років збільшилась майже у 2 рази – від 147 у 1980 р. до 243 у 2005 р. На ринку круїзів працює 60 операторів, з них 50 має від 1 до 3 суден. На ринку круїзів відбувається концентрація капіталу та круїзного флоту. Якщо у 1990 р. 8 компаній контролювали 47% ринку, то в 2005 р. – уже 60%.
З метою координації діяльності туроператорів на ринку була створена Міжнародна організація круїзних операторів (КЛІА), що наприкінці 1990-х рр. об’єднувала понад 30 компаній. Членам КЛІА належить 97% усіх місць на круїзах, що пропонуються у Північній Америці. З КЛІА працює близько 19 тис. турагентів.
Враховуючи рівень технічного обладнання, комфорта-бельність флоту, рівень сервісу на борту, розміри базових тарифів, виділяють чотири категорії круїзних компаній:
стандартні (три зірки, наприклад, “Дельфін”),
перший клас (чотири зірки, наприклад, “Коста”),
престижні (п’ять зірок, наприклад, “Холланд” або “Селебрейт”),
суперлюкс (шість зірок, наприклад, “Сі борн”).
Провідними компаніями вважають “Карнівал”/”Холланд-Америка Лайн”, “Роял Карибіан Лайн” та “Пі енд Оу”/група “Принцес Круїз”. Цим компаніям належать 30% існуючих у світі теплоходів. Використовуючи сприятливу кон’юнктуру, ці круїзні компанії вкладають великі кошти у будівництво нових суден. На чотири компанії “Карнівал”/ “Холланд-Америка Лайн”, “Роял Карібіан Лайн”, “Пі енд Оу“/група “Принцес Круїз”, “Стар Круїз” припадає 80% місць на нових судах. Збільшення кількості місць планується здійснити за рахунок будівництва “мега-лайнерів”.
Наприклад, компанія «Карнівал» будує лайнери мега-класу. Після вводу “Carnival Destiny” на 100 тис. т та 2500 пасажирів компанія планує придбати ще чотири подібних судна – “Tріумф”, “Вікторія”, ”Конкіст”, ”Глорія”.
Компанія «Карнівал» вважається одним із лідерів на ринку круїзів. Вона була заснована у 1972 р. і мала лише один теплохід “Марді Гра”, але із казино, кінозалом, 2 оркестрами, ресторанами та численними барами і буфетами.
Головним “ноу-хау” засновника компанії Теда Арисона була стратегія створення атмосфери свята для туристів усіх вікових категорій та класів. Він поставив своєю метою перетворити круїзи з відпочинку для еліти на масовий турпродукт для людей із середніми доходами. Ідея виявилась дуже вдалою. Компанія однією з перших почала реалізовувати концепцію пакетних турів – круїз і авіаперевезення.
У грудні 1988 р. “Карнівал” придбала за 625 млн. дол. круїзну компанію “Холланд Америка”, що мала 19 суден на 25 тис. місць, та стала найбільшим туроператором на круїзному ринку басейну Карибського моря.
“Карнівал” розширює географію круїзів, вийшовши на другий за попитом круїзний ринок – Середземномор’я. Компанія придбала у листопаді 1995 р. 49% акцій фірми “Епіротікі” – одного з лідерів круїзів грецькими островами. Для “Епіротікі” подібне об’єднання було необхідне, щоб вкласти кошти в оновлення флоту (середній вік теплоходів складав 32 роки).
Компанія “Роял Карибіан”, що була заснована в 1969 р., реалізує близько 40 турів басейном Карибського моря, Панамським каналом, уздовж узбережжя Мексики, на Аляску, в Європейському регіоні. Щорічно фірма перевозить близько 800 тис. туристів. Компанія має власний острів у Карибському морі, призначений для учасників круїзних турів. Упродовж 1999-2000 рр. “Роял Карибіан” спустила на воду два мега-судна класу “Eagle” довжиною 311 м. Це лайнери “Вояджер оф Сі” та “Eксплорер оф Сі”, розраховані на 3840 місць для пасажирів та 1180 осіб екіпажу.
