- •Предмет правового регулювання конституційного права України
- •2. Методи правового регулювання конституційного права
- •3. Принципи конституційного права України
- •4. Конституційно – правові інститути
- •5. Норми конституційного права: особливості, класифікація, структура.
- •6. Джерела конституційного праваУкраїни як галузі права.
- •7. Поняття Конституції, як Основного Закону України. Характеристика Конституції України за класифікаційними ознаками.
- •8. Форма та структура Конституції України. Основні принципи та юридичні властивості Конституції України
- •9. Порядок внесення змін до Конституції України.
- •40. Правовий статус арк.
- •41. Конституційно-правовий статус столиці України.
- •42. Конституційно-правовий статус м.Севастополя та гірських населених пунктів.
- •43. Регулювання правового режиму надзвичайного стану.
- •44. Мова і закон: конституційне регулювання мовного питання в Укр.
- •45. Конституційно-правове регулювання діяльності громадських обєднань та політичних партій в Україні.
- •46. Правовий статус релігійних організацій в Україні.
- •47. Конституційні гарантії розвитку прямої і представницької демократії в Україні.
- •48. Безпосередня демократія, форми, принципи, функціїї, механізм.
- •49. Поняття й принципи виборчого права.
- •50. Виборчі системи що застосовуються в Україні.
- •51). Виборчий процес в Україні: стадії та їх значення.
- •52) Центральна виборча комісія у виборчому процесі України.
- •53) Інститут референдуму в конституційному праві України.
- •54) Поняття та загальна характеристика органу державної влади.
- •64) Конституційно-правовий статус Ради національної безпеки і оборони України.
- •65) Адміністрація Президента України: завдання, функції права.
- •66) Поняття виконавчої влади. Її специфіка та особливості.
- •71) Особливості здійснення державної виконавчої влади в арк. Представництво Президента України в арк.
- •72) Конституційно-правові норми, що регулюють, статус прокуратури України.
- •73) Конституційне забезпечення судоустрою України
- •74. Основні конституційні засади судочинства в Україні.
- •75. Конституційний суд України: правовий статус, повноваження, організація і діяльність.
- •76. Принципи діяльності ксу.
76. Принципи діяльності ксу.
Закон України "Про Конституційний Суд України" (ст.4) чітко закріплює основні принципи діяльності, тобто ті ідеї, які покладено в основу діяльності Конституційного Суду України. До них відненсено:
верховенство права означає, що у своїй повсякденній діяльності Конституційний Суд України керується виключно принципами, які містяться у Конституції та Законі України "Про Конституційний Суд України", а приймаючи рішення по конкретних справах, бере до уваги обставини, які обумовлені правовими приписами. Положення, які містяться у будь-яких інших джерелах (документах, прийнятих політичними партіями та іншими об'єднаннями громадян, виступах політичних і державних діячів тощо) не мають для Конституційного Суду обов'язкового значення, а тому ніяк не можуть впливати на організацію його роботи та зміст прийнятих ним рішень;
незалежність діяльності Конституційного Суду України - означає абсолютну недопустимість впливу у будь якій формі на його діяльність і зміст прийнятих рішень з боку державних чи недержавних структур або їх посадових осіб, включаючи Верховну Раду та Президента України;
колегіальність - означає, що аніяке рішення Конституційного Суду України на може бути прийнято одноособово його Головою чи кимось із суддів Конституційного Суду. Конституційний Суд України є колегіальним органом, в якому група осіб (суддів Конституційного Суду) спільно обговорюють і вирішують питання що віднесені до його компетенції. Колегіальність дозволяє рахувати значення і думки усіх суддів Конституційного Суду в обговоренні та вирішенні питань що розглядаються, і тим самим сприяє глибокому та різнобічному їх розгляду, виробленню оптимального рішення;
рівноправність суддів - означає відсутність якихось переваг у будь-кого з суддів Конституційного Суду України, включаючи Голову Конституційного Суду України, під час розгляду конкретних справ. На практиці це означає, що при прийнятті рішення кожен із суддів має один голос;
принцип гласності - вимагає забезпечення широкого інформування у засобах масової інформації про роботу Конституційного Суду України та зміст його рішень;
повний і всебічний розгляд справ та обгрунтованість прийнятих рішень - вимагає від Конституційного Суду України необхідності враховувати об'єктивні обставини справи та думки всіх зацікавлених сторін, глибоко їх аналізувати та відповідно мотивувати кожне з положень прийнятого по справі рішення.
