- •Обстеження будівельних конструкцій
- •Підсилення сталевих конструкцій
- •1. Ціль і необхідність обстеження конструкцій.
- •2. Класифікація станів конструкцій та їх характеристика.
- •3. Терміни служби металевих конструкцій і фактори, що впливають на них.
- •4. Відмови конструкцій та їх причини, що пов'язані з проектуванням.
- •5. Відмови конструкцій та їх причини, що пов'язані з виготовленням.
- •6. Відмови конструкцій та їх причини, що пов'язані з експлуатацією будівель та споруд.
- •8. Види обстеження конструкцій. Склад робіт при обстеженні.
- •7. Дефекти і пошкодження конструкцій. Класифікація.
- •9. Ознайомлення з об'єктом при обстеженні. Перелік технічної документації яку необхідно одержати в організації чи підприємстві для ознайомлення при обстеженні.
- •10. Відмови конструкцій та їх причини, що пов'язані з транспортуванням і монтажем.
- •11. Аналіз проектної та іншої технічної документації на будівельні конструкції при їх обстеженні.
- •12. Визначення якості виготовлення і монтажу будівельних конструкцій, а також якості експлуатації на підставі вивчення відповідності технічної документації при обстеженні.
- •13. Обміри конструкцій при обстеженні та виявленні дефектів і пошкоджень.
- •14. Види корозії металевих конструкцій та її причини.
- •15. Визначення властивостей металу конструкцій при їх обстеженні.
- •16. Визначення придатності сталі для зварювання при обстеженні конструкції.
- •17. Особливості уточнення навантаження при обстеженні конструкцій.
- •18. Характеристики впливу середовища на стан металевих конструкцій.
- •19. Вплив високих і низьких температур на сталеві конструкції будівель та споруд.
- •20. Вплив кранового навантаження на металеві конструкції.
- •21. Вплив механічних діянь на будівельні конструкції з умовах експлуатації.
- •22. Виявлення резервів несучої здатності металевих конструкцій.
- •23. Особливості перевірних розрахунків елементів, які мають пошкодження або дефекти.
- •24. Методика спеціального обстеження конструкцій та склад робіт, які виконують при обстеженні.
- •25. Складання звіту про технічний стан будівельних конструкцій за результатами їх обстеження.
- •26. Порівняльний аналіз корозійної стійкості конструктивних елементів в залежності від форми та розмірів їх поперечного перерізу.
- •27. Призначення та форми відомостей дефектів, які складають при обстеженні конструкцій.
- •28. Способи уточнення фактичного кранового навантаження при обстеженні конструкцій.
- •29. Характерні три зони періоду експлуатації конструкції в залежності від інтенсивності відмов.
- •30. Принцип класифікації дефектів і пошкоджень елементів сталевих конструкцій згідно дбн 362-92.
- •31. Економічне обґрунтування проведення реконструкції та варіанта підсилення конструкції чи окремого елемента
- •32. Три способи підсилення металоконструкцій.
- •33. Граничний рівень початкових напружень в металевому елементі при його підсиленні під навантаженням із застосуванням зварювання.
- •34. Вимоги до проектування підсилення конструкцій (відносно скорочення робіт з підсилення, застосування матеріалів для підсилення, виготовлення підсилювальних елементів, способу їх прикріплення).
- •35. Класифікація підсилювальних елементів в залежності від умов їх роботи та критерії за якими перевіряють міцність підсилених елементів.
- •40. Схеми та особливості підсилення позацентрово-стиснутих колон.
- •41. Схеми підсилення колон виробничої будівлі та поперечної рами в цілому.
- •42. Підсилення крокв’яних ферм способом зміни конструктивної схеми.
- •43. Розрахунок прикріплення підсилювальних елементів при підсиленні способом збільшення перерізу.
- •44. Перевірка стійкості підсиленого стиснутого елемента крокв’яної ферми.
- •45. Суть перевірки міцності підсилених металевих балок способом збільшення перерізу за критерієм розвинутих пластичних деформацій.
- •51. Підсилення металевих балок підведенням шпренгелів. Конструювання і основи розрахунку.
- •52. Підсилення металевих балок підведенням затяжок. Конструювання і основи розрахунку.
- •53. Особливості розрахунку кінцевих ділянок зварних швів для кріплення підсилювальних елементів при підсиленні способом збільшення перерізу.
- •54. Способи прикріплення підсилювальних елементів при підсиленні збільшенням перерізу і основи розрахунку.
- •55. Способи підсилення підкранових балок.
- •56. Раціональний спосіб підсилення прогонів. Схема и основи розрахунку.
