- •1)Предмет і завдання курсу «іук»
- •2) Світова культура як синтез нац., регіонал., локальних культур.
- •3. Історична періодизація та типологія української культури.
- •5. Трипольская культура.
- •6. Археологічні культури на території України і тис. До н е – VI ст. Н е
- •7. Культура кочевников на тер-ии Украины: киммерийцы, скифы, сарматы.
- •8.Слов'янська проблема. Культура східних слов'ян.
- •9.Вплив візантійської культури на формування к-ри слов'янських народів і Київської Русі.
- •11. Культура Київської Русі як синтез язичництва та християнської культур.
- •12.Художня культура Київської Русі.
- •13.Значення культури к.Р.
- •10.Культура Київської Русі: загальна хар-ка.
- •14. Культура Галицько-Волинськогокнязівства.
- •16.Діяльність та значення братств для розвитку укр. КультуриХvі - хvii ст.
- •17.Внесок у культуру ренесансної Європи вихідців з України.
- •18.Гуманістичні та реформаційні ідеї в культурі України XVI—п. П. XVII. (на прикладі Острозького культурного осередку)
- •19.Місце і значення літературно-філософської полеміки в українській культурі XVII.
- •20.Берестейська церковна унія як чинник формування самосвідомості українського народу. Полемічна література.
- •21) Формирование казачества.
- •22 Просвітництво
- •23.Вплив київського культурного центру та Києво-Мигилянської колегіуму xvіі – xviіі ст. На словянсько-православний світ та його роль у розповсюдженні просвітницьких ідей.
- •24).Просітницька діяльність п.Могили.
- •25.Самобутність культури українського бароко
- •26.Розвиток укр.Культуры в умовах Гетьманш.
- •27.Сковорода Григорий Саввич
- •28.Українськенац-культ.Відродження (кінець XVIII - початок XX в.)
- •29. Формирование исторической памяти украинского народа 18-19 столетия (козацкие летописи)
- •31. Українофільство як духовно-культурне явище XIX ст. , його зв'язок романтизмом та панславізмом.
- •32. Українська національна ідея, її фундатори та розробка у д. Ч. XIX ст.
- •33. Т. Шевченко.
- •34. Освітянський процес в Україні 19ст. Та значення університетських центрів для формування національної інтелігенції .
- •35. Українська культура в Галичіні 19ст. : діячі, осередки, значення.
- •36. Живопис, музика, театр , архітектура в Україні п. П. 19ст.
- •37). Развитие науки и образования в Украине во второй половине XIX – п. XX ст.
- •38.Укр. Література д. П. 19 ст. Як відбиток народницького етапу нац.-культурного відродження.
- •39. Української театр д. П. XIX – п. XX ст.
- •40. Музична культура в Україні др. П. XIX – п. XX ст.
- •41. Українські митці образотворчого мистецтва , їх внесок у культуру Росії
- •42. Символізм .
- •43. Українське нац.. Відродження к. Хіх – п. Хх ст. : діячі, здобутки.
- •44. Пореволюційна українська культура та політика українізації 20-30 років: ідеї, діячі, наслідки.
- •45. Радянська культура 20-30 х. Років: тоталітаризм і культура.
- •46. Художні та творчі спілки і колективи 20-30-х років в Україні.
- •47. Розвиток культури в Західноукраїнських землях 20-30-х років хх ст.
- •48. Українська культура під час Великої вітчизняної війни та у повоєнні десятиріччя.
- •49. Культура в авторитарній державі: 60-70 роки в срср. ….
- •50. Місце й значення діяльності шістдесятників…
- •51. Українська культура в межах радянської багатонаціональної культури: проблемі і досягнення.
- •52. Постмодернізм та егалітаризм….
- •54. Дегуманізація культури техногенної цивілізації…
- •55. Умови й особливості розвитку української культури в незалежній державі.
- •56. Роль української національно-культурної діаспори…
- •57. Проблема масової культури у хх ст. Соцiокультурнi передумови виникнення тоталiтаризму I фашизму у хх ст.
- •58.Молодiжна контр-культура 60-х рокiв хх ст.
- •60. Політика міжнародних організацій у справах культури. Сучасна українська політика , її здобутки та проблеми.
39. Української театр д. П. XIX – п. XX ст.
У др. п. XIX в. дальнейшее развитие укр .. театра нуждался окончательного отдели. от рус. и польского, форму в. собственного самобутн.репертуару. Кратковременная либерализация общ-полит. жизни в Укр. нач. 60-х годов усилила интерес общественности к театру, обусловила появление любительских драматических. гурткив.Для драматурги нач .. XX cm. большое знач. имели произведения Винниченко («Дисгармония», «Великий Молох» и др.). Формув.укр .. театра на нач .. XXcm. происходило, однако, в пределах бытовой тематики. Современные течения в искусстве отражали преимущественно российские театры. Такой 1постийний театр был организ. в Киеве 1891 p. M. Соловцовим.На по. XX ст. укр .. драмат.имузичн. театры развивали. в пределах национ. формы, хотя преимущество оставалось за представлениями и операми рус., итал., франц., нем .. Поэтому этот период получил название музичн.еклектизму. Укр.театрдореволюц. периода настоятельно требовал реформирования. Для этого создается Киив.консерватория на базе музыкально-драматический. школы в 1913 г. и Одесская консерватория (1914). Однако эти процессы начались позже, в годы нац-вызвать. революции.
40. Музична культура в Україні др. П. XIX – п. XX ст.
Укр. всегда славилась исполнителями вокал.мистецтва. Однако самые талантливые из них - С. Крушельницкая (1872-1952) А. Нежданова, (1853-1922) О. Мишуга (1873-1950), чтобы иметь возможность развить свой талант, шли прославлять сцены театров России (Санкт-Петербург, Москва) , Италии (Милан), Франции (Париж) и др.. стран, где достигли признания в художник. мире. При этом выдающиеся исполнители не прекращали связей с Укр .. На поч.XX ст. с большим успехом выступала в странах Западной Европы и Америки Украинская хоровая капелла под руководством талантливого музыканта и дирижера Александра Кошица (1875-1944). Целую эпоху в музыкальной жизни Украины составляет творчество М.В. Лысенко (1841-1912) - великого украинского композитора, блестящего пианиста-виртуоза, талантливого хорового дирижера, педагога, музыковеда и активного общественного деятеля демократического направления. Ему суждено было стать основоположником украинской классической музыки.
41. Українські митці образотворчого мистецтва , їх внесок у культуру Росії
Європи.
Расцвет светской портретной живописи приходится на вторую половину XVIII века. Именно тогда много талантливой украинской молодежи обучалось и работало в Петербургской академии художеств. Самые известные художники России того времени Дмитрий Левицкий - родом из Киева, Владимир Боровиковский - из Миргорода. Творчество Д. Левицкий подняла портретное искусство росийской империи до уровня западноевропейских художников. Магнатская семья Воронцовых считала его за семейного мастера и хорошо платила за портреты его кисти. А портреты благородных смолянок стали уникальной серией портретов всего 18 века, как и прижизненный портрет философа Дени Дидро, позировал Левицкому в Петербурге.
