4.Про можливість та знання у сфері метафізики (види знання та суджень: апріорні, апостеріорні, синтетичні та аналітичні), емпіризм, раціоналізм; види знання.

Апріо́рне знання́ — знання, яке нібито з самого початку притаманне свідомості.Апріорне знання — поняття ідеалістичної філософії, яке означає знання, що ґрунтуються на абстрактних мірку -ваннях, не спираючись на досвід і практику. Апріоризм — специфічна риса філософії І. Канта. Кант виділяє два види знання: досвідне (апостеріорне) та незалежне від досвіду (апріорне). Апріорні знання – це знання, що передують досвіду, обумовлюють його і незалежні від нього. Апріорні знання існують у трьох видах пізнання: математиці, теоретичному природознавстві та в метафізиці як теоретичній філософії. Матеріалізм відкидає ідеалістичні твердження про апріорне знання.

Апостеріорні знання — знання, які людина отримує вивчаючи світ завдяки відчуттям. Однак, за Кантом, пізнання світу неможливе тільки через досвід. Воно опирається на певні апріорні поняття, закладені в свідомість суб'єкта пізнання початково. Протиставлення пізнання апріорі та апостеріорі виникло ще в Античні часи в філософії Платона та Аристотеля. В Новий час Лейбніц змінює зміст цих термінів. Пізнання апостеріорі відрізняється від пізнання апріорі як «суть факту» та «суть розуму». Цю різницю обґрунтував в своїй філософії Іммануїл Кант. Загальні принципи пізнання апріорні (тобто незалежні від досвіду), апостеріорні знання отримуються за допомогою чуттєвого пізнання (чуттєвого досвіду).

Аналітичні — судження, істинність яких встановлюється шляхом чисто логічного аналізу. Синтетичні — судження, істинність яких обґрунтовується шляхом звернення до зовнішньої інформації. Вважається що в історії філософії судження вперше були поділені на аналітичні та синтетичні Кантом. За означенням Канта, якщо ми маємо об'єкт О, та предикат П про цей об'єкт, то або предикат П міститься в об'єкті в прихованому вигляді (нім. versteckterweise), як невід'ємна властивість, або цілковито знаходиться поза об'єктом, хоча пов'язаний з ним. Аналітичні судження обов’язково є апріорними, синтетичні судження є або апріорними, або апостеріорними. Кант розрізняє синтетично-апріорні та синтетично-апостеріорні судження тим, що останні позначаються Кантом як такі, що ґрунтуються на досвіді, тоді як перші позначаються Кантом як такі, що не можуть ґрунтуватися на досвіді.

Емпіризм — напрям у теорії пізнання, що визнає чуттєвий досвід джерелом знань і стверджує, що все знання ґрунтується на досвіді. Протистоїть раціоналізму та містицизму (релігійна віра чи духовний досвід, заснований на прямому, інтуїтивному єднанні з божественним). При цьому, інша пізнавальна здатність людини — розум — розглядається в емпіризмі тільки як сполучення і перекомпонування того матеріалу, що даний нам у досвіді, а також як здатність, що у принципі нічого не додає до змісту нашого знання.

Раціоналізм — філософська точка зору, яка наголошує першість і компетентність розуму (логічного ходу міркування) в пошуках правди. До видатних представників раціоналістичної школи мислення належали Рене Декарт, Готфрід Лейбніц. Особливе місце посідає філософія Іммануїла Канта, який намагався виділити апріорне знання, тобто ту частину знання людини, яку неможливо отримати з досвіду.