- •29. Основні етапи формування наукових поглядів щодо підприємництва.
- •30. Погляди р.Кантильйона, а.Сміта, ж.-б.Сея, а.Маршала на особу підприємця і підприємництво як соціально-економічне явище.
- •32. Основні функції підприємництва у сучасному світі.
- •33. Теоретичні меделі підприємництва.
- •37. Соціологічні теорії підприємництва.
- •38. М.Вебер і його праця “Протестанська етика і дух капіталізму”.
- •39. В.Зомбарт про “дух” підприємництва.
- •40. Девіантна поведінка і підприємництво.
- •42. Концепція ”Соцієтальної психіки” і її місце в розумінні розвитку підприємництва як ментальної структури.
- •41. Маргінальний статус і підприємництво.
32. Основні функції підприємництва у сучасному світі.
Сутність підприємництва реалізується через його основні функції: інноваційну, ресурсну, організаційну, мотиваційну. Зміст кожної із названих функцій 3. Варналій (2003) розкриває так:
Інноваційна (творча) функція підприємництва полягає у сприянні генеруванню та реалізації нових комерційних ідей, у здійсненні техніко-економічних, наукових розробок, проектів, пов'язаних із господарчим ризиком.
Ресурсна функція підприємництва передбачає мобілізацію на добровільних засадах матеріальних, фінансових, трудових, інформаційних, інтелектуальних та інших ресурсів.
Організаційна функція підприємництва полягає у безпосередній організації виробництва, збуту, рекламі тощо; зводиться до поєднання ресурсів в оптимальних пропорціях, здійснення контролю за їхнім виконанням.
Мотиваційна функція підприємництва передбачає формування стимулюючого механізму ефективного використання ресурсів з урахуванням досягнень науки, техніки, управління та організації виробництва, а також до максимального задоволення потреб споживача.
Зазначені функції створюють передумови для розширення соціо- економічних меж у функціонуванні підприємництва, що робить його важливим складником людської поведінки, покликаної реалізувати особистісний потенціал не лише у власній справі, айв науці, освітній та культурній діяльності. За такого розуміння підприємництво є ширшим за бізнес, є зорієнтований на отримання лише комерційного зиску та особистої вигоди у ділових стосунках. Короткострокова перспектива економічного успіху зазвичай не передбачає у бізнесовій діяльності долучення інноваційного компонента, робить відносини в економічній сфері безособовими і суто раціональними. На противагу бізнесу, підприємництво це інноваційна модель економічної поведінки, орієнтованої на залишковий дохід, не доступний іншим агентам ринкового процессу, які діють стандартно (В. Верховій, В. Зубков, 2002). Таке розуміння підприємництва дає змогу розглядати його як ключову форму суспільної діяльності, як різновид людської творчості, результат неординарних дій, які є важливою основою досягнення економічного успіху. Відповідно підприємець - це активний суб'єкт пошуку й реалізації нових можливостей у генеруванні та освоєнні новаторських ідей, розробленні нових продуктів і технологій, здійсненні інновацій та оволодінні перспективними факторами економічного розвитку.
33. Теоретичні меделі підприємництва.
Традиційно виділяють 3 моделі підприємництва класична, інноваційна та соціально-економічна з альтернативним варіантом їхнього поєднання.
1) КЛАСИЧНА МОДЕЛЬ підприємницької діяльності незмінне орієнтується на найефективніше використання наявних ресурсів підприємства (організації) для отримання прибутку. Економічна зацікавленість,одержання прибутку є основними мотивами цього виду підприємництва. Схема дій цієї моделі така:
оцінка наявних ресурсів;
вивчення можливостей досягнення мети;
використання тієї можливості, яка забезпечує максимальну віддачу від наявних ресурсів.
2) ІННОВАЦІЙНА (ШУМПЕТЕРІВСЬКА) МОДЕЛЬ підприємництва передбачає використання досягнень науково-технічного прогресу і передбачає активне використання нових управлінських рішень з метою постійного зростання економічної та соціальної ефективності господарювання. Передбачає використання будь-яких можливостей (у межах закону), основна мета такої підприємницької діяльності – зароблені кошти знову і знову спрямовувати на розвиток власної справи, постійно удосконалювати власне виробництво. Тому практична реалізація цієї підприємницької моделі має спиратися на таку послідовно здійснювану систему дій:
1) науково обґрунтоване формулювання головної підприємницької мети;
2) усебічна оцінка зовнішнього ринкового середовища з погляду пошуку альтернативних можливостей реалізації запропонованої підприємницької ідеї;
3) неупереджена порівняльна оцінка власних матеріально-фінансових ресурсів і спрогнозованих можливостей;
4) конструктивний пошук зовнішніх додаткових джерел відповідних видів ресурсів (за потреби);
5) ґрунтовний аналіз потенційних можливостей конкурентів у відповідній ніші ринку;
6) практична реалізація завдань інноваційного характеру згідно метою підприємницької діяльності.
3) СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНА МОДЕЛЬ передбачає співпрацю держави і бізнесу, бізнесу і держави для досягнення спільної вигоди. Для існування і розвитку такої моделі необхідні певні передумови їх можна об'єднати в 4 основні групи: економічні, політичні, психологічні й юридичні. 1. Основні ключові економічні моменти розвитку рпідприємництва: - роздержавлення, приватизація, ліквідація монополізму;
- необхідність існування ринкової інфраструктури (банки, біржі,постачально-збутові організації, транспортна система і т.п.);
- самостійність, свобода вибору і прийняття рішень.
2. Першочергові політичні умови:
- стабільність в країні і розвиток процесу демократизації;
- підвищення авторитету уряду, довіри до нього народу.
3. Наявність сприятливого психологічного клімату серед населення.
4. Наявність юридичних законів, які сприяють розвитку підприємництва,захищають його, підтримують.
