1. Потенціал підприємства та завдання його формування

Потенціал підприємства – це інтегральне відображення поточних і майбутніх можливостей економічної системи за допомогою притаманних її персоналу підприємницьких здібностей трансформувати вхідні ресурси в економічні блага, максимально задовольняючи у такий спосіб корпоративні та суспільні інтереси.

Становлення : - формування стандартних і ключових компетенцій та становлення (розкриття) операційних, управлінських, аналітичних здібностей; - формування ресурсного потенціалу; - формування потенціалу, повязаного із дослідницькою діяльністю (маркетингового, інноваційного)

Зростання : - посилення маркетингового потенціалу; - розширення ринкового та просторового потенціалу; - формування організаційного та інституціонального потенціалу; - розвиток фінансового потенціалу.

Зрілість : - розвиток кадрового, управлінського потенціалу; - посилення організаційного потенціалу; - формування динамічних здібностей, репутаційних ресурсів і відмітних компетенцій; - формування / розвиток стратегічного, інформаційного, логістичного та інноваційного потенціалу

Відновлення : - розширення ринкового потенціалу; - реструктуризація ресурсного потенціалу; -формування фінансового потенціалу; - розвиток потенціалу, пов’язаного із дослідницькою діяльністю (маркетингового, інноваційного)

Занепад

Елементи ресурсного потенціалу:

- кадровий потенціал

- фінансовий потенціал

- просторовий потенціал

- технологічний потенціал

- інформаційний потенціал

- репутаційний потенціал

- матеріальний потенціал

Алокація – розміщення, пере розміщення ресурсів. Інструментами алокації можуть бути реорганізація, реструктуризація, банкрутство.

Види реструктуризації:

1) організаційного характеру : вертикальна інтеграція «вниз» (з постачальниками покупних ресурсів), вертикальна інтеграція «вгору» (з фірмами, що утримують дилерські та збутові мережі), горизонтальна інтеграція (з постачальниками комплектарних продуктів), поглинання постачальників, реалізаторів, виробників комплектарних продуктів.

2) фінансового характеру : 1) реструктуризація активів; 2) реструктуризація капіталу; 3) реструктуризація портфеля активів.

2. Типізація підприємств за відношенням до впровадження змін

- «Консерватор-смертник» ( ідейний противник впровадження змін)

- «Демагог-смертник» (впровадження змін відкладається до втрати їх актуальності)

- «Інноватор-смертник» (керівництво захоплюється різними інноваціями, в результаті яких впроваджуються інновації не ті, що потрібні, а ті, які цікавлять керівництво)

- Компанія, що впроваджує зміни щодо поверхових проблем ( часткове покращання ситуації, що забезпечує подолання наслідків, а не причин проблем. Це призводить до виникнення внутрішніх протиріч розвитку підприємства)

- Компанія, яка впроваджує зміни, що нейтралізують причини проблемних ситуацій

- Компанія, яка впроваджує зміни відповідно до стратегії розвитку. Це забезпечує попередження їх виникнення

- Компанія, яка само розвивається. Характеризується спроможністю переходу на новий рівень розвитку з випередженням зовнішніх та внутрішніх негативних тенденцій.

Білет №6