6. 6.Загальні особливості транспортної системи періоду її інтенсивного розвитку (хХст.)

Довжина світової транспортної мережі на кінець ХХ ст. сягнула 33 млн. км. Проблеми розвитку світової транспортної мережі знайшли своє відображення у роботах Л. І. Василевського, В. П. Максаковського, С. Б. Шліхтера. Найбільш загальними показниками розвитку транспортної галузі є динаміка зростання протяжності транспортних магістралей та обсягів перевезень кожним видом транспорту.

Аналіз світової транспортної мережі свідчить про зменшення упродовж останніх 50 років протяжності залізниць та судноплавних ділянок на річках, тобто шляхів, що обслуговують старі види транспорту. Це пояснюється розвитком та зростанням конкурентоздатності нових видів транспорту: автомобільного, повітряного. У 1960 р. довжина залізниць становила 1320 тис. км, а у 2000 р. – 1180 тис. км. Разом з тим чітко прослідковується тенденція до модернізації. За 1950-1995 рр. зросла в 3,3 рази протяжність електрифікованих ліній. На 50% зросла протяжність автодоріг, збільшилась у 4 рази частка доріг з твердим покриттям. Скоротилась протяжність судноплавних річок та каналів, натомість довжина повітряних шляхів зросла в 2,5 рази.

На транспорті перевозиться щорічно понад 1 трлн. пасажирів. Пасажирообіг збільшився з 2,5 трлн. пас./км у 1950 р. до 18 трлн. пас./км на кінець ХХ ст. Збільшення пасажирообігу у 7 разів свідчить про постійно зростаючу рухомість населення. На морському транспорті пасажиропотік виріс у 1,9, на залізниці у 2,9, на автотранспорті у 8, а на авіаційному транспорті у 74 рази.

Бензиновий двигун внутрішнього згорання знайшов широке використання в наземному (автомобілі, мотоцикли), повітряному (гвинтові літаки), водному (моторні човни) транспорті. Тільки у 1950-х рр. до бензинового двигуна додався реактивний.

У структурі пасажирообігу провідне значення (14,6 трлн. пас./км, а це приблизно 80%) має автомобільний транспорт (легкові автомобілі та автобуси). Велике поширення автомобільного транспорту пояснюється його зручністю та маневреністю. Зменшення вартості легкового транспорту спричинило автомобільний бум та зробило його масовим засобом перевезення. Кількість автомобілів зросла за останні 50 років у 10 разів – з 65 млн. до 650 млн. одиниць. Масового поширення набув автотуризм. Найбільш масовим туристичним транспортом залишається автобус. Його частка складає до 70% від загальної кількості автомобільних перевезень.

Залізничний транспорт забезпечує 11% світового пасажирообігу. З розвитком мережі швидкісних залізниць пов'язане подальше зростання популярності залізниць при здійсненні подорожей.

За пасажирообігом повітряний транспорт (8%) практично наблизився до рівня залізничного. Фахівці відмічають тісний зв’язок між збільшенням кількості авіаційних перевезень та розвитком туризму. Кількість цивільних літаків та гелікоптерів становить 44 тис. одиниць. Для подорожей почали використовувати швидкісні комфортабельні авіалайнери, що значно скоротило час трансконтинентальних польотів. Авіатранспорт має значний вплив на розширення географії туристичних потоків. За прогнозами фахівців, темпи зростання авіаподорожей складатимуть щорічно близько 5%.

На водний транспорт припадає близько 1% загального пасажироообігу. Упродовж 1950-2000 рр. тоннаж морського торговельного флоту збільшився у 5 разів, склав 490 млн. бр. рег. т.

Формування економіки незалежної України у перехідний період від жорстко централізованої системи управління до системи, що заснована на ринкових відносинах, призвело до ряду негативних явищ у галузі транспорту. Обсяги виробництва зменшились до рівня 1960 р. На основі майна державних підприємств в Україні шляхом приватизації було створено понад 800 акціонерних товариств. Різке падіння обсягів роботи негативно вплинуло на прибутки та можливість підтримки основних виробничих фондів, а також на їх оновлення.

Потрібно підкреслити, що виробничий потенціал транспортної мережі України фактично залишився незмінним. Експлуатаційна протяжність залізничних шляхів на початку ХХІ ст. становила 22,8 тис. км. Довжина судноплавних шляхів на початку ХХІ ст. становила 3 тис. км, а протяжність автодоріг складала 168,5 тис. км.

Україна у спадок від СРСР отримала 50% застарілих та фізично зношених фондів. Відсутність державного фінансування розвитку транспорту відбивається на конкурентоздатності транспорту. У ХХІ ст. з удосконаленням існуючих та розвитком нових транспортних засобів, подальшим формуванням транспортної інфраструктури можна сподіватись і на подальший розвиток транспортної галузі.

Більш детальна інформація щодо стану розвитку транспортної системи наводиться у відповідних розділах посібника.