Навчальні картини

В процесі вивчення курсу «Я і Україна» застосовуються сюжетні картини, які спеціально створені для окремих тем та репродукції художніх полотен.

Особливості картин:

• на передньому плані чітко, концентровано зображуються основні ознаки предметів і явищ. Це дозволяє дітям легко відрізняти основне від другорядного, істотне від неістотного.

• їхня велика інформативність. Вона досягається через художнє зображення об’єктів, відсутність на них незначних деталей, які відволікають увагу дітей.

• навчальні картини є своєрідними художніми творами і мають емоційний вплив. Позитивні емоції підсилюють гостроту сприймання, яскравість і чіткість образів та уявлень, які створюються у свідомості учнів.

• картина дає змогу створити просторове уявлення про об’єкти та їхнє місце у природі, побачити зовнішні взаємозв’язки між елементами природи.

Завдання вчителя: навчити дітей працювати з картиною:

• описувати об’єкти, які на ній зображені відповідно до поставлених цілей;

• порівнювати їх між собою та з власними спостереженнями;

• встановлювати зв’язки між об’єктами. Складати тематичну розповідь за картиною.

Моделі як засоби наочності

У теорії пізнання модель розглядається як матеріальний чи матерiалiзований об’єкт чи система об’єктів, що е засобом вивчення їх оригiналiв.

Модель - це спрощений реальний об’єкт (оригінал), оскільки в ній абстрагуються тільки iстотнi ознаки.

Icнують рiзнi класифiкацiї навчальних моделей. За однією з них, вони поділяються на два види: а) матерiальнi; б) iдеальнi. Критерієм поділу виступають засоби їх побудови.

Матеріальні навчальні моделі

Матерiальнi моделі - це тривимірне зображення об’єкта, його частини чи групи об’єктів у зменшеному або збільшеному вигляді. Вони бувають динамiчнi (дiючi, роз­бiрнi) i статичні (недiючi, нерозбiрнi).

Дiючi, розбiрнi матерiальнi моделі дозволяють вивчати як зовнiшнiй вигляд, так i внутрiшнiй змicт об’єктів природи, їхні основні частини та принципи роботи. У кypci природо­знавства такою моделлю є телурій. За його допомогою школярі вивча­ють, як вiдбувасться рух Землі навколо Сонця, з'ясовують причини зміни дня i ночі, їх тривалість в рiзнi пори року. Недіючою моделлю є глобус.

До матеріальних нерозбірних, недіючих моделей належать рельєфні таблиці. Це кольорові зображення натуральних предметів на вiнiпластовiй плiвцi. Iнформацiя на них передається кольором i рельєфом. Такі таблиці забезпечують деталiзацiю зображеного об'єкта i мають глибину рельєфу від 1 до 7 см. На них немає пiдписiв, а лише можуть бути пронумеровані основні частини об'єкта.

Ідеальні навчальні моделі

Iдеальнi моделі розподіляються на три групи:

а) образні - це моделі, що передають за­гальну структуру, iстотнi зв'язки та інші особливості реальних об’єктів в образній формі. До них належать схематичні малюн­ки, схеми, карти, план, діаграми, графіки;

б) знаково-символiчнi - це моделі, які відображають особливості та закономiрностi навколишнього світу за допомогою штучної знаково-сим­волiчної мови;

в) розумові - це моделі предметів, процесів, що створюються в уяві людини.

Схематичний малюнок с найпростішим видом образних моделей. На ньому зображується узагальнений образ одного предмета або групи, виділяються iстотнi структурні елементи, ознаки, властивості, що відображають суть поняття, певні закономiрностi.

Схеми – це більш абстрактні моделі. Змicт їх полягає у вiдо6раженнi . взаємозв’язків i взаємозалежностей у природі. Умовними позначеннями на них можуть бути окремі терміни, математичні символи: цифри; знаки дій, знаки відносин. Наприклад, стрілки показують не тільки взаємозалежності, взаємопiдпорядкування, алe i їх напрямки.

Застосування моделей і моделювання сприяє переходу школярів від конкретно-образного до абстрактного мислення, дозволяє підвищити науково-теоретичний рівень знань.

Створення наочних образів за допомогою моделей потребує не тільки використання готових моделей, але й залучення молодших школярів до активної пізнавальної діяльності, спрямованої на їх побудову. Отже, слід вчити дітей моделювати, починаючи з початкових класів. Організація цієї діяльності повинна передбачати такі етапи:

• сприймання конкретного предмета, явища або їх групи, способу діяльності;

• вибір умовних позначень, якими можуть позначатися об’єкти або їхні структурні елементи, зв’язки.;

• побудова моделі;

• вивчення моделі; осмислення її суті та переведення результатів моделювання на реальні об’єкти.

