2.3. Внесок Дж. Кейнса у розвиток кількісної теорії грошей
Усупереч уявленням про внутрішню збалансованість ринкової економіки, Дж. Кейнс теоретично довів, що механізм ринкової конкуренції за нових умов економічного розвитку не в змозі самостійно, без втручання держави забезпечити ефективне використання головних факторів виробництва й відповідну рівновагу процесу розширеного відтворення.
Кейнс обґрунтував висновок, що гроші активно впливають на мотиви поведінки суб'єкта економіки та їх господарські рішення. У традиціях кембриджської школи Кейнс надавав важливого значення аналізу мотивів накопичення грошей:
Трансакційний — мотив зберігання грошей, що випливає зі зручності їх використання як засобу платежу.
Обачності — мотив зберігання грошей як можливість розпоряджатись певною часткою своїх ресурсів у формі готівки в майбутньому.
Спекулятивний — мотив зберігання грошей" який виникає із бажання уникнути втрат капіталу при зберіганні активів у формі облігацій у період очікування підвищення норми позичкового процента. Кейнс допускає, що індивіди можуть тримати своє багатство у двох видах активів: гроші або довгострокові облігації.
Зниження норми позичкового процента означає підвищення курсу облігацій, що забезпечує власнику дохід, і навпаки. Отже, як фактор, що регулює попит на спекулятивні залишки грошей, а також і весь попит виступає норма процента.
де Мd — загальний попит на активи;
Mdr — трансакційний попит;
Mds — спекулятивний попит.
Збільшення доходу (Y) збільшує попит на гроші для трансакційних операцій.
Зниження норми (r) збільшує попит.
Кейнс розглядав попит на гроші як функцію двох змінних величин. Наприклад, збільшення номінального доходу приведе до збільшення попиту на гроші, зумовленого існуванням трансакційного мотиву та мотиву обачності. Відповідно зниження норми позичкового процента збільшує попит на гроші, зумовлений існуванням спекулятивного мотиву.
Отже, Кейнс перебудував теорію грошей, ввівши в неї норму процента. Він перетворив гроші на важливий фактор формування інвестиційного попиту і відсунув на другий план традиційний зв'язок грошей і цін (класична кількісна теорія).
Кейнс розробив теоретичну концепцію "керованих грошей", спираючись на систему їх широкого державного регулювання і використання з метою стимулювання ефективного платоспроможного попиту, а відтак — й інвестиційного процесу. Тобто, Кейнс став засновником одного з напрямів теорії грошей — теорії державної грошової політики. Як у теорії, так і на практиці особливу значущість має положення Кейнса про принципи здійснення "політики дешевих грошей" і пільгового кредиту. Він виступив проти спонтанних змін цін, що завдають значної шкоди ринковій кон'юнктурі, та розробив концепцію регулювання ціноутворення і контролювання інфляції.
В основу кейнсіанської теорії закладена стимулююча роль витрат як факторів, що сприяють пожвавленню виробництва. Збільшення витрат приводить у подальшому
до відносно активного зростання доходів. Ілюстрацією цього процесу може слугувати графік, який отримав назву кейнсіанського хреста (рис. 2.1):
Рис. 2.1. Кейнсіанський хрест
Згідно з тотожністю національних рахунків і рівністю доходу витратам:
(варіант закритої економіки, NX(e) = 0).
Збільшення
обсягу витрат Е ?
(рис. 2.1) можливе різними способами:
збільшенням державних витрат G, зменшенням
податків Т, зменшенням ставки процента
r. Варіанти оберненої дії призведуть до
скорочення обсягу витрат.
Переміщення Е ? спричиняє зміщення точки рівноваги (коли доходи дорівнюють витратам), яка розміщена на перетині прямих Е = У та (2.7), і переміщення точки рівноважного доходу з Y1 у yY2.
Маємо важливе спостереження: одиничне переміщення по осі ординат викликає переміщення по осі абсцис, що дорівнює величині мультиплікатора, який більший від одиниці. Саме це спостереження віддзеркалює основну тезу кейнсіанської теорії: збільшення витрат стимулює виробництво й отримання доходів. За теорією Кейнса:
де С — витрати на споживання;
а — автономне споживання, що не залежить від доходу;
Yd — дохід у розпорядженні споживача;
b — гранична схильність до споживання (0 < b < 1).
Мультиплікатор Кейнса:
Планові витрати в державі:
З іншого боку:
де А — автономні витрати;
n — гранична ставка оподаткування;
Y — національний дохід (НД).
Один з моментів теорії Кейнса: зміна рівня рівноваги НД здійснюється більшою мірою, ніж зміна рівня автономних витрат. Мультиплікативний ефект оцінюється коефіцієнтом:
