- •Тема1. Передумови виникнення подорожей і туризму в суспільстві
- •1.1. Предмет і завдання історії туризму
- •1.2. Основні чинники виникнення подорожей і туризму
- •1.3. Історичні етапи розвитку туризму.
- •1.4. Значення туризму для історії людства
- •Тема 2. Подорожі в стародавньому світі
- •2.1. Загальна характеристика розвитку подорожей в стародавньому світі
- •2.2. Розвиток мореплавства в стародавній Фінікії
- •2.3. Подорожі стародавніх греків
- •2.4. Подорожі в стародавньому Римі
- •2.5. Розвиток інфраструктури для подорожуючих і традиції гостинності в стародавньому світі
- •2,6. Загальні риси подорожей в античному світі. Значення мандрівництва у формуванні тогочасного світогляду
- •Тема 3. Подорожі в епоху середньовіччя
- •3.1. Соціально-економічна характеристика розвитку і види подорожей в епоху Середньовіччя
- •Розвиток мореплавства в vіі-хv ст. В Арабському світі
- •3.3. Подорожі вікінгів у уііі-хіі століттях
- •Розвиток інфраструктури для подорожуючих в епоху Середньовіччя
- •3.4. Традиції гостинності та розвиток подорожей на Русі в х-хv століттях
- •Тема 4. Розвиток подорожей в епоху просвітництва (хvіі-хvііі ст.)
- •4.1. Основні чинники появи туризму в епоху Просвітництва
- •4.2. Подорожі та географічні відкриття XVII-XVIII століть
- •4.3. Поява туризму та розвиток системи гостинності в XVII—XVIII століттях
- •4.4. Основні види та значення подорожей в епоху Просвітництва
- •4.5. Українські землі в туристичній картографи XVII століття
- •Тема 5. Розвиток туризму в світі
- •XX століття
- •5.1. Основні чинники та напрямки розвитку туризму і системи гостинності в світі в XIX — першій половині XX століття
- •5.2. Туристична діяльність Томаса Кука
- •5.3. Створення перших туристичних об'єднань і міжнародних організацій
- •Тема 6. Розвиток туризму в україні
- •6.1. Розвитку туризму на українських землях у складі Російської імперії в XIX — на початку XX століття
- •6.2. Політичні та соціально-економічні чинники розвитку туризму в Австро-Угорській імперії
- •Розміщення та харчування подорожуючих у Галичині у складі Австро-Угорщини (друга половина XIX ст» — 1914 р,)
- •6.3. Розвиток туризму в срср в 20-зо-і рр. XX століття
- •Створення та діяльність найбільших туристичних організацій в срср
- •Характер та основні види туризму в срср
- •Тема 7. Формування професійних здібностей фахівців з туризму.
- •Формування поведінкового стандарту фахівця готельного і туристичного бізнесу, можна визначити наступні компоненти його структури:
- •Список літератури, що рекомендується і. Основна література
- •Іі. Додаткова література
Формування поведінкового стандарту фахівця готельного і туристичного бізнесу, можна визначити наступні компоненти його структури:
вміння та навики застосовувати фахові знання під час виконання відповідних посадових інструкцій, вирішенні виробничих завдань та конкретних ситуацій при забезпеченні встановленого рівня якості послуг за вітчизняними та міжнародними стандартами;
вміння використовувати системи інформаційних технологій;
належне володіння мовами (державною, англійською, німецькою, французькою, мовами сусідніх країн: польською, російською, чеською, словацькою та ін.) для ділового спілкування та формування комунікативних компетенцій фахівця;
забезпечення виконання вимог безпеки туризму (безпека туристів, безпека персоналу, екологічна безпека);
знання та дотримання правил службової та професійної етики;
знання та вміння дотримання вимог етикету, прийнятого в нашій державі;
особливостей етикету держав і національностей туристів, які обслуговуються у відповідних підприємствах туристично - готельного бізнесу, іміджеві особливості фахівця готельного та туристичного бізнесу;
знання та дотримання професійних правил поведінки, встановлених на конкретному підприємстві, що забезпечує створення туристичного продукту або його складових.
