- •1)Предмет і завдання курсу «іук»
- •2) Світова культура як синтез нац., регіонал., локальних культур.
- •3. Історична періодизація та типологія української культури.
- •5. Трипольская культура.
- •6. Археологічні культури на території України і тис. До н е – VI ст. Н е
- •7. Культура кочевников на тер-ии Украины: киммерийцы, скифы, сарматы.
- •8.Слов'янська проблема. Культура східних слов'ян.
- •9.Вплив візантійської культури на формування к-ри слов'янських народів і Київської Русі.
- •11. Культура Київської Русі як синтез язичництва та християнської культур.
- •12.Художня культура Київської Русі.
- •13.Значення культури к.Р.
- •10.Культура Київської Русі: загальна хар-ка.
- •14. Культура Галицько-Волинськогокнязівства.
- •16.Діяльність та значення братств для розвитку укр. КультуриХvі - хvii ст.
- •17.Внесок у культуру ренесансної Європи вихідців з України.
- •18.Гуманістичні та реформаційні ідеї в культурі України XVI—п. П. XVII. (на прикладі Острозького культурного осередку)
- •19.Місце і значення літературно-філософської полеміки в українській культурі XVII.
- •20.Берестейська церковна унія як чинник формування самосвідомості українського народу. Полемічна література.
- •21) Формирование казачества.
- •22 Просвітництво
- •23.Вплив київського культурного центру та Києво-Мигилянської колегіуму xvіі – xviіі ст. На словянсько-православний світ та його роль у розповсюдженні просвітницьких ідей.
- •24).Просітницька діяльність п.Могили.
- •25.Самобутність культури українського бароко
- •26.Розвиток укр.Культуры в умовах Гетьманш.
- •27.Сковорода Григорий Саввич
- •28.Українськенац-культ.Відродження (кінець XVIII - початок XX в.)
- •29. Формирование исторической памяти украинского народа 18-19 столетия (козацкие летописи)
- •31. Українофільство як духовно-культурне явище XIX ст. , його зв'язок романтизмом та панславізмом.
- •32. Українська національна ідея, її фундатори та розробка у д. Ч. XIX ст.
- •33. Т. Шевченко.
- •34. Освітянський процес в Україні 19ст. Та значення університетських центрів для формування національної інтелігенції .
- •35. Українська культура в Галичіні 19ст. : діячі, осередки, значення.
- •36. Живопис, музика, театр , архітектура в Україні п. П. 19ст.
- •37). Развитие науки и образования в Украине во второй половине XIX – п. XX ст.
- •38.Укр. Література д. П. 19 ст. Як відбиток народницького етапу нац.-культурного відродження.
- •39. Української театр д. П. XIX – п. XX ст.
- •40. Музична культура в Україні др. П. XIX – п. XX ст.
- •41. Українські митці образотворчого мистецтва , їх внесок у культуру Росії
- •42. Символізм .
- •43. Українське нац.. Відродження к. Хіх – п. Хх ст. : діячі, здобутки.
- •44. Пореволюційна українська культура та політика українізації 20-30 років: ідеї, діячі, наслідки.
- •45. Радянська культура 20-30 х. Років: тоталітаризм і культура.
- •46. Художні та творчі спілки і колективи 20-30-х років в Україні.
- •47. Розвиток культури в Західноукраїнських землях 20-30-х років хх ст.
- •48. Українська культура під час Великої вітчизняної війни та у повоєнні десятиріччя.
- •49. Культура в авторитарній державі: 60-70 роки в срср. ….
- •50. Місце й значення діяльності шістдесятників…
- •51. Українська культура в межах радянської багатонаціональної культури: проблемі і досягнення.
- •52. Постмодернізм та егалітаризм….
- •54. Дегуманізація культури техногенної цивілізації…
- •55. Умови й особливості розвитку української культури в незалежній державі.
- •56. Роль української національно-культурної діаспори…
- •57. Проблема масової культури у хх ст. Соцiокультурнi передумови виникнення тоталiтаризму I фашизму у хх ст.
