14.Українське мистецтво другої половини XVI - першої половини XVII ст. Графіка.

-Евангеліє з с.Гришного .львів.1602р.

-служебник Іоана Борсуцького.

-мініатюри –портрети григорія Богослова та Іоана Златоуста(портретні

18.Українське мистецтво другої половини XVI - першої половини XVII ст. .Графіка.

Графіка періоду Ренесансу представлена рукописними та друкованими книгами.

Євангеліє з села Гримного - Львів 1602 р.

"Служебник" Іова Борецького - зображений портрет Василя Великого, Григорія Богослова, Іоана Златоуста.Є свідчення, що І друкарня, ще була у середині XV ст. Але проіснувала не довго і не користувалась великою популярністю.

Пам'ятник у Львові Івану Федорову. В 1574 р. відає "Апостол" і "Буквар", а потім Острозьку Біблію. Книги були оздоблені гравюрами. Гравюра - вид графіки, у якій зображення є друкованим відбитком рельєфного малюнка нанесеного на дошку гравером. Гравюра може бути випукла.

Дереворит - малюнок вирізьблений на дереві.

Мідьорит - малюнок на міді.(впукла)

Офорт - різновид гравюри на металі, котрий дозволяє отримувати відтиски з друкарських форм, які попередньо оброблені кислотами.

Ліногравюра -опукла гравюра, створювана вирізуванням малюнка на лінолеумі.

Щодо техніки та художніх засобів подібна до ксилографії. Виникла на початку 20 століття.

Гравюра: станкоава (естамп), книжкова ілюстрація)

В "Апостолі" І. Федорова на фронтисписі (портрет автора або лбдини, якій присвячується книга на лівому боці) зображення євангеліста Луки.

Крім Львівськлї друкарні були друкарні в Стрятині, Крилосі, в Дермані, Києві.

Стрятинська друкарня - церковні книги друкувались. "Літургіон" збірка літургій 1604 р. Є зображення отців церкви.

Крилос - видання "Євангеліє учительне" - 1606 і 1637 р. В 1606р. були гравюри - сцени з притч - "Притча про блудног сина", 1637 р. "Притча про багача і смерть".В Стрятині і Крилосі, працював відомий Павло Берида.

Крім церковних книг друкувались і світські. В Київській друкарні надруковано "Вірші на жалібний погреб гетьмана Запорозького війська Сагайдачного" Касіян сакович. Було три гравюри: взяття Кафи, герб війська Запорозького, портрет Сагайдачного. В Києво-Печерській друкарні гравюристи Ілля та Прокопій працювали над "Плани Києва". Ілля зробив 40 гравюр до Києво-печерського патерика. Прокопій - гравюри до Апокаліпсиса, хоча він і не був виданий. Гравюра - голландський гравер Гондіс зробив відому гравюру Б. Хмельницького.

15. Українське мистецтво другої половини XVI - першої половини XVII ст. Скульптура.

Образотворче мистецтво другої половини 16 – першої половини 17 ст. – період Ренесансу.

Риси Ренесансу

Світський характер

Гуманістичний світогляд

Звернення до культурної спадщини античності

Цілісність, закономірність світобудови

Що ренесанс приніс в образотворче мистецтво?

Гармонія, злагода, краса

Спокій, рівновага, пропорція

Пропорційність, центричність будови

СКУЛЬПТУРА

Західна Україна

Риси Скульптури

Зв'язок з архітектурою

В скульптурі бачимо портрети сучасників (у надгробках і у епітафіях)

Різьблення вівтарів, фасадів, храмів і каплиць

Різьблені іконостаси і мотив виноградної лози

Скульптура поділяється на 5 групи

Група І – рельєфна пластика та скульптурне оздоблення церков та фасадів будинків.

а) рельєф успіння у Тимпані над порталом Успенського собору в с. Кримос. Побудована церква в 1535 р.