77.система місцевого самоврядування - це гарантоване державою право та реальна здатність територіальної громади - жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жителів кількох сіл, селища, міста - самостійно або під відповідальність органів та посадових осіб місцевого самоврядування вирішувати питання місцевого значення в межах Конституції і законів України.
Місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст..Система місцевого самоврядування має свою внутрішню побудову — структуру місцевого самоврядування. Ця структура є складною і різнорівневою за своїм характером. Вона представлена сільськими, селищними, міськими, районними у містах, обласними та Київською і Севастопольською міськими радами та їх посадовими і службовими особами; сільськими, селищними, міськими головами; органи самоорганізації населення на місцях (будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації).Система місцевого самоврядування на рівні села, селища, міста відзначається як єдністю, так і її диференціацією. Так, територіальна громада відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 140 Конституції України, а також Закону про місцеве самоврядування (ч. 1 ст. 6) є первинним суб'єктом місцевого самоврядування, основним носієм його функцій і повноважень.Сільська, селищна, міська рада є органом місцевого самоврядування, який представляє відповідну територіальну громаду та здійснює від її імені та в її інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування (ч. 1 ст. 10 Закону).Отже, гарантії місцевого самоврядування — це встановлені Конституцією і законами України умови і засоби забезпечення організації та діяльності місцевого самоврядування в Україні Вони поділяються на загальні та спеціальні (юридичні) гарантії.Перш за все, гарантованість місцевого самоврядування забезпечується загальними гарантіями: політичними, економічними, соціальними, культурними (духовними) та ін., які визначаються рівнем розвитку суспільства і держави, їх основних інститутів у всіх основних сферах суспільного життя.Що ж до спеціальних юридичних гарантій місцевого самоврядування, то вони умовно поділяються на нормативно- та організаційно-правові умови і засоби діяльності місцевого самоврядування в Україні.Нормативно-правові гарантії місцевого самоврядування представлені сукупністю нормативно-правових актів, які визначають основні принципи місцевого самоврядування, організаційно-правові форми здійснення місцевого самоврядування та встановлюють юридичну відповідальність за порушення чинного законодавства України.Організаційно-правові гарантії місцевого самоврядування в Україні представлені системою суб'єктів, уповноважених згідно з Конституцією України здійснювати та гарантувати місцеве самоврядування в нашій державі.До системи суб'єктів, що здійснюють організаційно-правові гарантії місцевого самоврядування в Україні належать: народ України, держава та її органи, суб'єкти місцевого самоврядування.
78.Діяльність та повноваження органів місц.самовряд. Обсяг цих функцій визначається у повноваженнях органів самоорганізації населення, які, згідно зі ст. 2 Закону, за своєю природою поділяються на власні (віднесеш законом до відання цьо¬го органу) та делеговані (повноваження сільської, селищної, міської ради, якими вона наділяє орган самоорганізації населення з передачею відповідних коштів, а також матеріально-технічних та інших ресурсів, необхідних для її здійснення).Що стосується власних повноважень органу самоорганізації населення, то найбільш вагомими з них є такі повноваження:• вести обсяг громадян за віком, місцем роботи чи навчання,які мешкають у межах території діяльності органу, а також вести прийом громадян, розглядати їх звернення;• представляти разом із депутатами інтереси жителів будинку,вулиці, мікрорайону, села, селища, міста, району в місті у відповідній місцевій раді та її органах, місцевих органах виконавчої влади;• вносити пропозиції до проектів місцевих програм соціально-економічного і культурного розвитку відповідних адміністративно-територіальних одиниць та проектів місцевих бюджетів;• здійснювати контроль за якістю надавання громадянам, які проживають в житлових будинках на території діяльності органу самоорганізації населення, житлово-комунальних послуг та за якістю проведення у цих будинках ремонтних робіт;• організовувати на добровільних засадах участь населення в здійсненні заходів щодо охорони навколишнього природного середовища, проведення робіт з благоустрою, озеленення та утримання в належному стані садиб, дворів, вулиць, парків, кладовищ, братських могил, обладнання дитячих і спортивних майданчиків, кімнат дитячої творчості, клубів за інтересами та з цією метою створювати тимчасові або