- •Розроблено:
- •2. Виконавець:
- •Лекція № 1
- •Вступ до фізичної хімії, розвиток фізичної хімії.
- •Лекція № 3
- •Рідкий стан речовини. Поверхневий натяг, в'язкість.
- •Твердий стан речовини. Кристалічний і аморфний стан.
- •Лекція № 4
- •Перший закон термодинаміки.
- •Закон Гесса і наслідки з нього.
- •Основи хімічної термодинаміки.
- •II закон термодинаміки.
- •Лекція № 5
- •Фазові рівноваги. Загальні умови. Правило фаз.
- •Загальна характеристика і властивості розчинів
- •Лекція № 6
- •Фізичні властивості розчинів, дифузія, осмос.
- •Лекція № 7
- •Закони Рауля для відносного зниження тиску над розчином
- •Розчинення в розчинах електролітів
- •Закон Рауля для підвищення температури кипіння і зниження температури замерзання
- •Хімічна рівновага. Принцип Ле – Шательє
- •Лекція № 9
- •Типи хімічних реакцій
- •Лекція № 10
- •Лекція № 11
- •Електропровідність електролітів. Питома, еквівалентна і загальна.
- •Лекція № 12
- •Електрорушійні сили. Гальванічний елемент.
- •Лекція № 13
- •Дифузійний потенціал.
- •Потенціометричні визначення концентрації водневих розчинів.
- •Для виділення 1 кг речовини, потрібно пропустити через електроліт одну й ту ж кількість електрики, її позначають буквою f і називають числом Фарадея.
- •Лекція № 14
- •Колоїдна хімія. Вступ, загальна характеристика, класифікація.
- •Лекція № 15
- •Поверхневі явища. Сорбційні процеси, їх класифікація, адсорбція на межі різноманітних фаз.
- •Адсорбція тверде тіло –газ.
- •Лекція № 16
- •Адсорбція на межі тверде тіло – розчин.
- •Адсорбція на межі розчин – розчин.
- •Лекція № 17
- •Адсорбція електролітів
- •Адсорбція на межі розчин – газ.
- •Лекція № 18
- •Отримання колоїдних систем різними методами. Особливі властивості колоїдних систем по відношенню до істинних розчинів.
- •Методи очищення дисперсних систем.
- •Електролітичні властивості. Дослід Рейса. Електрофорез та електроосмос, їх практичне застосування.
- •Лекція № 19
- •Молекулярне - кінетичні властивості колоїдних систем
- •Лекція № 20
- •Оптичні властивості колоїдних розчинів. Ефект Тиндаля.
- •Лекція № 21
- •Будова міцели гідрозолю. Будова подвійного електричного шару.
- •Будова міцели золю.
- •Лекція № 22
- •Коагуляція гідрофобних золей електролітами. Поріг коагуляції. Практичне застосування коагуляції
- •Лекція № 23
- •Колоїдні поверхнево - активні речовини.
- •Вільнодисперсні системи, їх в'язкість. Зв'язанодисперсні системи, гелеутворення та пептизація.
- •Лекція № 24
- •Загальна характеристика суспензій. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
- •Грубодисперсні (мікрогетерогенні) системи – емульсії.
- •Лекція № 25
- •Лекція № 26
- •Лекція № 27
- •Високомолекулярні сполуки вмс
- •Лекція № 28
- •Набухання в технології харчових виробництв.
- •Перелік літератури
Лекція № 23
Тема: Основні групи ПАР, солюбілізація, гелеутворення, пептизація, синерезис, тиксотропія.
Мета: Знати основні групи ПАР: катіонні, аніонні, амфолітні та неіоногенні. Вміти визначати процеси солюбілізації, гелеутворення, пептизації, синерезисі, тиксотропії і приводити приклади.
Колоїдні поверхнево - активні речовини.
До поверхнево - активних речовин відносять мила і солі пальмітинової, олеїнової, стеаринової кислот.
Алкалоїди, токсиди, білкові речовини схожі за дією на мила, дубильні речовини. Ці речовини важливі для визначення галузі н/г.
Мила та інші колоїди пар у розчині слабшої концентрації утворюють істинні розчини, розщеплюючись до молекул, з підвищенням концентрації цих розчинів їх молекули асоціюються по декілька разів. З підвищенням концентрації розчину кількість молекул у асоціаті зростає та асоціат переходить в колоїдну частинку. Цей момент у розчині характеризується визначенням рівноваги між колоїдним та істинним розчином, яка може зміщуватися в той чи інший бік в залежності від зовнішніх умов концентрації, температури. При підвищенні концентрації рівновага зміщується у бік колоїдного розчину. З підвищенням температури - в бік істинного розчину.
За властивістю дисоціації колоїдних розчинів всі ПАР розподіляють на 4 основні групи: аніонні, катіонні, амфолітні та неіоногенні.
Аніонні ПАР дисоціюють у воді з утворенням великого поверхнево-активного аніону і катіону металу.
Катіонні ПАР дисоціюють у воді з утворенням поверхнево-активного катіону, вони токсичні і використовують у якості дизенфикуючих речовин.
Амфолітні ПАР мають дві функціональні групи – кислотного та основного характеру. В залежності від рН середовища дисоціюють з утворенням поверхнево-активного катіону або аніону.
Неіоногенні ПАР не здатні до дисоціації.
Міцелоутворення наступає у тому випадку, якщо розчин досяг критичної концентрації, тобто має деяку кількість молекул, достатню для міцелоутворення. В залежності від природи дисперсійного середовища міцели мила мають різну будову наприклад: C17H35COONa у воді.
Оскільки мило - це сіль, а солі - електроліти і у воді дисоціюють на іони, то:
C17H35COONa C17H35COO- + Na+
У воді будуть і молекули, і іони. Якщо більша концентрація, іони асоціюються С17Н35СОО- - гідрофобні.
Міцела мила за будовою нагадує колоїдну частинку гідрофобного колоїдна. Ядро рихле, заходить мило. Якщо мило потрапляє в органічні рідини, тобто масло, тоді асоціант має вигляд: усередину ідуть головки, зовні - хвостики. Міцела стане гідрофільною. Більш стабільна міцела мила у воді. За допомогою мила змішуються незмішуванні рідини.
Солюбілізація — захоплення колоїдним ядром мила рідини природи, відмінної від природи дисперсного середовища.
Мило - стабілізатор і емульсій, і суспензій. Значення мила заключається в солюбілізації. Мило має миючу дію. Відмиває бруд. Мило адсорбується гідрофобними частинами (хвостиками) та частками бруду. Потім йде пептизація - перехід у розчин. Піноутворення - це здатність рідини утворювати в собі газоподібну дисперсну фазу, завдяки цієї властивості з піною уходить бруд.