- •Серцеві стани, які є фоном для інвазії збудника у клапани чи ендотелій
- •Клінінічні прояви та дані додаткових методів дослідження
- •Головні:
- •Додаткові:
- •Профілактика (проводиться у випадках коли прогнозується бактеремія за умов підвищеного ризику розвитку іе)
- •Хронічний здавлюючий (констриктивний) перикардит.
- •Лікування
- •Тести вихідного рівня знань
- •Клінічні задачі для самопідготовки
Додаткові:
Схильність: сприяючий стан серця (протези клапанів, вроджені “сині” вади серця, аортальні вади, мітральні вади, коарктація аорти тощо) чи довенне вживання наркотиків.
Гарячка: 38,0 С.
Судинні симптоми: емболії великих артерій, септичні інфаркти легень, мікотичні аневризми, внутрішньочерпні крововиливи, кон’юнктивальні геморагії, плями Джейнуея.
Імунологічні феномени: гломерулонефрит, вузлики Ослєра, плями Рота, ревматоїдний фактор.
Дані мікробіологічного дослідження: позитивний посів крові, який не відповідає головним критеріям або серологічні ознаки активної інфекції потенційним збудником інфекційного ендокардита.
ЕхоКГ: зміни, характерні для інфекційного ендокардита, які не відповідають головним критеріям.
Наявність 2-х головних критеріїв, або 1-го головного та 3-х додаткових, або 5-ти додаткових критеріїв свідчить про достовірний інфекційний ендокардит.
Діагноз інфекційного ендокардита заперечується при зникненні синдрому, який нагадував ендокардит, через 4 чи менше днів антибіотикотерапії, або при наявності переконливого альтернативного діагнозу.
Критерії діагнозу ІЕ: Достовірний – гарячка, поява або зміна серцевого шуму, емболії, бактеріємія, вегетації за даними ЕхоКГ. Ймовірний – гарячка, поява або зміна серцевого шуму, емболії, бактеріємія, вегетації за даними ЕхоКГ ще немає. Можливий – гарячка невідомого генезу, емболії і/або шум у серці.
Діагноз базується в основному на клінічних даних. Найбільш важливим діагностичним тестом є посів крові. При дотриманні правил забору крові збудника вдається виявити у 60-95 % випадків. Забір крові проводять з трьох різних вен з інтервалом не менше 15 хв, не менше 3-х разів. В кожну пробірку набирають біля 10-15 мл крові. На фоні лікування посіви проводять кожні 2 доби, до одержання негативного результату.
Диференціальний діагноз ІЕ проводять з:
Гостра ревматична лихоманка.
системний червоний вовчак,
системний васкуліт,
тромбоцитопенічна пурпура,
міксома передсердь.
первинна септицемія.
пневмонія.
менінгіт.
абсцес головного мозку.
синдром лихоманки неясного генезу.
туберкульоз.
Ускладнення
Гостра серцева недостатність
Інфекційно-токсичний шок
Тромбемболії різних локалізацій
ДВЗ – синдром
Гломерулонефрит
Тромбоцитопенія
Гострі порушення мозкового кровообігу
Формування вад серця
Лікування
Антибактеріальна терапія:
Принципи 1) Комбінація антибіотиків
2) Тривале лікування
3) Високі дози
Тривалість лікування повинна становити принаймні 4 тиж для комбінованої терапії і принаймні 6 тиж при ускладнених випадках, у пацієнтів із симптомами протягом понад 3 міс, а також у пацієнтів з ендокардитом протезованого клапана. Ці рекомендації мають клас ІІа і базуються на доказах рівня В.
Антибактеріальні засоби
У випадку культур негативного ІЕ або швидкого початку терапії
Ендокардит природного клапану |
|
Ванкоміцин 15 мг/кг в/в кожні 12 годин 1,2 |
4-6 тижнів |
+ Гентаміцин 1 мг/кг в/в кожні 8 годин |
2 тижні |
Ендокардит протезованого клапану |
|
Ванкоміцин 15 мг/кг в/в кожні 12 годин |
4-6 тижнів |
+Рифампіцин 300-450 мг внутрішньо кожні 8 годин |
4-6 тижнів |
+ Гентаміцин 1 мг/кг в/в кожні 8 годин |
2 тижні |
Примітка. 1 – максимум 2 г на добу; здійснювати моніторування рівня препарату в крові; 2 – можна додавати амінопеніцилін.
Найчастіше застосовують
- Бензилпеніцилін 12 – 20 млн. ОД на добу, дом’язево рівними дозами кожні 3 – 4 години разом із гентаміцином в дозі 0,08 г 3 рази на добу.
- Оксацилін 12 г на добу (по 2 г кожні 4 години дом’язево) у вигляді монотерапії або в поєднанні з гентаміцином 240 – 320 мг/добу.
- Цефалоспорини – 6 – 12 г на добу з інтервалами 6 – 8 годин.
Окрім антибіотиків застосовують:
- Гепарин по 5 тис.ОД кожні 4 – 6 год (добова доза 20 – 50 тис), довенно,або підшкірно.
- Трентал 300 – 600мг на добу.
- Курантил 200 – 300мг на добу.
- Реополіглюкін 400мл довенозно.
- Свіжа плазма довенозно, особливо при синдромі внутрішньо – судинного згортання крові.
Протизапальна та жарознижувальна терапія:
Німесил, диклофенак, анальгін.
Імунокоригуюча терапія:
- Т- активін (при зниженні кількості Т лімфоцитів)- підшкірно по 100мкг 1 раз на день (5 – 10 вливань).
- Тімалін - дом’язево по 10 – 20 мг на день (10 – 15 ін’єкцій).
- Гемосорбція і плазмаферез.
- Імуноглобулін нормальний людський.
Дезінтоксикацій на терапія (реополіглюкін, реосорбілакт, глюкоза)
Глюкокортикостероїди (бактеріальний шок, гломерулонефрит, міокардит, полісерозит, васкуліт, алергічні реакції на антибіотики, резистентність до антибактеріальної терапії.)
Основні показання до хірургічного лікування ІЕ:
Стійка до лікування серцева недостатність, внаслідок руйнування клапанів.
Клапанна обструкція.
Рецидивуюча емболія великих артерій.
Стійка бактеріемія (більше 10 днів) при активній антимікробній терапії.
Часто – грибковий і псевдомонадний ІЕ через низьку ефективність антибактеріальної терапії.
Поширення гнійної інфекції на міокард і перикард.
Рецидив ІЕ.
Ранній ІЕ протезованих клапанів.