постійні бригади, використовувати інші форми залучення населення;•/організовувати допомогу громадянам похилого віку, інвалідам, сім'ям загиблих воїнів, партизанів та військовослужбовців, малозабезпеченим та багатодітним сім'ям, а також самотнім громадянам, дітям-сиротам та дітям, позбавленим батьківського піклування, вносити пропозиції з цих питань до відповідної ради та її виконавчих органів. До виключних повноважень органів самоорганізації населення віднесено ще ряд повноважень зі сприяння та надання допомоги навчальним закладам, закладам та організаціям культури. Отже, функції місцевого самоврядування — це визначені Конституцією і законами України основні напрямки і види діяльності місцевого самоврядування в Україні. Функції місцевого самоврядування здійснюються на принципах народовладдя, законності, компетентності, поєднання місцевих і державних інтересів, системності та інших принципів.Функції місцевого самоврядування є багатоманітними і різ¬няться за своїм призначенням і юридичними властивостями.У першу чергу, функції місцевого самоврядування поділя¬ються за об'єктами — політичні, економічні, соціальні, культур¬ні (духовні) та інші.Політичні функції місцевого самоврядування, як правило, пов'язані з реалізацією форм безпосередньої демократії на міс¬цях та здійсненням регіональної політики відповідно до Консти¬туції та законів України.Зокрема, політичні функції місцевого самоврядування перед¬бачають: здійснення регіональної політики в межах Конституції та законів України; забезпечення проведення_місцевих референ¬думів та реалізація їх результатів; забезпечення проведення міс¬цевих виборів та інших форм безпосередньої демократії на міс¬цях; об'єднання в асоціації місцевого самоврядування тощо.Економічні функції місцевого самоврядування передбача¬ють управління майном, що є у комунальній власності; утворен¬ня, реорганізація та ліквідація комунальних підприємств, органі¬зацій і установ, а також здійснення контролю за їх діяльністю; затвердження бюджетів відповідних адміністративно-територі¬альних одиниць і контроль за їх виконанням; встановлення місце¬вих податків і зборів відповідно до закону; утворення позабюд¬жетних цільових коштів; регулювання земельних відносин; вирішення питань про надання дозволу на спеціальне викорис¬тання природних ресурсів та ін.Важливе значення мають соціальні функції місцевого само¬врядування. Це, перш за все, затвердження програм соціально-економічного розвитку відповідних областей і районів та конт¬роль за їх виконанням; затвердження містобудівних програм; управління закладами охорони здоров'я, які належать територі¬альним громадам; подання соціальної допомоги інвалідам, вете¬ранам війни та праці, сім'ям загиблих військовослужбовців, а та¬кож військовослужбовцям, звільненим у запас або відставку, інвалідам з дитинства, багатодітним сім'ям; вирішення у встановленому законом порядку питань опіки й піклування; здійснення . контролю за забезпеченням соціального захисту працівників, зайнятих на роботах із шкідливими умовами праці та ін.Наступним видом об'єктних функцій місцевого самовряду¬вання є його культурні функції, реалізація яких передбачає: за¬твердження програм культурного розвитку відповідних областей і районів та контроль за їх виконанням; управління закладами освіти і культури, які належать територіальним громадам; засну¬вання місцевих засобів масової інформації (ЗМІ) відповідних місцевих рад; оголошення об'єктів, що мають історичну, культурну або наукову цінність пам'ятками історії або культури; вирішення питань про робочу мову ради відповідно до законодавства про мо¬ви; відродження осередків традиційної народної творчості та ін.Здійснення суб'єктами місцевого самоврядування такої діяль¬ності, як організація територій і об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення; оголошення природних об'єктів, що ма¬ють екологічну цінність пам'ятками природи тощо, дає підстави ви¬ділити такий вид їх об'єктних функцій, як екологічні функції місце¬вого самоврядування. Утім, правова природа екологічних функцій місцевого самоврядування потребує додаткового обгрунтування.Функції місцевого самоврядування також можуть бути кла¬сифіковані за суб'єктами місцевого самоврядування, що дає під¬стави виділити функції територіальних громад; місцевих рад; сільських, селищних і міських голів; функції органів самооргані¬зації населенняНапрямки і види діяльності місцевого самоврядування також можуть бути класифіковані за способами і засобами їх здійснен¬ня (правозастосовча; нормотворча; організаційна, виховна, про¬гностична та ін.); умовами здійснення — час (постійні, тимчасові) і територією здійснення (відповідно до системи адміністративно-територіального устрою Укр.