- •58. Черговість прикріплення елементів металевих ферм способом збільшення перерізу та черговість накладання нових швів при підсиленні з’єднань у вузла шляхом збільшення довжини швів.
- •59. Черговість прикріплення елементів підсилення зварюванням при двобічному підсиленні балок.
- •60. Схема однобічного підсилення головної балки площадки прокатним тавром. Аналіз цих двох варіантів з точки зору витрат на підсилення.
28. Способи уточнення фактичного кранового навантаження при обстеженні конструкцій.
Нормативні вертикальні навантаження, які передаються колесами мостових і підвісних кранів, визначаються за паспортними даними або за наслідками зважування кранів.
При зважуванні вертикальний розрахунковий тиск мостового крана визначається по формулі:
де mk - кількість коліс з одного боку крана; gт, Gкр - власна вага візка і моста крана; L - проліт моста крана; d - мінімально можлива відстань від осі візка до осі даного ряду; Gг - максимальна величина корисного вантажу, що фактично піднімається, на крюку крана; ’k - коефіцієнт надійності по власній вазі візка і моста крана, що приймається ’k = 1 при визначенні ваги за наслідками зважування і ’k = 1,05 при визначенні ваги за паспортними даними (якщо проводилося посилення конструкцій крана, то слід врахувати вагу елементів посилення); г - коефіцієнт надійності по вантажу, що піднімається, що приймається за наслідками спеціальних досліджень, а за відсутності даних по таблицям для мостових крюкових, грейферних і магнітних кранів.
Значення F приймається не більше вказаного в державних стандартах на крани.
При визначенні вертикальних навантажень кранів допускається враховувати фактичне розміщення зон обслуговування кранів і наближення візка до ряду колон, якщо розміщення і габарити постійно встановленого в будівлі устаткування таке, що порушення цих обмежень фізично неможливе, або встановлені обмежувачі переміщень кранів по шляхах і візків по мосту крана.
29. Характерні три зони періоду експлуатації конструкції в залежності від інтенсивності відмов.
І
зона – період пристосування (виникнення
випадкових помилок).
ІІ зона – зона технічної експлуатації, включає розробку заходів по капітальному, поточному ремонту. Чим краще обслуговування, тим більша ця зона.
ІІІ зона – зона фізичного зношення (накопичення пошкоджень, які поступово зростають). Відповідає періоду вичерпування несучої здатності – зона граничних станів.
Графік характерний не тільки для пром. споруд, а й для інших технічних систем.
30. Принцип класифікації дефектів і пошкоджень елементів сталевих конструкцій згідно дбн 362-92.
Дефекти сталевих конструкцій в основному є наслідком відступів від правил виробництва робіт, помилок, допущених при проектуванні, виготовленні і монтажі конструкцій. Найхарактерніші дефекти, що впливають на працездатність і експлуатаційну придатність конструкцій:
- невідповідність якості сталі умовам роботи конструкції;
- тріщини, вирізи і вириви;
- відхилення геометричних розмірів від проектних;
- непрямолінійність елементів;
- відхилення від проектного положення конструкцій і їх елементів;
- неточна підгонка елементів у вузлах сполучення, розцентровка;
- відсутність окремих елементів або необхідних з'єднань;
- неякісне виконання зварних швів (неповномірність швів, підрізи, непровари, пропали, тріщини, шлакові включення, пори і ін.) і болтових або заклепувальних з'єднань (ослаблення, відсутність болтів або заклепок і ін.);
- неякісне виконання болтових або заклепкових з’єднань (послаблення, відсутність болтів або заклепок);
- дефекти антикорозійного захисту і ін.
Пошкодження сталевих конструкцій, що з'являються і розвиваються під час їх експлуатації, є, як правило, наслідок грубих порушень правил технічної експлуатації або помилок, допущених при проектуванні. Причинами їх можуть бути також дефекти виготовлення, транспортування і монтажу. Характерними пошкодженнями, що впливають на працездатність і експлуатаційну придатність конструкції, вважаються:
- руйнування захисних покриттів і корозії металу;
- розриви і тріщини в основному металі і швах;
- викривлення, місцеві вигини, жолоблення;
- ослаблення болтових і заклепувальних з'єднань;
- вирізи в елементах або повний демонтаж елементів;
- перепали розплавленим металом;
- деформації, викликані перевантаженнями або нерівномірними осіданнями і креном фундаментів;
- абразивний знос.
Знайдені під час огляду дефекти і пошкодження повинні оперативно оцінюватися з точки зору небезпеки руйнування конструкцій. В тих випадках, коли така небезпека існує, вимагається вжити термінових заходів по її ліквідації (розвантаження конструкцій, тимчасове розкріплювання, ремонт і т. п.).