б) надгробок патріарха Стефана у Вірменській церкві. Майстерня Войтіха Келора

в) Каплиця Боїмів у Львові (куполована) усипальня. На фасаді каплиці представлені страсті хрестові, як і в іконостасі православному. Скульптори Андрій Бемер, Йозеф Пфістер, Йозеф Шольц. Всередині каплиці – різьблені вівтарі із зображенням сцен,святих. Склепіння з кесонами (ніші) – з скульптурними портретами жителів Львова (купці, ремісники, торговці)

г) Каплиця Кампіанів (не куполована). На фасаді – три рельєфи: І – покладення у гроб, ІІ – воскресіння, ІІІ – воззявлення Хреста. Всередині каплиці – зображення євангелістів, зображення Мартіна Компіана і Павла Кампвана. Автор Пфістер і Генріх Горест

Метопи – ( з грец. –фасад, обличчя) – це прямокутна пам’ятна плита прикрашена рельєфними зображеннями. Чергується з тригліфами – прямокутна плита з жолобками. Зображення 13 метоків – сцени із старого і нового завіту. З новозавітних – Благовіщення, Успіння Богородиці, Деісус, зображення святих Миколи і Юрія. Старозавітні – цар Давид, який грає на арфі і ще старозавітні пророки.

В метопах вкладена символіка, яка відображає програму політичного та ідеологічного діяння львівського братства.

У м. Жовква є Лаврентіївський костел (костел усипальня Собеських та Жолкевських). 52 метопа. Зображені вершники на конях в обладунках, шоломах, із зброєю та в обмундируванні. Статуї на фасадах костелу Бернардинів – зображення Мадонни, св. Петра і св.. Андрія. Автори Бемер і Пфістер.

Костел єзуїтів у Львові – теж сцени Благовіщення, і двох євангелістів. Автори - Бемер і Пфістер.

Будинок на площі Ринок №23 – буд. Шолоц-Вальцевичів. 7 голів на базисі (маскарони) –аристократ, купець, блазень.

Площа Ринок №28 – зображення жіночих голів у гуцульських чоловічих уборах.

Група ІІ – надгробники

В храмах або каплицях робилась скульптура померлого лежачи у ніші (едікуль).

Два типи скульптури – спокійний (платонів сон), кінетичний (намагається встати).Автори надгробків Пфістер Гутте.

Надгробок Олександра Лагодовського 1574р., Ганна Синявська – магнатка.

Генріх Горест

Двоповерхові надгробки Синявських.

Себастьян Чешик

Надгробок Катерини Рашултова? (Дрогобич)

Йоган Пфісте

Надгробок Синявських (Бережани)

Надгробок Станіслава Даниловича - сина Каспера

Себастьян Чешек

В успенському соборі Києво-Печерської лаври – надгробок К. Острозького – кінетичний

Епітафіальний портрет

Представники міщанства робили собі епітафіальні портрети.

Волинь – Адам Кисіль (стоїть на колінах). Епітафіальний портрет Боїмів в каплиці Боїмів.

Йоган Пфістер

Павло і Мартн Кампіан – меценати

Меморіальний надгробний ансамбль Жолкевських в Лаврентіївському костелі в

Жовкві..

Група ІІІ – об’ємна скульптура

Ангел з мандаміною село Лановичі.

Село Біще – портрет Катерини Синявської (на алтарі)

Бій архангела Михаїла з сатаною – Павло Гродзинський – Львів буд Арсеналів. Відлита в 1638 р у Львівській майстерні Каспаром Франковичем (сатана зроблений з бронзи)

Дерев’яна скульптура із с. Біще

Скорботний Хрестом на каплиці Боїмів.

Група IV – різьблені іконостаси в церквах.

Іконостас Пятницької церкви (львів)

Іконостас в м. Рогатин – Святодухівська церква

Успенськ церква

Павло Лепський

с. Калинівка – церква св. Миколи

с. Трипілля ; Троїцький собор Густинського монастиря

Група V – вівтарі

Католицький вівтар – триптих

Вівтарі у Львівському кафедральному соборі

Вівтар у церкві Марії Магдалини (триптих) – зображення екстазу

Вівтар каплиці Кампіанів. Вівтар робили з дерева, з алебастру і стунко. В – замінник мармуру – шліфований гіпс з домішками.