Навчальні моделі є засобом наочності, а моделювання виступає дидактичним прийомом, який може входити в структуру різних методів навчання.

Моделі використовуються на різних етапах уроку.

Схематичний малюнок найдоцільніше вводити після або під час чуттєвого сприймання предмета, явища, актуалізації чуттєвого досвіду про них.

Підписи на схематичних малюнках під час засвоєння нового змісту обов’язкові.

Діти цілеспрямовано розглядають об’єкт, описують його за планом, який відповідає змісту поняття, а вчитель схематично його зображує (пізніше це можуть зробити самі учні за аналогією).

Застосування моделей і моделювання сприяє переходу школярів від конкретно-образного до абстрактного мислення, дозволяє підвищити науково-теоретичний рівень знань.

Створення наочних образів за допомогою моделей потребує не тільки використання готових моделей, але й залучення молодших школярів до активної пізнавальної діяльності, спрямованої на їх побудову.

Отже, слід вчити дітей моделювати, починаючи з початкових класів. Організація цієї діяльності повинна передбачати такі етапи:

1. сприймання конкретного предмета, явища або їх групи, способу діяльності;

2. вибір умовних позначень, якими можуть позначатися об’єкти або їхні структурні елементи, зв’язки;

3. побудова моделі;

4. вивчення моделі, осмислення її суті та переведення результатів моделювання на реальні об’єкти.

Навчальні моделі є засобом наочності, а моделювання виступає дидактичним прийомом, який може входити в структуру різних методів навчання. Моделі використовуються на різних етапах уроку.

Пояснення нового матеріалу вчитель може супроводжувати ліпленням того предмета, про який розповідає. Наприклад, пояснюючи тему «Рівнини», вчитель з вологого піску виготовляє модель поверхні Замлі, де можна показати горб та його схили, рівнину, низину тощо. Закріплюючи знання, вчитель може запропонувати учням виготовити ту чи іншу модель самостійно в класі або вдома. Іноді при моделювання дітит виготовляють з паперу або картону кольорові фігури дерев, будівель або тварин, щ робить модель виразнішою і привабливішою. така робота заохочує дітей до творчості, виробляє художні смаки.

Схематичний малюнок найдоцільніше вводити після або під час чуттєвого сприймання предмета, явища, актуалізації чуттєвого досвіду про них.

Діти цілеспрямовано розглядають об’єкт, описують його за ланом, який відповідає змісту поняття, а вчитель схематично його зображує (пізніше це можуть робити самі учні за аналогією).

Однією з важливих методичних вимог до педагогічного малюнка є те, що замальовування повинно супроводжуватись поясненням, тобто слово і його графічний образ повинні бути узгодженими..

Підписи на схематичних малюнках під час засвоєння нового змісту обов’язкові.

Аудiовiзуальнi засоби наочності.

Значення: завдяки аудiовiзуальним засобам наочності учні можуть сприймати:

- об’єкти i явища, які вiдсутнi у тій мiсцевостi, де живуть діти;

- процеси i явища в їх розвитку , які безпосередньо органами чуття не можуть сприймати у природі;

- об’єкти i явища, які вимагають для спостереження тривалого часу або спеціальних прийомів;

- виробничий процес, послiдовнiсть здійснення його етапів;,

- явища або процеси, які відбувалися в природі раніше i більше не повторюються.

Дидактичні вимоги:

1. Чітке визначення конкретної дидактичної задачі, яка буде розв’язуватися за допомогою того чи іншого засобу наочності на певному етапі навчання.

2. Зміст засобу наочності повинен вiдповiдати змiстовi теми уроку.

3. Сприймання повинно бути цілеспрямоване, діти повинні усвідомити ціль і завдання перегляду чи прослуховування.

4. Вчитель заздалегідь готує учнів до сприймання змісту аудiовiзуальних засобів наочності( прийомами такої підготовки є: актуалізація понять і конкретних об’єктів, про які йтиметься інформація і запис на дошці запитань, на які діти відповідатимуть після перегляду чи прослуховування, пояснення і запис складних термінів).

В процесі вивчення курсу «Я і Україна» використовують кіно- та відеофільми, кіно- або відео фрагменти.

Кінофільм – це 10-20 хвилинний фільм, що розкриває зміст окремої теми навчальної програми.