- •Розроблено:
- •2. Виконавець:
- •Лекція № 1
- •Вступ до фізичної хімії, розвиток фізичної хімії.
- •Лекція № 3
- •Рідкий стан речовини. Поверхневий натяг, в'язкість.
- •Твердий стан речовини. Кристалічний і аморфний стан.
- •Лекція № 4
- •Перший закон термодинаміки.
- •Закон Гесса і наслідки з нього.
- •Основи хімічної термодинаміки.
- •II закон термодинаміки.
- •Лекція № 5
- •Фазові рівноваги. Загальні умови. Правило фаз.
- •Загальна характеристика і властивості розчинів
- •Лекція № 6
- •Фізичні властивості розчинів, дифузія, осмос.
- •Лекція № 7
- •Закони Рауля для відносного зниження тиску над розчином
- •Розчинення в розчинах електролітів
- •Закон Рауля для підвищення температури кипіння і зниження температури замерзання
- •Хімічна рівновага. Принцип Ле – Шательє
- •Лекція № 9
- •Типи хімічних реакцій
- •Лекція № 10
- •Лекція № 11
- •Електропровідність електролітів. Питома, еквівалентна і загальна.
- •Лекція № 12
- •Електрорушійні сили. Гальванічний елемент.
- •Лекція № 13
- •Дифузійний потенціал.
- •Потенціометричні визначення концентрації водневих розчинів.
- •Для виділення 1 кг речовини, потрібно пропустити через електроліт одну й ту ж кількість електрики, її позначають буквою f і називають числом Фарадея.
- •Лекція № 14
- •Колоїдна хімія. Вступ, загальна характеристика, класифікація.
- •Лекція № 15
- •Поверхневі явища. Сорбційні процеси, їх класифікація, адсорбція на межі різноманітних фаз.
- •Адсорбція тверде тіло –газ.
- •Лекція № 16
- •Адсорбція на межі тверде тіло – розчин.
- •Адсорбція на межі розчин – розчин.
- •Лекція № 17
- •Адсорбція електролітів
- •Адсорбція на межі розчин – газ.
- •Лекція № 18
- •Отримання колоїдних систем різними методами. Особливі властивості колоїдних систем по відношенню до істинних розчинів.
- •Методи очищення дисперсних систем.
- •Електролітичні властивості. Дослід Рейса. Електрофорез та електроосмос, їх практичне застосування.
- •Лекція № 19
- •Молекулярне - кінетичні властивості колоїдних систем
- •Лекція № 20
- •Оптичні властивості колоїдних розчинів. Ефект Тиндаля.
- •Лекція № 21
- •Будова міцели гідрозолю. Будова подвійного електричного шару.
- •Будова міцели золю.
- •Лекція № 22
- •Коагуляція гідрофобних золей електролітами. Поріг коагуляції. Практичне застосування коагуляції
- •Лекція № 23
- •Колоїдні поверхнево - активні речовини.
- •Вільнодисперсні системи, їх в'язкість. Зв'язанодисперсні системи, гелеутворення та пептизація.
- •Лекція № 24
- •Загальна характеристика суспензій. Агрегативна стійкість, коагуляція суспензій. Методи отримання.
- •Грубодисперсні (мікрогетерогенні) системи – емульсії.
- •Лекція № 25
- •Лекція № 26
- •Лекція № 27
- •Високомолекулярні сполуки вмс
- •Лекція № 28
- •Набухання в технології харчових виробництв.
- •Перелік літератури
Лекція № 26
Тема: Пасти, використання їх харчовій промисловості.
Мета: Знати і вміти відрізняти пасти від інших дисперсних систем, класифікацію паст, які використовуються в харчовій промисловості.
Пасти - це висококонцентровані суспензії, які мають властивості структурованих систем і характеризуються високою в’язкістю.
Помадні маси кондитерського виробництва представляють собою висококонцентровані суспензії (пасти).
Помадну пасту готують із помади, вводять в неї смакові та ароматичні компоненти рецептури.
Помадою називають гетерогенну систему, яка складається із двох фаз (твердої та рідкої). Твердою фазою являються кристали цукру, які рівномірно розміщенні в насиченому розчині цукровопаточному або цукровоінверсійному сиропі, які являються рідкою фазою. Склад рідкої фази залежить від рецептури і включає сахарозу, сухі речовини патоки, інверсний цукор. Крім цього, в помаді звичайно міститься і третя фаза – газ, невелика кількість повітря, яке попадає в помаду в процесі її збивання. Ця фаза практично не впливає на якісні показники помади і звичайно зникає при темперированні.
Розрізняють помадну пасту цукрову, молочну та крем-брюле. Помаду цукрову готують на основі цукровопаточного сиропу. Вона складається із цукру і патоки. Помаду молочну і крем-брюле готують на основі цукровопаточного молочного сиропу. Помада крем-брюле відрізняється від молочної великим вмістом молока. Крім цього, сироп для крем-брюле підвергають спеціальній термічній обробці, в результаті якої під дією високої температури він отримує коричневий відтінок і характерний смак топленого молока.
Види паст:
Фруктово - желейні пасти готують із фруктово-ягідної сировини і цукру з веденням студнеутворювача (агара, агароїда). Ці пасти мають упругоеластичну консистенцію. Студнеутворювачем в цих пастах являється пектин фруктово-ягідної сировини та додатково вводять агар або агароїд.
Збивні пасти володіють ціноутворюючою структурою. Піни –це дисперсні системи, які складаються з двох фаз: рідкої та газової. Частка газової фази може доходити до 98 % об’єму всієї системи. Звичайно газовою фазою являється повітря. Для збивних паст характерна наявність мілких, рівномірно розміщених пузирів повітря. Утворення піни відбувається при збиванні. Отримання стійкої високодисперсної піни зумовлено наявністю стабілізатора піни і піноутворювача. В якості піноутворювача для збивних паст частіше всього використовують яєчний білок, а в якості стабілізатора – агар.
Лікерні пасти представляють собою сиропоподібну масу, яка складається із насиченого розчину сахарози з додаванням молока, фруктових напівфабрикатів або других смакових та ароматичних речовин.
Кремові пасти представляють собою маслянисту масу на основі цукру з додаванням шоколаду, тертого горіха, молока і других смакових і ароматичних компонентів, отриману шляхом перемішування з введенням повітря при обробці на збивальних машинах. Якість кремових паст залежить від ступеня дисперсності використаних напівфабрикатів (шоколадної маси, тертий горіх). В зв’язку з цим в процесі приготування їх додатково дроблять.
Шоколадні пасти представляє собою тонко дисперсну суміш, яка складається із какао-тертого, какао-масла і цукрової пудри. Шоколадна маса в залежності від температури може знаходитись в твердому або рідкому стані. По структурі рідка шоколадна маса представляє собою суспензію, в якій дисперсне середовище – рідке какао-масло, а дисперсна фаза – цукрова пудра і тверді частинки какао.
