- •Предмет правового регулювання конституційного права України
- •2. Методи правового регулювання конституційного права
- •3. Принципи конституційного права України
- •4. Конституційно – правові інститути
- •5. Норми конституційного права: особливості, класифікація, структура.
- •6. Джерела конституційного праваУкраїни як галузі права.
- •7. Поняття Конституції, як Основного Закону України. Характеристика Конституції України за класифікаційними ознаками.
- •8. Форма та структура Конституції України. Основні принципи та юридичні властивості Конституції України
- •9. Порядок внесення змін до Конституції України.
- •40. Правовий статус арк.
- •41. Конституційно-правовий статус столиці України.
- •42. Конституційно-правовий статус м.Севастополя та гірських населених пунктів.
- •43. Регулювання правового режиму надзвичайного стану.
- •44. Мова і закон: конституційне регулювання мовного питання в Укр.
- •45. Конституційно-правове регулювання діяльності громадських обєднань та політичних партій в Україні.
- •46. Правовий статус релігійних організацій в Україні.
- •47. Конституційні гарантії розвитку прямої і представницької демократії в Україні.
- •48. Безпосередня демократія, форми, принципи, функціїї, механізм.
- •49. Поняття й принципи виборчого права.
- •50. Виборчі системи що застосовуються в Україні.
- •51). Виборчий процес в Україні: стадії та їх значення.
- •52) Центральна виборча комісія у виборчому процесі України.
- •53) Інститут референдуму в конституційному праві України.
- •54) Поняття та загальна характеристика органу державної влади.
- •64) Конституційно-правовий статус Ради національної безпеки і оборони України.
- •65) Адміністрація Президента України: завдання, функції права.
- •66) Поняття виконавчої влади. Її специфіка та особливості.
- •71) Особливості здійснення державної виконавчої влади в арк. Представництво Президента України в арк.
- •72) Конституційно-правові норми, що регулюють, статус прокуратури України.
- •73) Конституційне забезпечення судоустрою України
- •74. Основні конституційні засади судочинства в Україні.
- •75. Конституційний суд України: правовий статус, повноваження, організація і діяльність.
- •76. Принципи діяльності ксу.
8. Форма та структура Конституції України. Основні принципи та юридичні властивості Конституції України
Форма, структура і зміст КУ. Конституція України має свою структуру, обумовлену змістом, предметом правового регулювання і формою Основного Закону держави. Структурно вона складається з преамбули, 14 розділів і Перехідних положень. В преамбулі Конституції виражені найбільш принципові положення та ідеї, якими керувалася ВРУ, ухвалюючи КУ. Серед цих ідей та положень головними є народовладдя, права людини, громадянська злагода та історичність українського державотворення. Формально преамбула КУ не має юридичного змісту, але виражені в ній ідеї та положення мають істотне значення для деяких видів тлумачення її норм.Особливе місце в структурі Конституції займають Перехідні положення, які розраховані на перехідний, тобто тимчасовий період її дії, що триватиме до 5 років. Ці положення забезпечують наступність у діяльності органів державної влади і місцевого самоврядування, ревізію старого законодавства тощо. Конституція України містить 161 статтю. Вона проголошує Україну суверенною і незалежною, демократичною, соціальною, правовою державою, в якій найвищою соціальною цінністю визнається людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканість і безпека, а носієм суверенітету і єдиним джерелом влади - народ. КУ визнає принципи поділу влади і верховенства права. КУ визнає рівноправ’я різних форм власності, зокрема, приватної. Захист суверенітету та безпеки України Конституція покладає на її Збройні Сили. Розділ IIКонституції присвячено правам, свободам і обов’язкам людини і громадянина,які охарактеризовані по трьом категоріям: - особисті права і свободи; - політичні права і свободи; - економічні, соціальні і культурні права і свободи. Велику увагу приділено характеристиці системи органів державної влади і місцевого самоврядування, елементами якої є ВРУ, Президент, Кабінет Міністрів, інші органи виконавчої влади, прокуратура, органи правосуддя, державні органи АРК та місцевого самоврядування, КСУ. Окрема увага приділяється в Конституції захисту конституційного ладу України. Українська держава захищає конституційний лад і забезпечує його стабільність. Гарантіями конституційного ладу є наступні положення Конституції: - неможливість зміни Конституції, якщо ці зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України (ст. 157); - неможливість зміни Конституції в умовах воєнного або надзвичайного стану (ст.157); - ускладнений порядок внесення змін до першого розділу Конституції, присвяченого засадам конституційного ладу; - конституційне визначення статусу Президента як гаранта державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції, прав і свобод людини і громадянина (ст. 102) та встановлення відповідальності Президента України в разі вчинення ним державної зради абор іншого злочину (ст. 111); - заборона утворювати політичних партій та громадських організацій, програмні цілі або дії яких спрямовані на зміну конституційного ладу насильницьким шляхом (ст. 37); - присяга народних депутатів України щодо додержання конституційного ладу та законів України (ст. 79); - конституційний обов’язок Кабінету Міністрів України забезпечувати її державний суверенітет, виконання Конституції і законів (ст. 116); - діяльність спеціального органу захисту конституційного ладу – Конституційного Суду України, який вирішує питання про конституційність чинного законодавства, актів Президента та Кабінету Міністрів (ст. 150). Екстраординарним засобом захисту конституційного ладу є режим надзвичайного стану, який може бути введений з метою нормалізації обстановки, відновлення конституційних прав і свобод громадян, а також прав органів влади та місцевого самоврядування та інших інститутів суспільства. Згідно Закону України “Про надзвичайний стан” від 26 червня 1992 року правовий режим надзвичайного стану спрямований на забезпечення безпеки громадян у разі стихійного лиха, аварій і катастроф, епідемій і епізоотій, а також на захист прав і свобод громадян, конституційного ладу при масових порушеннях правопорядку, що створюють загрозу життю і здоров’ю громадян, або при спробі захоплення державної влади чи зміни конституційного ладу України шляхом насильства.