Відповідність знань, вмінь та навичок студентів цьому стандарту можна
забезпечити в процесі їх підготовки до проходження виробничих практик на вітчизняних та закордонних підприємствах, а такі практики заплановані на старших курсах навчання.
Для визначення рівня сформованості поведінкового стандарту у студентів нами застосовуються різні форми контролю, але віддаємо перевагу тестуванню. У своїй практиці ми використовуємо різні за змістом методи тестування, що мають різну структуру та різні оціночні можливості, (таблиця 2).
Таблиця 2. Методи тестування.
Метод
|
Структура (змістові елементи) |
Оціночні ожливості тестування |
Комплекс тестування ділових і професійних психологічних якостей |
Набір питань, ситуацій, з яких студент має обрати одне із запропонованих тверджень або рішень, з якими він погоджується чи ні |
Визначається готовність до управлінської іяльності, стиль управління, здатність до самооцінки, до ініціативи, пошуку нових шляхів тощо. |
Застосування суто психологічних тестів |
Набір питань, ситуацій |
Визначається темперамент, світогляд |
Застосування психологічних проективних тестів |
Пропонується: — зробити малюнок; — скласти сюжет, розповідь на задану тему |
Визначаються характерні риси особистості |
Розбирання ділових паперів
|
Потрібно підготувати відповіді, прийняти (відхилити) рішення, опрацьовуючи добір службових документів, які відбивають характер повсякденної роботи за певною посадою |
Завдання підбирають таким чином, щоб вони передбачали сувору інтерпретацію і кількісну оцінку, різні варіанти рішень і разом з тим містили єдине вірне, з точки зору науки і практики. Час виконання завдань регламентують. |
Інтерв’ювання
|
Студенту пропонується провести докладні співбесіди з кількома «претендентами на посади» й вирішити питання про їх прийом на роботу. В ході співбесіди ставиться завдання виявити досвід, кваліфікацію, біографію, риси характеру «претендентів» |
В ролі «претендента» можуть виступати інші студенти, викладачі. Перевіряється здатність правильно оцінювати й обирати кандидата на певну посаду, що є однією з найважливіших функцій менеджера. Розкриваються навики міжособистісного спілкування, здатність щодо слушних управлінських міркувань у ситуації наближеної до реальної. |
Методи комплексу тестування ділових і професійних психологічних якостей, та особливо застосування суто психологічних тестів та психологічних проективних тестів, необхідно використовувати як на початку професійної підготовки, тобто на першому курсі, так і перед скеруванням студентів на практику. Такий підхід дасть змогу більш диференційовано, а значить, більш ефективно, будувати навчальний процесс та забезпечувати цілеспрямовану практичну підготовку фахівців.
Тестування за методами «розбирання ділових паперів» та «інтерв’ювання» ми проводимо перед виходом студентів на технологічну, фахову та переддипломну практики, що дозволить краще оцінити їх готовність до адаптації в умовах конкретного підприємства – бази практики чи стажування в тій, чи іншій країні та підготує випускників до випробувань у процесі працевлаштування.
Узагальнюючи викладене вище, можна зробити висновок, що науково обґрунтовані підходи до формування поведінкового стандарту значно полегшать процеси адаптації студентів під час проходження усіх видів практики на вітчизняних та закордонних підприємствах готельного і туристичного бізнесу, піднімуть рівень якості їх практичної фахової підготовки, що в цілому сприятиме підвищенню фахових компетенцій та конкурентоспроможності випускників на ринку праці.
Якісне формування поведінкового стандарту за поданою вище структурою та змістом можливе за умови усвідомлення всіма учасниками навчально - виховного процесу своєї значимості та своїх завдань, що передбачає здійснення нових наукових досліджень з метою вивчення та узагальнення вимог роботодавців до фахівців забезпечення відповідності рівня їх практичної підготовки вимогам роботодавців; налагодження взаємовигідної співпраці між навчальним закладом та суб’єктами бізнес – середовища для створення належних умов відпрацювання програмних завдань різних видів практик; стажування (роботи) студентів в підприємствах туристичної галузі поза графіком виробничих практик.