- •58.Молодiжна контр-культура 60-х рокiв хх ст.
- •60. Політика міжнародних організацій у справах культури. Сучасна українська політика , її здобутки та проблеми.
28.Українськенац-культ.Відродження (кінець XVIII - початок XX в.)
Понятие «нац. возрождение» отображ. осознание человеком себя, своего этноса как нации, как действующ. лица в истории. Понятие «укр. нац.-культ.возрождение» отражает процесс становл.и развития гражд.-полит.и культ. жизни Укр. конца XVIII —начала XX в. Конечной целью нац. возрождения явл. образование независ.нац.гос-ва.Укр. нац. возрождения зарожд. в восточноукр. землях. Это была своего рода «защитная реакция» на тяжелое политич.исоц.экономич. положение, вызванное политикой русс. царизма и значит.распростр. в массах нац. самосознания, активизацией укр. нац. движения. Началом нац.возрождениясталопо явление «Энеиды» И. Котляревс., напис. на укр. языке, твор. Г. Квитки-Основ и харьк.кружка лит-ов. Духовной основой укр. возрождения стало укр.село, сохр.родной язык — гл. носитель укр.ментальности.процесс длился ок.130 лет — с к. XVIII до нач. XX в..Все эти этапы хар-ся культ-просветит. деят-ю дворянства и польско-укр.шляхетства, выступл. на общ-полит. и нац-культ. движ. нар.масс.
29. Формирование исторической памяти украинского народа 18-19 столетия (козацкие летописи)
КАЗАЦКИЕ ЛЕТОПИСИ историч. и литерат. произведения, освещающие освободит.борьбу малороссийского народа 1648—54, возглавленную Б. Хмельницким, а также др. события малоросс.истории до н. XVIII в. Самые выдающ.из Казацких летописей — летопись Самовидца, составл.в посл. трети XVII в., летопись Г.Грабянкии 4-томная летопись Величка .Эти Казацкие летописи, возникш.в казацко-старшинской среде, отражают в осн. ее сословные интересы. Компилятивные по составу, они содержат огромный историч. и собственно литерат. материал — тексты официальных док-ов, свидетельства очевидцев, народные предания, легенды, пословицы, стихи, заимствования из иностр. авторов и т. п. Стиль летописей — разный; в языке преобладает смесь малоросс., великоросс., старослав., латинского и польского элементов.
З0. Дворянський етап українського національно-культурного відродження к. XVIII - п. третини XIX ст. : діячі та здобутки.
Нац. возр.- важный фактор совр. полит. жизни и в многонацион.гос-вах, и в межгосуд. связях. Гл. предпосылка нац. возрождения - провозглашения гос. суверенитета народа. На 1этапе нац-культурного возр. как движущая сила его выступило укр. дворянство казацк. происхождения на Левобережье и польско-укр. шляхетства на Правобережье. Несмотря на принятие укр .дворянством русск. или польск. благородно-полит. идеологии, в его недрах продолжал тлеть укр. территориал. патриотизм и некоторые автономист. тенденции. Отчетливо эти идеи прозвучали в"История Русов", которую историк Оглоблин назвал "вечной книгой независ. укр. народа". Главн. девизом этого периода нац. возрожд. был лозунг: "вернуться к казачеству".
31. Українофільство як духовно-культурне явище XIX ст. , його зв'язок романтизмом та панславізмом.
термин, распространенный со второй пол. XIX в., На определение любви к Украине, украинскому народу, украинской культуры. В более широком смысле украинофилами были польские писатели так называемой «украинськоишколы» и позже поляки - жители Украины, которые писали поэзии и составляли песни на украинском языке. В кратком смысле украинофилами называли украинских деятелей 1860-х pp., А времена их деятельности 1860 - восьмидесятые pp. Периодом украинофильство. Сами украинофилы предпочитали называться «народолюбцы», но не возражали и протии других названий.