Послугами компанії, в основному, користуються американські туристи, хоча останнім часом в Росії та в Україні з’явилися фірми-турагенти “Роял Карибіан”. В Україні круїзи на лайнерах компанії можна придбати у компанії “Діліжанс-тур.”
Британська компанія “Пі енд Оу” добре відома на маршрутах, що пов’язали Європу з Індією, Китаєм, Австралією та іншими далекосхідними країнами. Упродовж багатьох десятиріч ця компанія панувала на далекосхідних лініях. Нині з’явилися сильні конкуренти, наприклад “Стар Круїз”, якій вже належить 70% ринку тихоокеанських круїзів. Компанія “Пі енд Оу” працює на ринку круїзів під маркою “Принцес”.
Інші великі компанії “Селебрейт”, “Коста” також активно розширюють свій флот. Разом з тим на ринку з’явився ряд нових компаній – “Дісней Круїз”, “Стар Круїз”, що мають усі підстави в майбутньому скласти конкуренцію лідерам. Круїзний бізнес зацікавив компанію “Дісней”, що займається організацією дозвілля (парки розваг “Діснейленд”, “Світ Діснея”, ”Євродіснейленд” тощо). Компанія “ДІсней” придбала два приватні острови Багамського архіпелагу та з січня 1998 р. проводить круїзи на суднах “Дісней Магік” та “Дісней Уондер” тоннажем по 85 тис. т.
Трагічні події вересня 2001 р. у США вплинули на стан світового круїзного бізнесу. Основними споживачами водних турів є американці і 50% ринку морських подорожей припадало на басейн Карибського моря. Падіння попиту становило близько 40%. Ціни знизилися практично удвоє. Збанкрутувала компанія “Ренесанс Круїз”. “Роял Карибіан” здійснила на 20% скорочення штатів.
Відбувається процес глобалізації на ринку круїзів.
На жаль, ринок морських круїзів в Україні знаходиться на початковій стадії розвитку. На круїзному ринку України працюють компанії “Тартус”, "Омікс" (Одеса). Саме “Омікс” на теплоході "Асседо" здійснював круїзи Середземним морем та Балтикою у сезон 2002-2003 рр.
Сучасний ринок поромних перевезень знаходиться у складному стані. З введенням в експлуатацію Євротунелю почали виникати проблеми у власників поромів, що працювали на напрямку Великобританія – Європа.
Основними лідерами на ринку поромного сполучення є скандинавські компанії. Компанії “Сілія Лайн” та “Вікінг Лайн” експлуатують на Балтиці 13 пасажирських суперпоромів водомісткість 58000 т кожний. Більшість поромів мають 989 кают на 2700 пасажирів та здатні прийняти на борт 400 легкових автомобілів. У складі флоту компанії “Сілія Лайн” і найбільший у світі пором “Сілія Європа” довжиною 200 м, що здатен прийняти на борт одночасно 3000 пасажирів. Він має 1194 каюти, 6 ресторанів, мережу барів та нічних клубів, казино, магазини, конференц-зали, 28 кімнат для переговорів, сотовий телефонний зв’язок та інші атрибути сервісу.
На міжнародних поромних лініях існує класифікація кают. Виділяють: апартаменти (20-30 кв. м, з усіма зручностями), каюти класу люкс А та люкс В (20 кв. м з усіма зручностями), двомісні В (10-12 кв. м з частковими зручностями), двомісні С-Д (5-6 кв. м без зручностей та ілюмінатора), сидячі у салоні та палубні місця.
Передбачені спеціальні каюти для інвалідів та пасажирів із дітьми, зони для відпочинку та розваг. Пороми мають від 9 до 11 палуб, що з’єднані швидкісними ліфтами. У вартість квитка входить тільки сніданок, а повне харчування можна придбати за додаткову плату. Компанії надають знижки для туристичних груп, дітей, інвалідів, студентів. Останнім часом поромні компанії почали надавати й екскурсійне обслуговування у місцях стоянки суден та бронювати місця у готелях.