79. До складу сільської, селищної, міської, районної, обласної ради входять депутати, які обираються жителями села, селища, міста, району, області на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на п'ять років.Депутат сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної ради є представником інтересів територіальної громади села, селища, міста чи їх громад.Депутат місцевої ради як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини - виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, наданих законом, брати активну участь у здійсненні місцевого самоврядування. Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголошення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою комісією і закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано.
Депутат місцевої ради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов'язаний звітувати про свою роботу перед виборцями відповідного виборчого округу, об'єднаннями громадян. Рада визначає орієнтовні строки проведення звітів депутатів місцевої ради перед виборцями.
Депутат місцевої ради зобов'язаний:
1) додержуватися Конституції та законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, регламенту ради та інших нормативно-правових актів, що визначають порядок діяльності ради та її органів;2) брати участь у роботі ради, постійних комісій та інших її органів, до складу яких він входить, всебічно сприяти виконанню їх рішень;3) виконувати доручення ради, її органів, сільського, селищного, міського голови чи голови ради; інформувати їх про виконання доручень.
Депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Депутат місцевої ради набуває права ухвального голосу з моменту визнання його повноважень.
Кожний депутат місцевої ради у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат місцевої ради, який не входить до складу відповідного органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.
2. Депутат місцевої ради має право:1) обирати і бути обраним до органів відповідної ради;2) офіційно представляти виборців у відповідній раді та її органах;3) пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами;4) вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті;5) вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатською діяльністю;6) вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них;7) висловлюватися щодо персонального складу утворюваних радою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, призначаються або затверджуються радою;8) порушувати питання про недовіру сільському, селищному, міському голові, розпуск органів, утворених радою, та звільнення посадових осіб місцевого самоврядування;9) брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запитання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні;10) вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засіданні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних раді, а також з питань, що віднесені до компетенції ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території;11) порушувати в раді та її органах питання про необхідність перевірки роботи підзвітних та підконтрольних раді органів, підприємств, установ, організацій;12) виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голосування, давати довідки;13) ознайомлюватися з текстами виступів у стенограмах чи протоколах засідань ради та її органів до їх опублікування;14) оголошувати на засіданнях ради та її органів тексти звернень, заяв, пропозицій громадян або їх об'єднань, якщо вони мають суспільне значення;15) об'єднуватися з іншими депутатами місцевої ради в депутатські групи, фракції, які діють відповідно до регламенту ради.
Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста.Голова місцевої Ради обирається відповідною територіальною громадою на основі загального, рівного, прямого виборчого права шляхом таємного голосування строком на чотири роки в порядку, визначеному законом, і здійснює свої повноваження на постійній основі.Голова місцевої Ради очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях.Він не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), займатися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток.На голів місцевих Рад поширюються повноваження та гарантії депутатів рад, передбачені законом про статус депутатів рад, якщо інше не встановлено законом. Голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради обирається відповідною радою з числа її депутатів у межах строку повноважень ради таємним голосуванням.Голова ради виконує свої обов'язки до обрання голови ради нового скликання, крім випадків дострокового припинення повноважень голови ради відповідно до цього Закону.У своїй діяльності голова ради є підзвітним раді і може бути звільнений з посади радою, якщо за його звільнення проголосувало не менш як дві третини депутатів від загального складу ради шляхом таємного голосування.Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менше третини депутатів від загального складу ради.
