60. Охарактеризуйте фактори лідерства економіки сша кінця хіх-початку хх ст.. Теоретичні досягнення американської школи маржиналізму

Нові форми господарювання у США наприкінці XIX – початку XX ст.

Особливо швидко наприкінці XIX – на початку XX ст. роз­вивалася економіка такої порівняно молодої країни, як США, що утворилася в 1776 р. у результаті війни за незалежність англійсь­ких Північноамериканських колоній. Надзвичайно важливою по­дією, яка позитивно вплинула на розвиток економіки США, була Громадянська війна (1861—1865 рр.), головним економічним на­слідком якої було скасування рабства для 4 млн. негрів, що дало дешеву робочу силу, а також сприяло розширенню внутрішнього ринку. Крім того, результатом війни, як уже зазначалося, було вирішення аграрного питання на користь фермерів за рахунок прийняття в травні 1862 р. Гомстед-акта, за яким кожний грома­дянин США за 10 дол. міг отримати ділянку землі площею 160 акрів (близько 65 га). Якщо протягом п'яти років ця земля проду­ктивно використовувалася, вона переходила у власність фермера. Завдяки цьому закону було створено велику кількість фермерсь­ких господарств, які використовували вільнонайману працю, що сприяло подальшому розширенню внутрішнього ринку та збільшенню виробництва сільськогосподарської продукції, створенню місткого ринку для виробництва сільськогосподарських машин, добрив тощо.

Позитивно на народногосподарський розвиток США впливало природно-географічне положення: наявність великої кількості природних ресурсів: лісу, річок, озер, родючих ґрунтів, сприят­ливі кліматичні умови. Крім того, велике океанське узбережжя та близькість слаборозвинутих південно - та центральноамериканських держав сприяли розвитку міжнародної торгівлі та забезпе­чували місткий зовнішній ринок.

США активно впроваджували в економіку, особливо у проми­словість останні досягнення в галузі науки та техніки, були піо­нерами впровадження масового виробництва, стандартизації, різ­них методів інтенсифікації праці, що було насамперед обумовле­но слабкою заселеністю території США та високим рівнем заро­бітної плати через нестачу кваліфікованої робочої сили. Цей са­мий чинник обумовив активну імміграцію в-країну кваліфікова­них спеціалістів з Європи, що позитивно впливало на місткість внутрішнього ринку. За XIX ст. населення США зросло в 14 ра­зів, тоді як у Європі тільки вдвічі.

Сприяло піднесенню промисловості США, особливо важкої, й прискорене залізничне будівництво. За 1870—1913 рр. довжина за­лізничної колії збільшилася у 8 разів, залізниці з'єднували всі райо­ни країни. Це позитивно впливало на розвиток таких галузей, як ме­талургійна, машинобудівна, вугільна. Наприкінці XIX ст. у США швидко завершується процес індустріалізації, що, у свою чергу, ве­де до прискореної концентрації промислового капіталу та монополі­зації промисловості, в основному у вигляді трестів.

Велику роль в економічному житті країни відігравали банки, активно відбувається процес зрощування банківського капіталу з промисловим. Створюються дві найпотужніші фінансові гру­пи — Моргана та Рокфеллера, вплив яких був надзвичайно висо­ким. Вони володіли залізницями, нафтовими, металургійними, машинобудівними, автомобільними та іншими компаніями, роз­поряджалися підприємствами видобувної промисловості, трима­ли під контролем річкові та морські перевезення.

Позитивну роль в економічному піднесенні США та перетво­ренні їх у провідну індустріальну державу світу відіграла також протекціоністська політика уряду, яка захищала власних підпри­ємців від конкурентів установленням високих митних зборів на готову продукцію та сприяла притоку в країну іноземного капіта­лу (передусім англійського та французького).

Зас­новником американсько їшколи маржи-налізму став Джон Бейтс Кларк, автор праць «Філософія багатства», «Розподіл багатства», «Проблеми монополії», «Сутність економічної теорії» та інших.

Дж. Кларк одним з перших розмежував- капітал і капітальні блага. Він сформував закон спадної продуктивності праці й капі­талу, які він вважав основними факторами виробництва. Згідно з цим закономза умов вільної конкуренції та мобільності суб'єктів господарювання послідовне збільшення будь-якого виробничого фактору за незмінної величини інших призводить до зменшення приросту продукції.

Поширення граничного аналізу на процес формування фактор­них доходів дало змогу вченому покласти в основу теорії цінно­сті і теорії розподілу єдиний методологічний підхід. Надумку ві­домого дослідника історії екон учень М. Блауга, теорія граничної продуктивності Дж. Кларка ніби замкнула маржинальну систему стимулюючи появу різноманітних прикладних дослі­джень.

Оцінюючи діяльність «американської школи» в цілому, потріб­но підкреслити, що її заслуга полягає саме в тому, що вона, звер­нувши увагу на проблему оптимізації структури витрат вироб­ництва й визначивши шляхи її граничного аналізу, дала потуж­ний поштовх численним прикладним дослідженням кількісних відносин між витратами факторів виробництва.