Пороми займають важливе місце на ринку Греції. Значна частина населення проживає на островах, зв’язок між материковою та острівною частинами країни підтримують близько 600 пасажирських поромів. Основні порти Середземномор'я: Венеція, Дубровнік, Пірей, Іракліон, Ларнака, Стамбул, Александрія. Освоївши власний ринок, грецькі судноплавні компанії консолідували свої зусилля на освоєння Балтики. Вони розпочали конкурувати з німецькими та скандинавськими компаніями. Широко використовуються поромні переправи між Грецькими островами, через Мессинську протоку між Італією та о. Сіцілія, Італією та Грецією, Великобританією, Францією, Бельгією, Нідерландами, країнами Скандинавії.
На ринках країн Скандинавії найбільшою популярністю (до 10 млн. пасажирів на рік) користуються маршрути Стокгольм (Швеція) – Турку або Гельсинки (Фінляндія). Ці маршрути є не тільки одними з найбільш мальовничих, але і привертають клієнтів можливістю придбати на борту алкогольні напої значно дешевше, ніж у країнах. Українська компанія “Укрферрі” здійснює експлуатацію автомобільно-пасажирського порому “Каледонія” за маршрутом Одеса – Стамбул. Туристи розміщуються у комфортабельних каютах 1 та 2 класів, автомобільна палуба вміщує 50 легкових автомобілів. З Маріуполя на теплоході “Гипаніс” розпочали здійснювати маршрути до Стамбулу. Перспективним є відкриття поромної ліній до Греції (лінія з Маріуполя до Пірея), бо Приазов'я – це місце компактного проживання грецької общини. На сучасному етапі ринкових реформ Україна не має можливості будувати чи купувати великі морські лайнери. Тому перспективними є використання сучасних швидкісних суден невеликого тоннажу. Це дозволить здійснювати короткотермінові подорожі за маршрутом Одеса – Ялта, Одеса – Сочі, Сочі – Новоросійськ, Одеса – Стамбул та ін. До переваг такого флоту відносяться: висока швидкість – 40-50 вузлів (75-100 км/год.), невелика вартість будівництва – від 5-7 млн. дол. для пасажирських до 40 млн. дол. для поромів із вантажною функцією. Судна окупаються за 3-5 років.
Серед найбільших туроператорів, що пропонують відпочинок на яхтах – британські фірми “Сансейл” (35 тис. клієнтів, 150 яхт) та “Соверейн” (4 тис. клієнтів, 65 яхт); грецькі “Одиссей” (45 яхт), “Космос” (10 суден).
У Росії для проведення елітних круїзів, бізнес-турів, семінарів, конгрес-турів використовуються комфортабельні яхти та парусні судна. Серед них “Крузенштерн”, “Світ”, “Товариш” та найбільше у світі навчальне вітрильне судно – барк “Сєдов” (належить Мурманській державній рибопромисловій академії). Побудований ще у 1921 р. на верфях Круппа у Німеччині, барк перебуває у відмінному стані та регулярно бере участь у міжнародних вітрильних регатах.
Україна, що розташована на берегах Чорного та Азовського морів, має сприятливі ресурси для розвитку яхтінгу. На 2000 р. в акваторії України ходило 500 ліцензованих яхт, працювало 25 яхт-клубів. Річкові яхт-клуби знаходяться у Києві, Вишгороді, Українці, Черкасах, Кременчуці, Дніпропетровську, Запоріжжі, Миколаєві, Херсоні. Найбільший морський яхт-клуб міститься в Одесі. На туристичному ринку пропонуються маршрути Дніпром та Чорним морем. Як приклад можна навести 9-денний річковий тур Київ – Канів – Київ або 7-денний морський Севастополь – Ялта – Судак –Коктебель – Феодосія.
Будівництво яхт є галуззю української промисловості, продукція якої здатна швидко вийти на світовий рівень. У країні працюють декілька компаній, що виробляють та реалізують яхти та обладнання, здійснюють ремонт та переобладнання суден. У Миколаєві працює кілька спеціалізованих фірм: “Акветон”, ”Майн”, “Яхт-верф Навігаль”, Чорноморський судномеханічний завод, київська фірма “Оріяна”. Вартість яхт на внутрішньому ринку складає від 4 тис. за стару яхту до 40-150 тис. дол. за нову.
Розвиток цього туристичного продукту в Україні стримується нерозвиненою інфраструктурою та високою вартістю суден.