Повноваження:1) скликає сесії ради, повідомляє депутатам і доводить до відома населення інформацію про час і місце проведення сесії ради, питання, які передбачається внести на розгляд ради, веде засідання ради;2) забезпечує підготовку сесій ради і питань, що вносяться на її розгляд, доведення рішень ради до виконавців, організує контроль за їх виконанням;3) представляє раді кандидатури для обрання на посаду заступника голови ради; вносить на затвердження ради пропозиції щодо структури органів ради, її виконавчого апарату, витрат на їх утримання;4) вносить раді пропозиції щодо утворення і обрання постійних комісій ради;5) координує діяльність постійних комісій ради, дає їм доручення, сприяє організації виконання їх рекомендацій;6) організує подання депутатам допомоги у здійсненні ними своїх повноважень;7) організує відповідно до законодавства проведення референдумів та виборів до органів державної влади і місцевого самоврядування;8) організує роботу президії (колегії) ради (у разі її створення);9) призначає і звільняє керівників та інших працівників структурних підрозділів виконавчого апарату ради;10) здійснює керівництво виконавчим апаратом ради;11) є розпорядником коштів, передбачених на утримання ради та її виконавчого апарату;12) підписує рішення ради, протоколи сесій ради;13) забезпечує роботу по розгляду звернень громадян; веде особистий прийом громадян;14) забезпечує гласність у роботі ради та її органів, обговорення громадянами проектів рішень ради, важливих питань місцевого значення, вивчення громадської думки, оприлюднює рішення ради;15) представляє раду у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, трудовими колективами, адміністрацією підприємств, установ, організацій і громадянами, а також у зовнішніх відносинах відповідно до законодавства;16) за рішенням ради звертається до суду щодо визнання незаконними актів місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій, які обмежують права територіальних громад у сфері їх спільних інтересів, а також повноваження районних, обласних рад та їх органів;17) звітує перед радою про свою діяльність не менше одного разу на рік, а на вимогу не менш як третини депутатів – у визначений радою термін;18) вирішує інші питання, доручені йому радою.
80.Статус Вищої ради юстиції визначається Конституцією України і цим Законом.Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність. Строк повноважень членів Вищої ради юстиції, крім тих, хто входить до її складу за посадою, становить шість років.Вища рада юстиції є юридичною особою, видатки на її утримання визначаються окремо у Державному бюджеті України.. Повноваження Вищої ради юстиції. Вища рада юстиції:1) вносить подання Президенту України про призначення суддів на посади або про звільнення їх з посад;2) розглядає справи і приймає рішення стосовно порушення суддями і прокурорами вимог щодо несумісності;3) здійснює дисциплінарне провадження стосовно суддів Верховного Суду України і суддів вищих спеціалізованих судів;4) розглядає скарги на рішення про притягнення до дисциплінарної відповідальності суддів апеляційних та місцевих судів, а також прокурорів.Склад Вищої ради юстиціїВідповідно до Конституції України Вища рада юстиції складається з двадцяти членів.Верховна Рада України, Президент України, з’їзд суддів України, з’їзд адвокатів України, з’їзд представників юридичних вищих навчальних закладів та наукових установ призначають до Вищої ради юстиції по три члени, всеукраїнська конференція працівників прокуратури — двох членів Вищої ради юстиції.
81….щодо здійснення митної політики. КУ містить 2 ст про МС. Інші статті мають опосередкований значення. Згідно до п9 ч1ст..92 виключно законами України визначаються засади зовнішніх зносин,зовнішньоекономічної діяльності,митної справи.; п 12 ч2 ст 92 організація і діяльність органів викон.влади,основи держ.служби, організація держ.статистики та інформатики; п17 ч1 ст 92 основи нац..безпеки,організації ЗСУ і забезпечення громадського порядку; п1 ч2 ст92 державний бюджет України і бюджетна система України; система оподаткування,податки і збори; засади створення і функціонування фінансового,грошового, кредитного та інвестиційного ринків; статус нац..валюти, та статус іноземних валют на території України; порядок утворення і погашення державного внутрішнього і зовнішнього боргу;порядок випуску та обігу державних цінних паперів,їх види та типи.п8 ч2 ст 92 порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціальних зон, що мають економічний чи міграційний режим,відмінний від загального. Також дане питання врегульовується МКУ,а саме ст. 408,116,11,3; ЗУ «Про держ.службу», бюджетний кодекс України.
Голову ДМСУ та держ.заступників I,II і III ступенів присвоює ПУ. КМУ здійснює забезпечення зовнішньоекономічної діяльності МС.