Основні принципи та юридичні властивості КУ. Основними принципами Конституції України є: народовладдя; державного суверенітету; пріоритету прав і свобод людини і громадянина; унітаризму; поділу влади; соціальної, демократичної, правової держави; верховенства права, політичного і економічного плюралізму; законності; свободи особи і її розвитку; рівноправності усіх громадян незалежно від національності та інших чинників; оптимальне поєднання форм прямої та представницької демократії.Під юридичними властивостями Конституції розуміють такі її ознаки, що характеризують Конституцію як Основний Закон держави та суспільства. До них відносять:Нормативність. Як Основний Закон держави Конституція України обов'язкова до виконання всіма суб'єктами права і є актом постійної і прямої дії.Установчий характер. У Конституції закріплюються найважливіші права, свободи та обов'язки громадян, система, принципи діяльності органів державної влади І місцевого самоврядування.Програмний характер. Конституція визначає перспективи розвитку держави і суспільства, тенденції та напрями їх розвитку, основні цілі соціального прогресу, містить основні принципи здійснення влади, є орієнтиром розвитку всієї правової системи держави.Найвища юридична сила (юридичне верховенство). Усі закони та інші нормативно-правові акти повинні відповідати Конституції України. Акт, який не відповідає Конституції, є неконституційним і або скасовується, або приводиться у відповідність до неї. Якщо є потреба інакше, ніж за Конституцією, врегулювати суспільні відносини, слід спочатку змінити чи доповнити Конституцію.Особлива юридична природа. Конституція має свій особливий предмет правового регулювання, унормовує найважливіші суспільні відносини, а саме: основи правового статусу людини і громадянина, територіальний устрій, виборчу систему, референдуми, систему і принципи діяльності органів державної влади, їх компетенцію тощо.Підвищена стабільність. Нестабільність Конституції зумовлює необхідність внесення значних змін та доповнень до чинного законодавства, скасування багатьох актів і прийняття нов.их, що не завжди є доцільним. Конституція -- Основний Закон, і вона повинна бути стабільною.Підвищений ступінь охорони з боку держави. Суть цієї дуже важливої особливості Конституції полягає в тому, що Конституція містить у собі норми, за допомогою яких забезпечується непорушність Основного Закону. В Україні функціонує Конституційний Суд України, який забезпечує відповідність Конституції України інших правових актів, насамперед законів.Здатність до стимулювання суспільних відносин. Конституція України містить положення, які стимулюють відповідних суб'єктів права до прийняття необхідних нормативних актів, реалізації владних повноважень.Конституція є основою розвитку галузевого законодавства, яке розвивається відповідно до конституційних положень.Особливий порядок прийняття і зміни Конституції. На відміну від проектів звичайних законів проект Конституції, як правило, оприлюднюється і обговорюється зацікавленими суб'єктами, насамперед громадянами України. Приймати і змінювати Конституцію України мають право Верховна Рада України, а також народ України через всеукраїнський референдум. Парламент України приймає зміни та доповнення до Конституції не менш як двома третинами від конституційного складу (ст. 155, 156 Конституції України).Легітимність. Легітимність Конституції полягає в тому, що вона приймається законно обраним парламентом або всеукраїнським референдумом, тобто шляхом виявлення волі народу. Забезпечується широка участь громадян в розробці і обговоренні проекту Конституції.Підсумковий характер Конституції. Конституція є вираженням ступеня суспільного розвитку, якого досягла держава, юридичним відображенням об'єктивного ходу історичного розвитку суспільства і держави, правовою формою суспільного прогресу, рівня правової культури соціуму.Реальність. У Конституції враховані тенденції і закономірності суспільного розвитку, можливі соціальні наслідки тих чи інших конституційних настанов, містяться основоположні гарантії реалізації конституційних норм. Реальність Конституції проявляється насамперед у тому, як її приписи відповідають існуючій практиці.Правонаступництво. Конституція зумовлює безперервність процесу історичного розвитку Української держави. У преамбулі Конституції України зазначено, що ця Конституція приймається з урахуванням багатовікової історії українського державотворення і на основі здійсненого українською нацією, усім українським народом права на самовизначення.
